УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

14 серпня 2006 року.                                                             м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого   - Гандзюка В.П

суддів:   Стефанів Н.С., Кривобокової Н.М.,

з участю прокурора       Грищука В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Івано-Франківського міського суду від 17.05.2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_1

, мешканець АДРЕСА_1 одружений, має вищу освіту, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, працює менеджером ТзОВ „Дімекс", несудимий, громадянин України,

засуджений за ст. 266 ч. 1 КК України на один рік шість місяців виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 15 % заробітку щомісячно та без позбавлення права керувати транспортним засобом.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишено підписку про невиїзд.

Постановлено стягнути в користь потерпілої 883 грн. 45 коп. матеріальної та 7000 грн. моральної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що він 10 вересня 2005 року о 14 год., керуючи автомобілем в м. Івано-Франківську, грубо порушив п. 12.3 Правил дорожнього руху та вчинив наїзд на пішохода -неповнолітнього ОСОБА_2

Внаслідок ДТП потерпілий отримав травми, які відносяться до середньої тяжкості.

Справа № 11-373/ 2006   р.                         Головуючий у 1-й ін.             Л. Кишакевич

Категорія ст. 286 ч.І КК України                                   Доповідач              В. Гандзюк

В апеляції засуджений , не оспорює доведеність його вини у вчиненні, зазначеного в обвинуваченні злочину, однак вважає , що суд призначив йому надто суворе покарання та неправильно вирішив цивільний позов.

Просить вирок суду змінити, перейти до іншого більш м'якого покарання та зменшити розмір відшкодування потерпілому.

Заслухавши доповідь судді, представника потерпілого та прокурора, які заперечили апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не підлягає.

Судом за письмовою згодою засудженого, відповідно до ст. 299 КПК України докази відносно фактичних обставин справи не досліджувалися і в апеляції не оскаржуються.

Що стосується покликання апелянта на суворість призначеного покарання , то колегія суддів вважає їх необгрунтованими.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд при призначені покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, за яких вчинений злочин. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Ці вимоги судом дотримані. Як видно із вироку, суд врахував особу засудженого, обставини справи, в тому числі і ті обставини, що пом'якшують відповідальність та на які посилається апелянт. Враховуючи наявність в останнього постійного місця роботи, суд призначив покарання у вигляді виправних робіт, без додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, що відповідає тяжкості вчиненого злочину.

Будь яких підстав вважати це покарання надто суворим, як це стверджує апелянт, колегія суддів не знаходить.

Необгрунтованим є в апеляції і твердження про неправильне вирішення цивільного позову.

Як видно з вироку, суд достатньо повно дослідив докази, які надані в обґрунтування витрат, пов'язаних з лікуванням потерпілого, і частково задовольнив ці вимоги, оскільки на час розгляду були відсутні дані про санаторно-курортне лікування, посилене харчування потерпілого та інші можливі в такому випадку витрати.

Таким чином, вважати, що суд присудив надмірну суму відшкодування матеріальних збитків немає підстав. Належно обґрунтованим є і висновок суду щодо розміру відшкодування неповнолітньому потерпілому моральної шкоди. При цьому враховано, що потерпілий є неповнолітнім, переніс фізичні та моральні страждання внаслідок втрати здоровя та звичного способу життяє

З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що апеляційних підстав для зміни вироку немає, а тому в задоволенні апеляції слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок    Івано-Франківського міського суду від   17 травня 2006     року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляцію - без задоволення.

Головуючий судді:

В.П. Гандзюк Н.С. Стефанів Н.М. Кривобокова