Справа №2-566\07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2007 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в особі судді Сидорук Є.І. при секретарі ЩудлоМ.О. з участю позивача ОСОБА_1 відповідачв ОСОБА_2 відповідача ОСОБА_4
представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання довіреності виданої 11 лютого 2005 року ОСОБА_6 на право розпорядження належною їй на праві приватної власності квартирою на ім»я ОСОБА_2 , договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 03.03.05 року між ОСОБА_2, який діяв від імені ОСОБА_6 та ОСОБА_3, договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 22.09.2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 недійсним та визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав і в обгрунтування своєї позиції пояснив, що 11 лютого 2005 року ОСОБА_6 оформила на його довіренність на право розпоряжатись та відчужувати власну квартиру. 12 лютого 2005 року по довіреності від ОСОБА_6 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. ОСОБА_6 пояснила, що квартира належить їй, і в приватного нотаріуса ОСОБА_7 був оформлений договір купівлі-продажу даної квартири. В нотаріуса разом з ОСОБА_8 був ОСОБА_9 . Після цього, вони всі разом поікали до будинку ОСОБА_9, де він передав ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 13 000 доларів США за квартиру. Вказана квартира була продана ОСОБА_3. Розписка про отримання грошей написала його дружина, а ОСОБА_6 підписалась в розписці про отримання грошей, і отримала гроші. Про те, що вона була недієздатна він не знав.
Відповідач ОСОБА_2. В судове засідання не з»явилась, однак про час та місце судового розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить об»ява в газеті « Вісті Рівенщини», про час та місце розгляду справи. Заяви про відкладення розгляду справи не подала.
Відповіла ОСОБА_4 - та її предстаник адвокат ОСОБА_5. В судовому засіданні позов не визнали і в обгрунтування своєї позиції пояснили, що ОСОБА_4 придбала квартиру АДРЕСА_1 в ОСОБА_3.. Ніяких обмежень по купівлі-продажу квартири не було. Договір був оформлений в нотаріуса, і вона відповідно сплатила грошові кошти ОСОБА_3.. На даний момент вона являється добросовісним покупцем квартири.
Приватні нотаріуси Рівненського міського нотаріального округу в судове засідання не з»явились, однак подали заяви, в якій просять справу розглянути без їх участі.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги розширив і і просить суд визнати довіреность видану 11 лютого 2005 року ОСОБА_8 на право розпорядження належною їй на праві приватної власності квартирою на ім»я ОСОБА_2, договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 03.03.05 року між ОСОБА_2, який діяв від імені ОСОБА_6 та ОСОБА_3., договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 22.09.2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 недійсним та визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_6 11 лютого 2005 року оформила на його фм»я довіренність на право розпоряжатись та відчужувати квартиру АДРЕСА_1. 12 лютого 2005 року від імені ОСОБА_6 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. ОСОБА_6 пояснила, що квартира належить їй на праві власності, і в приватного нотаріуса ОСОБА_7 був оформлений договір купівлі-продажу даної квартири. В нотаріуса разом з ОСОБА_8 був ОСОБА_9 . Після цього, вони всі разом поїхали до будинку ОСОБА_9, де він передав ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 13 000 доларів США за квартиру. Вказану квартиру було продана ОСОБА_3. Розписка про отримання грошей написала його дружина , а ОСОБА_6 підписалась про отримання грошей. Про те, що вона була недієздатна він не знав. Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_4 придбала квартиру АДРЕСА_1 в ОСОБА_3. відповідно до договору
купівлі-продажу від 22.09.2005 року. Заборон на оформлення договору купівлі-продажу вказаної квартири не було, а тому вона являється добросовісним покупцем.
Суд, заслухавши пояснення сторін, всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_6 являлась власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 23 грудня 2004 року.
11 лютого 2005 року ОСОБА_6 видала довіреність посвідчену приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу ОСОБА_10 ВВТ № 354271 ОСОБА_2 на право розпоряжатися квартирою АДРЕСА_1 на умовах і за ціну на його розсуд.
З березня 2005 року відповідно до договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 який діяв від її імені продали, а ОСОБА_3 купила квартиру АДРЕСА_1 за 23900 грн.
16 листопада 2005 року рішенням Рівненського міського суду було визнано ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 - недієздатною, починаючи з 18 серпня 2003 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України - підставою для недійсності правочину є недодерження в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п»ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 203 ЦК України - особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Як вбачається з ч. 2 ст. 41 ЦК України недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 11 ЦПК України - суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Таким чином, суд рахує, що довіреність видана 11 лютого 2005 року на ім»я ОСОБА_2 від ОСОБА_6 являється правочином, так як в подальшому породжувала права та обов»язки ОСОБА_2 , а тому вказана довіреність та укладений договір купівлі-продажу від 3 березня 2005 року квартири АДРЕСА_1 між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 необхідно визнати недійсним.
З ч. 1 ст. 236 ЦК України вбачається, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Судом також встановлено, що 26 вересня 2005 року відповідно до договору купівлі-продажу, ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_4 купила квартиру АДРЕСА_1.
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 9071084 від 25.11.2005 року ОСОБА_4 являється власником квартири АДРЕСА_1 відповідно до договору купівлі-продажу від 26.09.05 року. Таким чином, суд рахує, що набувач - ОСОБА_4 не знала і не могла знати про те, що ОСОБА_2 не мав права відчужувати спірну квартиру , а тому ОСОБА_4 являється добросовісним набувачем і власником вказаної квартири. Відповідно до ст. 388 ЦК України - якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати ( добросовісний набувач), власник має право витребувати це ймано від набувача лише у разі, якщо майно: було загублено власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадено у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Виходячи з викладеного, суд рахує, що позовні вимоги в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 22.09.2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 недійсним та визнання за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 не підлягають до задоволення. На підставі ст.ст. 41,203,215,236,388 ЦК України, керуючись ст. ст. 10,59,60,208,209,213,214,215,218, 367 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати недійсним довіреність видану 11 лютого 2005 року ОСОБА_6 на право розпорядження належною їй на праві приватної власності квартирою на ім»я ОСОБА_2 , договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 03.03.05 року між ОСОБА_2, який діяв від імені ОСОБА_6 та ОСОБА_3. В частині визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 22.09.2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4
та визнання за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається апеляційному суду через Рівненський міський суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою яка її подає до Рівненського апеляційного суду.