Справа 2 –  94-2010 рік

(справа2-1135-09рік, ,                                                                                                                                             2-912- 07 рік)

Р І Ш Е Н Н Я  

І м е н е м                      У к р а ї н и  

15.10.2010 року  Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим, в складі:

головуючого –                     судді Хотянової В.В.

при секретарі  -                              Ремез Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Алушті цивільну справу за позовом        ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Ізобільненської сільської ради, Житлово-будівельного кооперативу «Родник», ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, третя особа – відділ Держкомзему в м. Алушті,  треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів – ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47 ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50

про усунення перешкод у здійсненні права власності на господарські споруди та права користування земельною ділянкою шляхом визнання частково незаконним і скасування рішення ради та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки, -

                                       В С Т А Н О В И В:  

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_51 звернулись до суду з позовом до Ізобільненської сільської ради, житлово-будівельного кооперативу «Родник», ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, третя особа – відділ держкомзему у м.Алушта, з урахуванням уточнення позивачами остаточних позовних вимог  20.08.2009 року,  про усунення перешкод у здійсненні права власності на житло і господарські будівлі та права користування земельною ділянкою шляхом визнання частково незаконним і скасування рішення Ізобільненської сільської ради № 9 від 12 травня 2005 року в частині надання земельних ділянок ОСОБА_10, ОСОБА_9 і ОСОБА_52, та визнання незаконними та скасування державних актів на право власності ОСОБА_10, ОСОБА_9 і ОСОБА_52 на земельні ділянки.

Свої вимоги мотивують тим, що позивачам на праві власності належать квартири у багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_1 де вони проживають по декілька десятиліть. Цей жилий будинок належав радгосп-заводу «Алушта», квартири у ньому позивачам передані у власність на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Квартири у будинку необлаштовані необхідними зручностями, мають пічне опалення. Кухні, туалети, умивальники та таке інше знаходяться у дворі будинку в господарських будівлях. Ці надвірні будівлі та споруди також раніше належали радгосп-заводу «Алушта» та передані їм у власність разом з квартирами. Жилий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами знаходиться на прибудинковій земельній ділянці, ця земля раніше теж належала радгосп- заводу «Алушта», а за ними земельні ділянки були закріплені для користування. У 2002 році рішенням Ізобільненської сільської ради позивачам було надано дозвіл на виготовлення проекту відводу присадибної земельної ділянки площею 0,25 га, але до цього часу вони не отримали цю земельну ділянку у власність, оскільки управління архітектури не погоджує документи, вимагаючи від них створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та оформлення присадибної земельної ділянки на це об'єднання. Рішенням

Ізобільненської сільської ради №9 від 12 травня 2005 року передано у власність громадянам - членам житлово-будівельного кооперативу «Родник» відповідно до поіменного списку земельні ділянки, у тому числі земельну ділянку № 28 площею 0,06 га ОСОБА_10 земельну ділянку № 29 площею 0,0593 га ОСОБА_9 і земельну ділянку № 30 площею 0,0634 га ОСОБА_52 і їм видано відповідні державні акти на право власності на ці земельні ділянки. Вказані земельні ділянки примикають одна до одної та розташовані на їх прибудинковій території, це та загальна земельна ділянка, що знаходиться у них в користуванні, на якій знаходяться всі господарські будівлі та споруди позивачів, та яку вони хочуть отримати у власність для обслуговування свого жилого будинку.

При оформлені технічної документації  для отримання відповідачами у власність земельних ділянок спеціалістами у технічній документації не вказано,  що на земельних ділянках, які передаються відповідачам у власність, є господарські будівлі та споруди позивачів. Вважають, що їм створено перешкоди у здійсненні їх права власності на житло та господарські будівлі і права користування присадибною земельною ділянкою, просять суд ці перешкоди усунути.

Ухвалою суду від 15 липня 2010 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору  були залучені  члени ЖБК «Родник»  – ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47 ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50.

У судовому засіданні позивачі ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та в минулих судових засіданнях представник  позивачів повністю підтримали свої уточнені позовні вимоги, також пояснили, що вони не бажають отримувати земельні ділянки як члени ЖБК «Родник», так як  вони не примикають до їхнього житлового будинку і на цих земельних ділянках не знаходяться їх господарські будівлі.

Інші позивачі в судове засідання не з*явились, про час, місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник відповідачів ОСОБА_10, ОСОБА_52 і ОСОБА_9 – ОСОБА_53 у  судовому  засіданні ( 28.09.2010 року , 28.05.2010 року ) позовні вимоги не визнала у повному обсязі і пояснила, що позов є безпідставним, право власності на господарські будівлі, що знаходяться на спірній земельній ділянці, за ними відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» не оформлено, фактично ці споруди є самочинним будівництвом і при виділенні земельних ділянок відповідачам вони не повинні були враховуватися. Також у позивачів немає і права власності чи права користування спірною земельною ділянкою, оскільки це право за ними не оформлено у встановленому законом порядку.

Представник відповідача - Ізобільненської сільської ради у судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, просить прийняти рішення на підставі наданих сторонами письмових доказів  (а.с.217 т.2).

Представник відповідача - житлово-будівельного кооперативу «Родник» у судове засідання не з'явився, про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи – відділу держкомзему у м.Алушта у судове засідання не з*явився, просять справу розглянути без участі представника, винисти рішення на підставі наданих доказів, відповідно до вимог чинного законодавства.

Треті особи ОСОБА_36, проти позову заперечує,  ОСОБА_50позов підтримав. Інші треті особи в судове засідання не з*явились, про час, місце розгляду справи  повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, третіх осіб, свідків, дослідивши матеріали справи, з урахуванням протоколувиходу на місце та огляду домоволодіння позивачів з зазначеними господарськими спорудами , городами, якими користуються позивачі,  суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_51 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивачі проживають у одноповерховому багатоквартирному будинку, який збудовано до 1917 року та не облаштований необхідними для проживання зручностями, квартири в будинку не мають опалення,  в будинку пічне опалення. Ці зручності розміщені у господарських будівлях, які знаходяться на прибудинковій території, що примикає до будинку. Цей будинок належить державному підприємству - радгосп-заводу «Алушта». Відповідно до свідоцтв про право власності на житло від 9 грудня 1997 року, 11 березня 1997 року та 3 грудня 1997 року квартири у цьому будинку радгосп-заводом «Алушта» передані у власність ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (а.с. 6-8).  

Відповідно довідок радгосп-заводу «Алушта» - ОСОБА_3 належать надвірні господарські будівлі - кухня із каменя площею 36,6 кв. м, приміщення для утримання скотини площею 15,4 кв. м, сарай для дров та вугілля площею 10 кв. м, два сараї і туалет площею 4 і 8,3 кв. м, а також за нею закріплена земельна ділянка площею 0,03 га (а.с. ЗО);  

ОСОБА_54 належать надвірні господарські будівлі - кухня площею 9 кв. м, погріб площею 5 кв. м, гараж площею 10,5 кв. м, туалет площею 3,9 кв. м, а також за нею закріплена земельна ділянка площею 0,02 га (а.с. 31,32);  

ОСОБА_1 належать надвірні будівлі - кухня із каменя площею 24 кв. м, сарай для дров та вугілля площею 30 кв. м, приміщення для утримання скотини площею 32 кв. м, курятник площею 6 кв.м, гараж площею 24 кв. м, а також за ним закріплена земельна ділянка площею 0,15 га (а.с. 33). Господарські споруди ОСОБА_1 також вказані в його свідоцтві про право власності на житло та технічному паспорті на квартиру (а.с.6,9,11).

Зазначені обставини підтверджуються також протоколом огляду домоволодіння та господарським споруд за участю сторін, який був складений судом з вихідом на місце, де кожен із позивачів зазначив, якими господарськими спорудами вони користуються та  зазначили кому належать земельні ділянки, виділені  Ж Б К «Родник».

Перераховані господарські будівлі позивачів розміщені на земельних ділянках, які Ізобільненською сільскою радою передані у власність відповідачам у справі та  знаходяться на прибудинковій території жилого АДРЕСА_2  

Зазначені обставини також підтверджуються  ситуаційною викопіровкою, виконаною  спеціалістами Алуштинського земельно-кадастрового бюро, із якої   убачається, що на земельній ділянці номер 30, яка виділена ОСОБА_52,  під забудовою знаходиться земельна ділянка розміром 0, 0051 га, на земельній ділянці номер  29 , яка виділена ОСОБА_9, під забудовою знаходиться земельна ділянка  розміром 0, 0043 га,  на земельній ділянці номер  28, яка виділена ОСОБА_10 , під забудовою знаходиться земельна ділянка  розміром 0, 0031 га .

Рішенням Ізобільненської сільської ради № 9 від 12 травня 2005 року  були  передані у власність земельні ділянки громадянам-членам ЖБК «Родник» без вказання прізвищ, але з відсилкою до поіменного списку, у якому вказані і відповідачі ОСОБА_10 -земельна ділянка № 28 площею 0,06 га, ОСОБА_9 - земельна ділянка № 29 площею 0,0593 га і ОСОБА_11 - земельна ділянка № 30 площею 0,0634 га (а.с. 55). На підставі цього ж рішення Ізобільненської сільської ради відповідачам видані державні акти на право власності на земельні ділянки (а.с. 159-161).  

Вказаним рішенням сільської ради порушені права позивачів у справі, так як господарські споруди, які належать позивачам знаходяться на земельних ділянках, що передані у власність відповідачам, цим самим позивачам у справі створені перешкоди у здійсненні права власності на житло та господарські будівлі, що відносяться до цього житла і без наявності яких (туалетів, кухонь, сараїв для вугілля і дров) позивачі не мають можливості належним чином користуватись цим житлом.  

При виконанні технічної документації з землеустрою зазначені споруди спеціалістами внесені не були, що не було враховане при прийняті оскаржуваного рішення сільською радою та потягло незаконну видачу державних актів на земельні ділянки. Так як судом встановлено, що  споруди позивачів розташовані  на земельних ділянках відповідачів, розмір споруд менший чим розмір земельних ділянок, на які видані державні акти, тому позовні вимоги  суд задовольняє частково.

Суд не приймає до уваги  доводи представника відповідачів про те, що позивачі не можуть вимагати усунення перешкод у  здійсненні права власності підсобними господарськими будівлями, так як зазначені споруди є самочинним будівництвом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Відповідно до вимог ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та рішення Конституційного Суду України № 4-рп від 2 березня 2004 року «Про офіційне тлумачення положень п. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» суть приватизації державного житлового фонду полягає у відчуженні на користь громадян України, а отже у їх власність, як квартир, так і належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв тощо) державного житлового фонду. Набуте громадянами право на квартири державного житлового фонду та належні до них допоміжні приміщення є непорушним, забезпечується державою і захищається судом.  Тому суд вважає що зазначені позивачами господарські споруди не є самочинним будівництвом, частина господарпських споруд увійшла в технічний паспорт на квартири позивачів, про що  суд зазначив вище.

Суд також не приймає до уваги  доводи представника відповідача про те, що  позивачі не набули право користування на  прибудинкову земельну ділянку, так як рішенням Ізобільненської сільської ради  від 6 червня 2002 року за номером 13 земельна ділянки передана  позивачам як присадибна земельна ділянка, а цим правом позивачі не скористалися.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» користування закріпленою за приватизованим будинком прибудинковою територією здійснюється в порядку і на умовах, передбачених Земельним кодексом України.

Як видно із наведеного вище земельні ділянки, на яких знаходяться господарські будівлі позивачів, були раніше, до 2002 року, закріплені за ними у тимчасове користування радгосп-заводом «Алушта». Відповідно до вимог п. 7 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, а також п. 18 «г» Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застусування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» громадяни та юридичні особи зберігають право на земельні ділянки (п. 7 розд. X «Перехідні положенні» ЗК), одержані ними до 1 січня 2002 року у власність,  у тимчасове користування або на умовах оренди в розмірах, що були раніше передбачені чинним законодавством.  

Маючи гарантоване перерахованим вище законодавством право на прибудинкову земельну ділянку позивачі, з метою оформлення цієї земельної ділянки у власність відповідно до вимог діючого Земельного кодексу України, у 2002 році звернулись з відповідною заявою до Ізобільненської сільської ради і рішенням Ізобільненської сільської ради № 13 від 6 червня 2002 року їм, як співвласникам жилого будинку по АДРЕСА_3 було надано дозвіл на виготовлення проекту відводу  земельної ділянки площею 0,25 га для обслуговування жилого будинку і господарських споруд (а.с. 26 том 1). Це рішення сільської ради до цього часу ніким не скасовано, але реалізуватьи право на отримання земельної ділянки позивачі не змогли, пояснили, що управлінням архітектури було відмовлено в узгодженні технічної ддокументації з посиланням на те, що земельні ділянки для обслуговування багатоквартирного будинку житлового передаються у власність тільки об*єднанню співвласників багатоквартирного будинку, , тобто позивачі мають право на отримання у користувагня або власність прибудинкової території, як співвласники багатоквартирного житлового будинку.

Відповідно до вимог ст. 42 Земельного кодексу України у разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Відповідно до вимог ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до вимог ст. 345 Цивільного кодексу України фізична або юридична особа може набувати право власності у разі приватизації державного майна та тайна, що є в комунальній власності.

Відповідно до вимог ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до вимог ст. 393 Цивільного Кодексу України правовий акт органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ч.2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки, або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю,  навіть якщо ці порушення не пов*язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до вимог ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

При прийнятті оскаржуваного рішення № 9 від 12 травня 2005 року та при видачі відповідачам у справі Державних актів про право власності на земельні ділянки Ізобільненською сільською радою були грубо порушені вимоги Земельного кодексу України, які гарантують права власників та користувачів земельних ділянок і регламентують порядок передачі громадянам у власність земельних ділянок. Ці порушення виразились у наступному.

Як видно із оскаржуваного рішення сільської ради  цим рішенням  передані у власність житлово-будівельному кооперативу «Родник» земельні ділянки загальною площею 1,8902 га і у власність членам цього кооперативу відповідно до доданого до рішення поіменного списку земельні ділянки загальною площею 0,5045 га, а пунктом 7 цього рішення передбачено видачу кооперативу та його членам Державних актів на право власності на земельні ділянки, надані відповідачам земельні ділянки знаходяться частково в межах прибудинкової території жилого АДРЕСА_4 і на них розташовані господарські приміщення мешканців даного будинку.

В технічній документації  не зазначено, що частина земельних ділянок уже знаходиться у користуванні громадян, не зазначені господарські споруди, які знаходяться у користуванні і володінні позивачів . Це в свою чергу призвело до порушення Ізобільненською сільською радою вимог земельного законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення.

Таким чином суд вважає встановленним та доказаним факт перешкоджання відповідачами у здійсненні позивачами свого права власності на житло та господарські будівлі АДРЕСА_5 та права користування прибудинковою земельною ділянкою шляхом передачі ціє прибудинкової земельної ділянки, на якій знаходяться господарські будівлі позивачів, у власність відповідачам ОСОБА_52, ОСОБА_10 і ОСОБА_9 і приймає рішення про усунення цих перешкод шляхом визнання частково незаконним та скасування рішення Ізобільненської сільської ради № 9 від 12 травня 2005 року та скасування Державних актів про право власності на земельні ділянки ОСОБА_52, ОСОБА_10 і ОСОБА_9.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 61,213-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 1,10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст. 317,321,325,345, 391, 393 Цивільного кодексу України та ст. ст. 41, 42, 116, 118, 152 Земельного кодексу України,  

  В И Р І Ш И  В :  

     Позовні вимоги позовом        ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 задовольнити частково.

Усунути перешкоди  у  користуванні     ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8   господарськими спорудами, розташованими на земельній ділянці  біля домоволодіння  АДРЕСА_6   та земельною ділянкою шляхом скасування державних актів на право власності на земельні ділянки.

Визнати частково незаконним рішення Ізобільненської сільської ради м.Алушти АР Крим № 9 від 12 травня  2005 року  «Про передачу земельних ділянок у власність житлово-будівельному кооперативу «Родник» і його членам».

Скасувати частково п.4 рішення  Ізобільненської сільської ради № 9 від 12 травня 2005 року «Про передачу земельних ділянок у власність житлово-будівельному кооперативу «Родник» і його членам» , в частині передачі у власність земельної ділянки № 28, площею 0, 0600 га  ОСОБА_10,  в частині передачі у власність  земельної ділянки № 29 площею 0, 0593 га ОСОБА_9,  в частині передачі земельної ділянки  № 30, площею 0, 0634 га ОСОБА_11.

Скасувати частково п.7 рішення  Ізобільненської сільської ради № 9 від 12 травня 2005 року «Про передачу земельних ділянок у власність житлово-будівельному кооперативу «Родник» і його членам» , в частині  видачі державних актів громадянам, членам житлово-будівельного кооперативу «Родник» - ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11 на право власності на земельні ділянки.

Визнати незаконними та скасувати Державні акти на право власності на земельні ділянки:

серія ЯА 681470 ОСОБА_11 від 1 вересня 2005 року на земельну ділянку площею 0, 0634 га, що розташована по вулиці Сімферопольська, 63 села Нижня Кутузівка міста Алушти,

серія ЯА № 681468 ОСОБА_10 від 28 вересня 2005 року на земельну ділянку площею 0, 06 га, що розташована по вулиці Сімферопольська, 67 села Нижня Кутузівка міста Алушти,  

серія ЯА № 681469 ОСОБА_9 від 1 вересня 2005 року на земельну ділянку площею 0, 0593 га, що розташована по вулиці Сімферопольська, 65 села Нижня Кутузівка міста Алушти.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного Суду Автономної Республіки Крим через Алуштинський міський суд, шляхом подачі  в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час  проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя