ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

        

19 червня 2006 р.

№ 32/354

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Джунь В.В. і Львов Б.Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Європейське консалтингове агентство”, м. Київ (далі –Агентство)

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2006

зі справи  № 32/354

за позовом Агентства

до міської лікарні № 4 Управління охорони здоров’я Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, м. Павлоград Дніпропетровської області,

Управління державного казначейства в Дніпропетровській області,                      м. Дніпропетровськ,

державного підприємства “Редакція інформаційно-аналітичного бюлетеня “Вісник державних закупівель”, м. Київ

про визнання відомостей такими, що не відповідають дійсності,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів –Міністерство економіки та питань європейської інтеграції України, м. Київ,

                                           

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2005, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2006, в позові відмовлено.

Агентство звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 17.05.2006 № 2710, в якій просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) до касаційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні.

Між тим, в додатку до касаційної скарги зазначено: “2. Доказ про відправлення копії касаційної скарги Відповідачу 2 –Фінансовий чек”. Проте будь-яких відомостей про направлення копії скарги “Відповідачу 2”, тобто Управлінню державного казначейства України в Дніпропетровській області,   або відміток про її безпосереднє вручення матеріали скарги не містять, що також підтверджується актом Вищого господарського суду України від 14.06.2006.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Водночас частиною третьою згаданої статті ГПК України передбачено, що після усунення обставин, зазначених, зокрема, в пункті 4 частини першої цієї статті сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 “Про державне мито” сплачене                              Агентством за квитанцією від 18.05.2006 державне мито в сумі 42, 50 грн. підлягає поверненню з державного бюджету.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 3 частини першої              і частиною другою статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2006 зі справи № 32/354 повернути товариству з обмеженою відповідальністю “Європейське консалтингове агентство”.

2. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю “Європейське консалтингове агентство” державне мито в сумі 42, 50 грн. Видачу довідки на повернення державного мита доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Суддя                                                                                           В.  Селіваненко          

Суддя                                                                                            В.  Джунь          

Суддя                                                                                            Б. Львов