Справа № 2-1779/2010 р.                      

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    

28 грудня 2010 року  Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:                          головуючого                       судді Зеленської В.І.  

при секретарі                                 Корнійчук В.В.,                

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Славута цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання дитини та звільнення від сплати заборгованості по аліментах,  

в с т а н о в и в.  

В позовній заяві ОСОБА_1 просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на підставі  рішення Славутського міськрайонного суду від 17 липня 2009 року в користь позивачки на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та звільнити від сплати заборгованості по аліментах в сумі  2270 грн.  

В судовому засіданні позивач просить стягувати з нього аліменти в  користь позивачки на утримання дочки ОСОБА_3 в розмірі 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, так як він не працює, щомісячного заробітку не має, а державним виконавцем визначається розмір аліментів у частці від середнього розміру заробітної плати працівників в м. Славута. У зв’язку з тяжким матеріальним станом він не може сплачувати аліменти у розмірі, визначеному державним виконавцем та просить звільнити його від сплати заборгованості по аліментах, оскільки він не мав умислу на заподіяння шкоди дитині і виникненню заборгованості. При наявності коштів зобов’язується сплатити заборгованість по аліментах в добровільному порядку.  

Представник відповідача  ОСОБА_4, позов не визнала,  заперечує проти зменшення розміру аліментів з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 та стягнення з позивача аліментів в розмірі 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і звільнення його від сплати заборгованості по аліментах, так як позивач на обліку у лікарів не перебуває, інших утриманців не має, працездатний, умисно ухиляється від сплати аліментів. Заборгованість по аліментах виникла в період, коли позивач перебував у трудових відносинах. Однак, він не повідомив державного виконавця про місце роботи, тому з нього не були стягнуті аліменти за вказаний період у розмірі, визначеному судом. Відповідачка в даний час навчається, не працює, доходів не має, а отже не може самостійно утримувати дитину. Просить відмовити в задоволенні позову.  

Заслухавши пояснення  сторін, дослідивши письмові докази, суд знаходить, що позов слід задоволити частково з таких підстав.  

Відповідно до рішення Славутського міськрайонного суду від 17.07.2009 року та виконавчого листа № 2-1010/2009,  з ОСОБА_1 стягуються аліменти в користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.07.2009 року і до досягнення повноліття дитиною (а.с.7).  

Згідно із ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.  

З трудової книжки позивача вбачається, що з 02.06.2010 року він не працює (а.с.17, 14).  

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» та роз’яснень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області щодо впровадження єдиної практики застосування чинного законодавства при здійсненні примусового виконання судових рішень про стягнення аліментів розмір заборгованості по аліментах визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення суду, виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилося, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Якщо боржник в цей період не працював, заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості.  

Середня заробітна плата в м. Славута  у 2010 році становить 1807 грн 22 коп згідно з даними статистичного управління.  

Отже, державним виконавцем нараховується ОСОБА_1 до сплати 451 грн 81 коп аліментів (1807,22 грн х ?) щомісячно.  

Відповідно до ст.. 192 ч. 1 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.  

Враховуючи, що позивач не працює, що стверджується письмовими доказами (а.с.14, 17), допомогу по безробіттю не отримує (а.с.8, 9), інших доходів не має, суд вважає обґрунтованими його доводи про зміну матеріального стану та знаходить за необхідне задоволити його вимоги про зменшення розміру аліментів в користь відповідачки на утримання дочки ОСОБА_3.  

Відповідно до ст.. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.. 184 СК України.  

Тому суд знаходить за можливе стягнути аліменти з позивача в користь відповідачки в розмірі 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.  

Відповідно до ч. 4 ст.. 369 ЦПК України суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі, якщо його було видано помилково або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.  

Тому, зменшуючи розмір аліментів, що стягуються з позивача в користь відповідачки, суд знаходить за необхідне з метою уникнення подвійного виконання визнати виконавчий лист № 2-1010/2009 року, виданий Славутським міськрайонним судом на підставі рішення від  17.07.2009 року, таким, що не підлягає виконанню.  

З довідки-розрахунку державного виконавця відділу ДВС Славутського міськрайонного управління юстиції від 25.10.2010 року вбачається, що станом на 25.10.2010 року ОСОБА_1 мав заборгованість по аліментах в користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 в сумі 2270 грн 77 коп (а.с.6). З означеної довідки вбачається, що заборгованість виникла у липні-серпні та жовтні-листопаді 2009 року, лютому, квітні, червні 2010 року.  

З трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що в період з жовтня 2009 року по лютий 2010 року він працював в ТОВ «Аква-Родос», а в період з січня по червень 2010 року – в ППКФ «Прометей» - філія «Славутський маслоробний комбінат» (а.с.14, 17). У вказаний період ОСОБА_1 мав стабільний дохід (а.с. 25, 26) і мав можливість сплачувати аліменти.  

Суд вважає, що ОСОБА_1 безпідставно не повідомив державного виконавця про місце роботи та розмір заробітку і такими своїми діями сприяв виникненню заборгованості.  

Відповідно до ст.. 197 СК України з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв’язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.  

На підставі наведеного суд не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами, але вважає за можливе розстрочити сплату такої заборгованості, враховуючи матеріальне становище позивача та його обов’язок щомісячно сплачувати аліменти в розмірі, визначеному судом.  

Керуючись ст.ст. 8, 10, 15, 88, 158, 179, 209, 212-215, 217, 367 ЦПК України, ст.ст.  182, 192, 197 СК України, суд    

в и р і ш и в .  

Позов   задоволити частково.  

Змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця Хмельницької області, м. Славута в користь   ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1  в розмірі  30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 20 грудня 2010 року і до досягнення повноліття дитиною.  

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 2-1010/2009 р, виданий Славутським міськрайонним судом на підставі рішення Славутського міськрайонного суду від 17.07.2009 року про стягнення аліментів з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 в розмірі ? частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.07.2009 року і до досягнення повноліття дитиною.  

Розстрочити ОСОБА_1 сплату заборгованості по аліментах в сумі 2270 грн 00 коп на 12 місяців щомісячними платежами по 189 грн 16 коп.  

Рішення в частині стягнення аліментів  звернути до негайного  виконання.  

Протягом десяти днів з моменту проголошення рішення суду сторони можуть подати  апеляційну скаргу на рішення суду в апеляційний суд Хмельницької області через Славутський міськрайонний суд.  

Суддя