справа №2-1493/07 копія

РІШЕННЯ Іменем України

15 травня 2007 року

Рівненський міський суд у складі:

головуючого - судді Мельника О.В.,

при секретарі Рейнерович Я.В.,

розглянувши в судовому засіданні у місті Рівному цивільну справу за позовом приватного

підприємця ОСОБА_1до ОСОБА_2про виконання

зобов'язання за договором,

встановив:

Позивач та її представник у судовому засіданні позов підтримали та пояснили, що 25 вересня 2006 року між нею, як приватним підприємцем та ОСОБА_2 було укладено договір на інформаційно - довідкове обслуговування, предметом якого було виконання комплексу робіт, пов'язаних з пошуком оптимального варіанту двох - кімнатної квартири. Вартість робіт за договором складала 1 % від вартості обраного об'єкту нерухомості. Для відповідача було запропоновано для огляду АДРЕСА_1, вартістю 181800 гривень.. Відповідач в порушення умов договору придбала квартиру за вказаною ціною, уклавши договір купівлі - продажу без відома повіреного, який посвідчений приватним нотаріусом 12 жовтня 2006 року. У зв'язку із цим ОСОБА_2 повинна була сплатити 1% від вартості квартири, що становить 1818 гривень та пеню у розмірі 1% від вартості винагороди за прострочення невиконаного зобов'язання в строк, а саме в період з 12 жовтня 2006 року по 14 листопада 2006 року, що становить 581,76 гривень. Просить суд стягнути з ОСОБА_2 1818 гривень заборгованості за надані послуги та 581,76 гривень пені.

Відповідач позов не визнала з підстав, викладених у письмовому запереченні, зокрема у зв'язку із тим, що приватний підприємець не виконала зобов'язання за договором у повному обсязі, зокрема не надала послугу особисто, що вимагається ст. 902 ЦК України, тобто не здійснила огляду пропонованих квартир разом з нею, не надала консультацій з питань реєстрації чи зняття з реєстрації, заборгованостей по комунальних платежах, розрахунків між покупцем і продавцем, що стало наслідком фактичної відмови від виконання своїх зобов'язань за договором.

Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов до задоволення не підлягає.

Судом встановлено, що 25 вересня 2006 року між приватним підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір на інформаційно - довідкове обслуговування., за яким замовник (ОСОБА_2) доручила виконавця (приватному підприємцю) здійснити комплекс робіт, пов'язаних з пошуком оптимального варіанту 2-х кімнатної квартири з метою її купівлі, вартістю до 40000 доларів США (далі в рішенні Договір). Указаний договір містить перелік обов'язків виконавця та замовника.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором про надання послуг.

Відповідно до п. З.4. Договору замовник зобов'язався не вступати з продавцем у безпосередні договірні відносини стосовно купівлі об'єкту нерухомості без відома та згоди виконавця. У договорі міститься вказівка про те, що виконавцем було запропоновано для замовника придбання АДРЕСА_125 вересня 2006 року.

Як слідує із копії договору купівлі - продажу АДРЕСА_1від 12 жовтня 2006 року, ОСОБА_2 придбала вказану квартиру у ОСОБА_3.

Відповідно до договору виконавець зобов'язався здійснити огляд запропонованої квартири та провести попередні переговори з власником обраного об'єкту (продавцем), стосовно умов продажу.

Допитана судом свідок ОСОБА_3 пояснила, що приватний підприємець ОСОБА_1 не здійснювала огляду її квартири. З відповідачкою для огляду квартири приходила інша особа. Підтвердила пояснення ОСОБА_2 про те, що виконавець за договором не надавав покупцеві будь - яких копій документів щодо квартири для огляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто.

Із наданих позивачем копій документів про право на зайняття підприємницькою діяльністю встановлено, що будь - які дані про наявність в ОСОБА_1, як приватного підприємця найманих працівників відсутні.

Отже, судом встановлено, що позивач в порушення вимог ч. 1 ст. 902 ЦК України не надавала для ОСОБА_2 послуги за договором особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що неналежне виконання виявилось неможливим внаслідок непереборної сили.

Договір, укладений між сторонами іншого положення не містить.

Отже, обов'язок по доведенню належного виконання зобов'язань за договором про надання послуг законом покладено на приватного підприємця.

Поряд з тим, позивачем не було суду надано належних та достатніх доказів у підтвердження належного виконання зобов'язань за договором.

Отже, судом встановлено, що зобов'язання, передбачені п.п. 2.2., 2.4. договору, приватним підприємцем ОСОБА_1 виконані не були, що дало право замовнику для односторонньої відмови від договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язанні однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Із п. 6.2. договору слідує, що він може бути розірваний достроково при невиконанні однією із сторін умов договору.

За таких обставин зобов'язання відповідача, як замовника за договором слід вважати припиненими, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,81,88,212,214,215, ЦПК України, суд ,

вирішив:

У задоволенні позову приватного підприємця ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 1818 гривень та стягнення пені 581,76 гривень - відмовити за безпідставністю позовних вимог.

На рішення може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Рівненської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка повинна бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.