Справа № 2 –а- 1831-2010
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2010 року суддя Дебальцевського міського суду Сухоручко Ю.О., розглянувши у порядку скороченого провадження справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населння Дебальцевської міської Ради Донецької області про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2010 рок, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Дебальцевськогь міського суду Донецької області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дебальцевської міської Ради про виплату недоотриманих сум на оздоровлення за 2010 роки, обґрунтувавши свої вимоги тим, що він є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЄС 1 категорії, інвалід 2 групи та перебуває на обліку в УПСЗН Дебальцевської міської Ради.
У відповідності зі ст. 48 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» їй передбачена щорічна компенсація на оздоровлення у розмірі інвалідам 2 групи – п»яти мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати.
У 2010 р. даний вид соціальної допомоги виплачувався йому у розмірі 120 грн. а УПСЗН Дебальцевської міської Ради у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зобов’язано доплатити різницю за вищевказаний період 907 х 5-120= 4 415 грн., тобто недоотримана сума складає: 4 415 грн
У зв’язку з тим, що відповідач відмовив йому перерахувати і виплатити щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі встановленому ч.4 ст. 48 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», він вимушений звернутися до суду для захисту своїх конституційних прав згідно встановленим законодавством України нормам. Просив стягнути з відповідача УПСЗН Дебальцевської міської Ради на його користь недоотриману суму на оздоровлення у розмірі 4 415,00 грн.
Ухвалою Дебальцевського міського суду вирішено справу розглядати в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, відповідно до вимог ст.183-2 КАС України, оскільки заявлено вимоги щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, якщо такі вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб.
Копію вказаної ухвали з позовною заявою та доданими до неї документами представником відповідача було отримано 09.12.2010 року.
20.12.2010 р. представником відповідача було надано заперечення проти задоволення позову.
Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дебальцевської міської Ради Донецької області про виплату недоотриманих сум на оздоровлення за 2010 роки підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні позивач належить до 1 категорії як особа, яка поcтраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв’язку з ліквідацією її наслідків, є інвалідом другої групи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 01.06.1994 року та Довідкою МСЕК НОМЕР_2 від 17.10.1994 року.
Відповідно до ст. 2 Кодексу Адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб в сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі органів державної влади.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, а також згідно принципу верховенства права та законності – суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави.
Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Статтею 63 вказаного Закону передбачено , що фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 48 спеціального Закону щорічна допомога на оздоровлення сплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання громадянина.
Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року №256, якою затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій державного бюджету, встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення.
Таким чином, відповідач є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету та на нього покладений обов’язок щодо реалізації механізму, фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, зокрема пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ст. 48 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-Х11 передбачена щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії другої групи інвалідності – п»яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Тобто, нормами спеціального Закону визначений розмір допомоги як величина кратна розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на час здійснення виплати.
Всупереч нормам спеціального закону, зазначеною постановою встановлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі.
Судом не ставиться під сумнів той факт, що частиною 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що інвалідам 2 групи, які стали ними внаслідок аварії на ЧАЕС виплачується допомога на оздоровлення у розмірі п»яти мінімальних заробітних плат, який визначається на момент виплати допомоги.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 р. N 562 ?ро щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” встановлений розмір щорічної допомоги на оздоровлення інвалідам 2 групи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в сумі 120 грн., яку відповідно довідки УПСЗН від 20.12.2010 року позивачу не проводилась, але була нарахована 14.01.2010 р.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до ст. 67 Закону України ?ро соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, конкретні розміри всіх видів доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Встановлений Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року ?ро компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, розмір щорічної допомоги на оздоровлення до липня 2005 року не збільшувався, в той час, як Законами України ?ро встановлення мінімальної заробітної плати на 2001 рік”, ?ро встановлення мінімальної заробітної плати на 2002 рік”, ?ро встановлення мінімальної заробітної плати на 2003 рік”, ?ро Державний бюджет України на 2004 рік”, ?ро Державний бюджет України на 2005 рік”, ?ро Державний бюджет на 2007 рік” розмір мінімальної заробітної плати збільшувався неодноразово. Визначені наведеною постановою та постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12 липня 2005 року ?ро щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” розміри щорічних грошових виплат на оздоровлення значно нижчі за відповідні, передбачені ст. 48 Закону України „ Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, кратні розміри мінімальної заробітної плати і тому виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, до спірних правовідносин, суд застосовує нормативний акт вищої юридичної сили - Закон України ?ро соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-Х11.
Відповідно до частини першої статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
На підставі ст. 67 Закону України про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», конкретні розміри всіх видів доплат, пенсій і компенсацій підвищується Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. Встановлений Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», розмір щорічної допомоги на оздоровлення складає 90 грн., в той час як Законом України « Про державний бюджет України на 2009 рік – розмір мінімальної заробітної плати збільшувався неодноразово на 16.06.2010 складав 605,00 грн., в 2010 році – 869,00 грн. Визначені наведеною постановою розміри щорічних грошових виплат на оздоровлення значно нижчі за відповідні, передбачені ст. 48 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», кратні розміри мінімальної заробітної плати, і тому виходячи з загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, до спірних правовідносин суд застосовує нормативний акт вищої юридичної сили – Закон України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ.
Таким чином, позивачу повинні були проведені за 2010 рік виплати грошової допомоги у відповідності до Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та недоплачена сума допомоги на оздоровлення буде складати:
907 х 5= 4 535грн. ( з урахуванням того, що 120 грн.я. які позивачу нараховані до цього часу не сплачені )
Керуючись ст.ст. 2-5, 17, 158-163 КАС України, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп; Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населння Дебальцевської міської Ради Донецької області про стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2010 рік у розмірі 4 535грн ,00 грн. – задовольнити..
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дебальцевської міської ради Донецької бласті за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1 недоотриману суму допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі 4 535 грн.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами в зв’язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Постанова прийнята в скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через даний суд протягом десяти днів з дня отримання постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Дебальцевського
Міського суду Ю.О. Сухоручко