Справа № 2-534/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2010 року
Костопільський районний суд Рівненської області
в особі : головуючого-судді Олійника П.В.
при секретарі Озарчук Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому просила зобов’язати відповідача не чинити їй перешкод у користуванні житлом і вселити в будинок по АДРЕСА_1.
Надалі уточнила свої позовні вимоги і просила зобов’язати відповідача ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні жилим приміщенням шляхом надання вільного доступу до жилого приміщення.
В обгрунтування заявлених вимог покликається на те, що в період з 1994 року по липень 2007 року проживала з відповідачем ОСОБА_2 у вказаному будинку однією сім”єю без реєстрації шлюбу. За час спільного проживання за згодою власниці будинку ОСОБА_3 ними було здійснено добудову до будинку. В липні 2007 року ОСОБА_2 вигнав її з будинку. Їхня неповнолітня дочка ОСОБА_4 продовжує прожи-вати в будинку. З того часу змушена проживати у знайомих. Повернутися жити в будинок їй перешкоджає відповідач ОСОБА_2
Ухвалою суду в порядку ч.2 ст.311 ЦПК України було залучено до участі у справі як співвідповідача власницю будинку ОСОБА_3
В судовому засіданні позивач та її представник заявлені вимоги підтримали повністю та з аналогічних підстав. Просять зобов’язати відповідача ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні жилим приміщенням шляхом надання вільного доступу до жилого приміщення. Будь-яких позовних вимог до відповідача ОСОБА_3 позивач не має.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник позов не визнали. Відповідач пояснив, що в 1994 році привів позивача додому до своєї матері, де вони проживали разом до липня 2007 року. Їх донька ОСОБА_5 продовжує жити разом з ним. Позивач добровільно пішла з дому. В будинок її не пускає, тому що не бажає, щоб позивачка проживала разом з ним. Вважає, що позивач втратила право на користування житлом у будинку його матері відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України.
Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала та пояснила, що в належному їй будинку довгий час проживала позивач з її сином ОСОБА_2 В 2007 році позивач залишила будинок, ніхто її не виганяв. Вона проти того, щоб позивачка повернулась проживати до неї.
Свідок ОСОБА_6 показала, що відповідач в 1994 році взяв позивачку заміж. ОСОБА_3 виділила їм дві кімнати в своєму будинку. В 1995 році народилася дочка, робили хрестини. Жили спільно 14 років. В 2007 році відповідач вигнав позивача, не допускав до будинку, погрожував. ОСОБА_1 жила в інших місцях, бо відповідач не пускав. ОСОБА_3 не чинила перешкод. На даний час відповідач ОСОБА_2 також не дає можливості позивачу проживати в будинку.
Свідок ОСОБА_7 показала, що позивач проживала з відповідачем як дружина в будинку його матері. Помагали їм по родинному робити добудову до цього бадинку. Десь в 2007 році повідомили, що відповідач вигнав ОСОБА_1 з будинку. Вона приїздила вмовляти ОСОБА_2 змінити рішення і зранку бачила, що позивач спала в машині. Позивач не повертається до хати, тому що відповідач не пускає її.
Суд, заслухавши пояснення сторін та свідків, з?ясувавши обставини та дослідивши представлені у справі докази, вважає позовні вимоги обгрунтованими.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 1994 року по липень 2007 року проживали однією сім”єю без реєстрації шлюбу в будинку по АДРЕСА_1, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_3 Позивач вселилась у вказаний житловий будинок за згодою власниці та її сина ОСОБА_2, постійно проживала в ньому, що підтверджується показаннями свідків та не заперечувалося відповідачами в судовому засіданні. Відповідно до ст.156 ЖК України позивач набула права користування вказаним жилим приміщенням.
Згідно ч.3 ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
В липні 2007 року після конфлікту відповідач ОСОБА_2 вигнав позивача з житлового будинку. З того часу він не допускає її до будинку, хоча в ньому залиши-лась проживати її неповнолітня дочка. Твердження відповідача про добровільне залише-ння позивачем житла спростовується показаннями свідка ОСОБА_5, оголошених в судовому засіданні, з яких вбачається, що її мати, позивач, з ними не живе з літа 2007 року, оскільки тато вигнав її з будинку. Мама хотіла залишитися, жила спочатку в машині, потім по інших місцях. Хоче вернутися, але тато її не пускає.
Покликання відповідача ОСОБА_2 на неправильну поведінку позивача щодо нього чи його матері правового значення для правильного розв?язання спору не мають.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача на те, що позивач втратила право користування жилим приміщенням, оскільки не проживає в ньому понад один рік, так як позивач не користувалася спірним житлом з поважної причини, а саме - через неправомірні дії відповідача ОСОБА_2
Оскільки позивачем не було пред?явлено будь-яких позовних вимог до відповідача ОСОБА_3, а в судовому засіданні не здобуто доказів порушення нею права позивача на користування житлом, та враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 не оспорював факт вчинення ним перешкод позивачу в користуванні жилим приміщенням, суд вважає належним відповідачем ОСОБА_2
На підставі наведеного та керуючись ст.10, 60, 212 ЦПК України, ч.3 ст.9, ст.156 ЖК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні жилим приміще-нням – задовольнити.
Зобов’язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні жилим приміщенням по АДРЕСА_1 Рівненської області шляхом надання ОСОБА_1 вільного доступу до вказаного приміщення.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом деся-ти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ:
- Номер: 2-534/2010
- Опис:
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-534/2010
- Суд: Перемишлянський районний суд Львівської області
- Суддя: Олійник Петро Володимирович
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 28.07.2015
- Дата етапу: 28.07.2015
- Номер: 2/314/736/2016
- Опис: зміну сторони провадження
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-534/2010
- Суд: Вільнянський районний суд Запорізької області
- Суддя: Олійник Петро Володимирович
- Результати справи:
- Етап діла: Відмовлено у відкритті провадження
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 30.03.2016
- Дата етапу: 05.04.2016
- Номер: 6/314/29/2017
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-534/2010
- Суд: Вільнянський районний суд Запорізької області
- Суддя: Олійник Петро Володимирович
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 20.02.2017
- Дата етапу: 02.03.2017
- Номер: 2-534/2010
- Опис: про надання додаткового строку для прийняття спадщини
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-534/2010
- Суд: Ружинський районний суд Житомирської області
- Суддя: Олійник Петро Володимирович
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 29.10.2010
- Дата етапу: 04.11.2010