справа № 1-462/10
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2010 року Залізничний районний суд міста Львова
у складі:
головуючого-судді Ліуша А.І.
при секретарі Здинянчину В.Т.
з участю прокурора Шолопи Р.В.
та захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Улан Уде, Російська Федерація, українця, громадянина України, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, із вищою освітою, безпартійного, проживаючого АДРЕСА_1, раніше судженого 18 грудня 2007 року Личаківським районним судом міста Львова за ст.ст. 190 ч.2, 366 ч.1 КК України на три роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язанні з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків строком на три роки із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим терміном три роки, 28 лютого 2008 року Галицьким районним судом міста Львова за ст.ст. 190 ч.2, 366 ч.1 КК України у виді штрафу у розмірі 70 неоподаткованих мінімумів з позбавленням права обіймати посади, пов’язанні з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків строком на три роки, 3 липня 2008 року Галицьким районним судом міста Львова за ст.ст. 190 ч.2, 358 ч.3, 366 ч.1 КК України на чотири роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язанні з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків строком на три роки із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим терміном три роки, 24 вересня 2008 року Франківським районним судом м. Львова за ст.ст.190 ч.2, 358 ч.3, 366 ч.1 КК України на п’ять років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язанні з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків строком на три роки із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим терміном три роки, покарання повністю не відбув,
за ст. 190 ч.2 КК України,-
В С Т А Н О В И В :
9 серпня 2008 року, ОСОБА_2, в денну пору доби, знаходячись в приміщенні АДРЕСА_2, повторно, з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою потерпілої ОСОБА_3, під приводом необхідності коштів для придбання земельної ділянки, пообіцявши потерпілій ОСОБА_3 повернути їх через три дні, хоча такого наміру підсудний ОСОБА_2 не мав, заволодів грошовими коштами потерпілої ОСОБА_3 в розмірі 1000,00 гривень. Продовжуючи скоєння злочину, 10 серпня 2008 року, о 09.00 год., підсудний ОСОБА_2, заходячись в приміщенні АДРЕСА_2, повторно, з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою потерпілої ОСОБА_3, під приводом того, що раніше взятих коштів йому недостатньо, заволодів грошима потерпілої ОСОБА_3 у розмірі 1000,00 гривень. а, згодом, після того, як потерпіла ОСОБА_3 залишила в заставу у ломбарді ПТ «Ломбард Скарбниця», що знаходиться у м. Львові на вул. Ст. Бандери 87 золотий браслет, заволодів її грошовими коштами у розмірі 800,00 гривень. В подальшому потерпіла ОСОБА_3 викупила у ломбарді вказаний золотий браслет за 806,80 гривень. Таким чином підсудний ОСОБА_2 завдав потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 3606,80 гривень.
Підсудний ОСОБА_2, в судовому засіданні, своєї винності не визнав та пояснив, що 9 серпня 2008 року він позичив у потерпілої ОСОБА_3 1000,00 гривень, для того, щоб придбати диван у квартиру, оскільки мав намір приймати гостей. 10 серпня 2008 року він позичив у потерпілої ще 1000,00 гривень та того ж дня 800,00 гривень, оскільки раніше взятих грошей йому було не достатньо. Усі взяті кошти він мав намір повернути після того, як влаштується на роботу. На даний час, матеріальна шкода відшкодована в повному обсязі.
Незважаючи на заперечення своєї вини підсудним ОСОБА_2 суд вважає, що факт скоєння злочину та винність підсудного у вчиненні злочинних дій стверджується наступними доказами.
Показаннями потерпілої ОСОБА_3 в судовому засіданні про те, що з підсудним ОСОБА_2, вони познайомились на дитячому майданчину, гуляючи з дітьми. 9 липня 2008 року підсудний ОСОБА_2 зателефонував їй та попросив позичити йому гроші у розмірі 400 доларів США для придбання земельної ділянки. 9 серпня 2008 року, вона в присутності свідка ОСОБА_4 позичила підсудному 1000,00 гривень з терміном повернення – три дні. 10 серпня 2008 року вона знову позичила підсудному ОСОБА_2 ще 1000,00 гривень та згодом ще 800,00 гривень, отриманих від застави золотого браслету у ломбарді «Скарбниця» у м. Львові на вул. ОСОБА_5. Вказані кошти вона передала підсудному лише тому, що він обіцяв їх повернути з відсотками, запевняв, що він працевлаштований та вона була впевнена у його добропорядності. Однак підсудний ОСОБА_2 коштів не повернув та в подальшому відмовлявся їх повертати, ухиляючись від розмов та зустрічей. На даний час, завдана їй шкода відшкодована в повному обсязі.
Показаннями свідка ОСОБА_4 у судовому засіданні про те, що в кінці липня 2008 року до неї зателефонував підсудний ОСОБА_2 та попросив її позичити 200 доларів США або 1000,00 гривень. Вона порадила йому звернутись до потерпілої ОСОБА_3 9 липня 2008 року, в її присутності, потерпіла ОСОБА_6, передала підсудному ОСОБА_2 1000,00 гривень. Підсудний запевнив, що вказані кошти йому потрібно на придбання земельної ділянки та він їх обов’язково поверне. Згодом потерпіла ОСОБА_3 повідомила їй, що позичала підсудному ще 1000,00 гривень, та заставивши у ломбарді золотий бреслет, передала підсудному ще 800,00 гривень.
Показаннями свідка ОСОБА_7 у судовому засіданні про те, що їй не було відомо про те, що її син, підсудний ОСОБА_2, взяв у потерпілої ОСОБА_8 певні кошти. Про це їй повідомила сама потерпіла. На даний час, завдана шкода повністю відшкодована.
Протоколом ставки віч-на-віч між потерпілою ОСОБА_3 та підсудним ОСОБА_2, згідно якого ОСОБА_3 підтвердила свої показання, а підсудний ОСОБА_2 відмовився від дачі показань згідно ст. 63 Конституції України. /а.с. 28-29/
Протоколом ставки віч-на-віч між свідком ОСОБА_4 та підсудним ОСОБА_2, згідно якого ОСОБА_4 підтвердила свої показання, а підсудний ОСОБА_2 відмовився від дачі показань згідно ст. 63 Конституції України. /а.с. 32-33/
Протоколом добровільної видачі від 4 вересня 2008 року згідно якого, потерпіла ОСОБА_3 в присутності понятих видала працівникам міліції диплом спеціаліста виданий на прізвище ОСОБА_2 (а.с. 6).
Протоколом огляду речових доказів від 31 березня 2009 року у якому вказано, що працівниками міліції в присутності понятих оглянуто та прилучено до кримінальної справи в якості речового доказу диплом спеціаліста ОСОБА_2 (а.с. 61,62).
Оцінюючи показання потерпілого та свідків, суд надає їм віри оскільки вони знаходяться у об’єктивному взаємозв’язку з іншими матеріалами справи, нічим не спростовані, доповнюються іншими доказами.
Заперечення своєї винності підсудним, який протягом досудового слідства винність у скоєному злочині визнав повністю, суд повністю відхиляє оскільки вони спростовуються об’єктивними доказами у справі, є суперечливі, непослідовними, не підтверджені належними та допустимими доказами, не відповідають фактичним обставинам справи, є способом захисту підсудного та мають мету уникнути відповідальності за скоєне.
Суд також відхиляє показання потерпілої ОСОБА_3, в частині твердження того, що вона викупила золотий браслет з ломбарду за 960,00 гривень, оскільки, згідно довідки від 17 грудня 2009 року № 1981, виданої ПТ «Ломбард Скарбниця» потерпіла ОСОБА_3 викупила вказаний браслет за 806,80 гривень. Одже, суд вважає, що злочинними діями підсудного ОСОБА_2 потерпілій завдано матеріальної шкоди на загальну суму 3606,80 гривень, а не 3760,00 гривень. /а.с. 191/
Оцінюючи докази у їх сукупності, суд вважає, що факт скоєння злочину та винність підсудного у вчиненні злочинних дій доведені повністю, тому, дії підсудного слід кваліфікувати за ст. 190 ч.2 КК України, оскільки він заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою /шахрайство/ з кваліфікуючою ознакою – повторно.
Обираючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, його наслідки, обставини та мотиви скоєння злочину, особу підсудного, який неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, зокрема за вчинення злочинів передбачених ст. 190 ч. 2 КК України, не перебуває на обліках у психоневрологічному та наркологічному диспансерах, його задовільну характеристику за місцем проживання, на утриманні якого перебуває малолітні діти ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4, а також відшкодував завдану шкоду, що є обставиною, яка пом’якшує покарання, обставини, які обтяжують покарання – відсутні, та вважає, що покарання підсудному слід обрати в межах санкції статті за якою кваліфіковано злочини у виді позбавлення волі, оскільки таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Оскільки, після постановлення вироку Франківським районним судом м. Львова від 24 вересня 2008 року, у справі встановлено, що підсудний ОСОБА_2 винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, суд вважає, що підсудному ОСОБА_2, відповідно до ст. 70 ч. 4 КК України, остаточно, за сукупністю злочинів, слід обрати покарання, шляхом часткового складання покарань призначених за даним вироком та вироком Франківського районного суду м. Львова від 24 вересня 2008 року, оскільки, будучи звільненим від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку на три роки, підсудний ОСОБА_2 покарання повіністю не відбув та невідбута частина покарання складає п’ять років.
Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу, враховуючи особу та тяжкість злочинних діянь, слід залишити тримання під вартою.
Строк відбуття покарання підсудному ОСОБА_2 слід рахувати з моменту фактичного затримання 27 березня 2009 року.
Речовий доказ – диплом серії ЛБ № 003114 слід повернути підсудному ОСОБА_2
Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 190 ч.2 КК України та обрати йому покарання 2 (два) роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 ч. 4 КК України остаточно, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань призначених за даним вироком та вироком Франківського районного суду міста Львова від 24 вересня 2008 року обрати ОСОБА_2 покарання – 5 /п’ять/ років 6 /шість/ місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу, залишити тримання під вартою.
Речові докази: диплом спеціаліста /а.с. 62/ - повернути засудженому ОСОБА_2.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з моменту проголошення, засудженим, який перебуває під вартою, у цей же термін, з моменту вручення копії вироку.
Суддя: А.І.Ліуш