Судове рішення #12920188

Справа № 2-8115/10 р.  

 

 

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 22 грудня 2010 року                                                                                              м. Шахтарськ

 Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:  

головуючого судді                                Вірченко О.М.,

при секретарі                                         Грузновій О.М.,  

за участю позивачки ОСОБА_1, представників відповідача Іванової М.О.,               Бобиш Н.Б.,                                  

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Шахтарського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в м. Кіровське про стягнення страхових виплат,  

  Встановив:  

          11 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в м. Кіровське про стягнення страхових виплат, мотивуючи свої вимоги наступним. Вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_4 22 листопада 2009 року під час виконання трудових обов’язків з чоловіком позивачки стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав травму. Обставини нещасного випадку було розслідувано, 25 листопада 2009 року складено акт розслідування нещасного випадку та акт форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві. Відповідно до висновку МСЕК від 22 липня 2010 року ОСОБА_4 первинно було встановлено стійку втрату працездатності в розмірі 40 %, визнано інвалідом третьої групи. Чоловік позивачки звернувся до відповідача для призначення йому страхових виплат, однак документи у нього прийняті не були в зв’язку із відсутністю рішення підприємства про встановлення ступеня вини постраждалого. При цьому ОСОБА_4 не знав, що може надати документи для призначення виплат без вказаного рішення комісії. Рішення про встановлення вини ОСОБА_4 в нещасному випадку було оформлено випискою із протоколу № 5 від 07 вересня 2010 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 року чоловік позивачки помер, тобто при житті він не встиг подати до відділення Фонду заяву та документи, необхідні для призначення виплат. Відповідач відмовляє в призначенні та виплаті сум страхового відшкодування. Позивачка вважає такі дії відповідача неправомірними. Просила стягнути з відповідача невиплачену суму одноразової допомоги, належну ОСОБА_4, в розмірі 50 616 грн., зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату на її користь щомісячних страхових виплат втраченого заробітку ОСОБА_4 з 22 липня 2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року виходячи із розміру 2 426,43 грн. щомісячно, стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, пояснила, що спеціалісти відділення Фонду після того, як її чоловік пройшов МСЕК, не прийняли документи для призначення виплат, так як була відсутня довідка про відсоток вини постраждалого. ОСОБА_4 тяжко хворів, тому не міг одразу після отримання довідки про відсоток його вини звернутися із заявою до відповідача. Просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача позов не визнали з наступних підстав. У відділенні  Фонду не зафіксовано звернення ОСОБА_4 У випадку, коли потерпілий звертається до Фонду з неповним пакетом документів, спеціалісти відділення Фонду приймають та реєструють заяву потерпілого, документи, які він має на час звернення, а в подальшому потерпілий може донести інші документи. В зв’язку із тим, що ОСОБА_4 не звертався до Фонду із заявою, просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

ОСОБА_4 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі з 25 серпня 2006 року.

22 листопада 2009 року під час виконання трудових обов’язків у ВАТ «Комсомолець Донбасу» з ОСОБА_4 стався нещасний випадок, під час якого ОСОБА_4 отримав травму правої ноги, про що 25 листопада 2009 року було складено акт розслідування нещасного випадку та акт форми Н-1 про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом.  

Згідно із довідкою МСЕК від 22 липня 2010 року ОСОБА_4 первинно було встановлено стійку втрату працездатності в розмірі 40 %, його визнано інвалідом третьої групи.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 13.09.2010 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі – Закон), для розгляду справ про страхові виплати Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві надаються: акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання по встановленим формам та (або) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого або копія свідоцтва про його смерть; документи про необхідність додаткових видів допомоги.  

Згідно із ч. 1 ст. 36 Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження документів.

Як вбачається із пояснень представників відповідача, ОСОБА_4 звертався до відділення Фонду лише з приводу отримання направлення на МСЕК та консультації з питання призначення та виплати страхових виплат. Під час огляду в судовому засіданні Журналу реєстрації документів заявника, наданого відповідачем, судом встановлено, що із заявою про призначення йому страхових виплат ОСОБА_4 за період з 22 липня 2010 року (з дня огляду МСЕК) до ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто до дня смерті, до відділення   ВД ФССНВ в м. Кіровське не звертався.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 не реалізував своє право на призначення та виплату йому страхових виплат. У відповідача були відсутні підстави для призначення ОСОБА_4 одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат, тому відділенням Фонду не приймалось відповідне рішення про призначення таких виплат.

Ч. 11 ст. 40 Закону передбачено, що належні суми страхових виплат, які з вини Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві не були своєчасно сплачені особам, що мають на них право, у випадку смерті цих осіб виплачуються членам їх сімей, а у випадку їх відсутності – включаються до складу спадщини. При зверненні ОСОБА_4 до відділення Фонду із відповідною заявою та призначенні йому страхових виплат, позивачка на підставі вищезазначеної норми Закону мала би право на отримання належних її чоловікові сум. Однак, в зв’язку із тим, що ОСОБА_4 не звертався до відповідача, страхові виплати йому не були призначені, вимоги ОСОБА_1 не ґрунтуються на законі.        

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 35, 36, 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст.ст. 10, 60, 213-215 ЦПК України, суд

  Вирішив:  

В задоволенні позову ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в м. Кіровське про стягнення страхових виплат відмовити.

 Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                           О.М.Вірченко

       

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація