Справа № 2-1880/2010  

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И  

27 грудня 2010 року   Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:  

  головуючого судді - Бевз О.Ю.,  

при секретарі – Дубовій С.І.,  

  з участю позивачів – ОСОБА_1,  

      ОСОБА_2,  

представника позивачів – ОСОБА_3,  

представника відповідача ВАТ «Бобринецька сільгосптехніка» - Бауер А.Г.,  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2 до ВАТ “Сільгосптехніка» м. Бобринець вулиця Промислова, 6 про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок,-  

  В С Т А Н О В И В :  

  19 листопада 2010 року до Бобринецького районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява  ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2 до ВАТ «Сільгосптехніка» про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок укладених між позивачами та відповідачем, а саме ОСОБА_1, щодо договору оренди земельної частки (пай) від 22.03.2000 року, зареєстрованого Мар”янівської сільською радою 3.04.2000 року за №75, ОСОБА_6, щодо договору оренди земельної частки (пай) від 22.03.2000 року, зареєстрованого Мар”янівської сільською радою 3.04.2000 року за №74, та ОСОБА_2, щодо договору оренди земельної частки (пай) від 22.03.2000 року, зареєстрованого Мар”янівської сільською радою 28.03.2000 року за №36, укладених з ВАТ “Сільгосптехніка” м. Бобринець вулиця Промислова, 6.  

Позивачі просять суд визнати недійсними укладені договори оренди землі з відповідачем з підстав, що при укладені договорів відповідач не збирався брати в оренду земельні (паї), а саме фактично в оренду було взято земельні ділянки, так як на час укладення договорів всі власники мали на руках державі акти з вказаними розмірами та місцем розташування. Крім того  договори укладалися з ВАТ”Сільгосптехніка”, але печатка в договорі зовсім іншого підприємства, а саме ВАТ “Бобринецька сільгосптехніка”. Також у оспорюваних договорах відсутні всі істотні умови передбачені ст. 15 Закону України “Про оренду землі”, а тому враховуючи всі вище зазначені підстави позивачі просять визнати договори оренди землі недійсними.  

  В судовому засіданні позивачі  ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їхній представник ОСОБА_3, який також представляє інтереси ОСОБА_5,  позовні вимоги про визнання договорів оренди недійсними підтримали та попросили суд задовольнити позов в повному об’ємі за обставин зазначених в позовній заяві.  

В судовому засіданні представник за дорученням відповідача ВАТ «Бобринецька сільгосптехніка» Бауер Анатолій Григорович, позовні вимоги не визнав в повному обсязі та пояснив,  що в договорах зазначені всі істотні умови згідно вимог Закону, а тому немає ніяких підстав для задоволення позову, надавши письмові заперечення проти позову та заяву про застосування строку давності.  

  Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовна вимога позивачів до відповідача про визнання договорів оренди земельних часток недійсними, задоволенню не підлягає з наступних підстав.  

Дослідивши в судовому засіданні спірні договори оренди земельних ділянок зареєстрованих Мар»янівською  сільською радою Бобринецького району Кіровоградської області, які укладені між сторонами і є тотожними між собою, порушень ст.14 Закону України “Про оренду землі” судом не встановлено.  

  Відповідно до ст. 14   Закону України, від 06.10.1998, № 161-XIV "Про оренду землі", зі змінами станом на 17.02.2000 року, умови договору оренди земельної ділянки не можуть суперечити законам України. Істотними умовами договору оренди земельної ділянки є:  

1) об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);  

2) термін договору оренди;  

3) орендна плата (розмір, індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду);  

4) цільове призначення, умови використання і збереження якості землі;  

5) умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;  

6) існуючі обмеження і обтяження щодо використання земельної ділянки;  

7) сторона (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;  

8) відповідальність сторін.  

3. Відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, порушення вимог статей 4, 5, 6, 7, 9, 13, 15 цього Закону є підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди згідно зі статтею 18 цього Закону, а також для визнання договору недійсним відповідно до законів України.  

В даних договорах зазначено  строк дії договорів на 15 років, зазначено розмір орендної плати, яка сплачується орендарем в період з 15 серпня по 31 грудня кожного року, наслідки несвоєчасної оплати оренди земельної частки (паю), обов”язки сторін та всі передбачені вищевказаною законодавчою нормою умови. Зазначені договори підписані сторонами.  

Отже в договорах зазначені всі істотні умови передбачені ст.14 Закону України «Про оренду землі» з послідуючими змінами та доповненнями станом на 17.02.2000 року (чинним на момент укладення договорів).  

  В п.3 договорів зазначена орендна плата у фіксованому розмірі  без зазначення процентного вираження, але це є не суттєвим, враховуючи, що орендна плата позивачами отримувалась в повному обсязі, про що вони не заперечили в судовому засіданні, і претензій у позивачів до відповідача  щодо отримання ними орендної плати в судовому засіданні не виникло.  

  Крім того, суд бере до уваги, що з моменту укладення договорів, (всі вони були укладені в 2000 році) по даний час спливає 10 років, за які позивачі не ставили під сумнів дійсність договорів, а отримували  орендну плату в повному об’ємі про що самі підтвердили в судовому засіданні.  

  Також позивачами було зазначено, як однією із підстав про визнання договорів недійсними, порушення ст.15, ст.17 Закону України «Про оренду землі», від 2 жовтня 2003 року, але в чому саме не змогли зазначити, тим паче, що на момент укладення договорів даний закон діяв з послідуючими змінами та доповненнями станом   на 17.02.2000 року   , на момент укладення договорів, а тому Закон який зазначають позивачі не застосовується до спірних договорів.  

  Позивачі також посилаються як на підставу визнання договорів оренди недійсними, те що на момент укладення договорів вони мали на руках державні акти, і між ними та відповідачем мав бути укладений договір на земельні ділянки, а не частки (пай), а тому укладені договори є удаваними правочинами, які приховують інший правочин, який вони насправді вчинили.  

Дану позицію позивачів суд не може вважати  підставою визнання договорів недійсними, так як суб”єктами договору оренди  є позивачі і відповідач, які в результаті свого волевиявлення уклали договори, які підписали і знали його зміст, відповідач в свою чергу не міг приховати від позивачів той факт, що вони мають на руках державні акти, так як в самих договорах оренди вказано, що власниками земельних ділянок є позивачі, відповідно до державних актів і з яких саме підстав через 10 років з моменту укладення договору відповідач зазначає вищевказані підстави для визнання договору недійсним, суду не зрозуміло, а позивачі та їх представник в судовому засідання пояснити не змогли.  

Згідно довідки наданої представником відповідача по справі ВАТ “Сільгосптехніка” та ВАТ “Бобринецька сільгосптехніка” є однією і тією ж юридичною особою, а тому посилання позивачів на те що   договори укладалися з ВАТ”Сільгосптехніка”, але печатка в договорі зовсім іншого підприємства, а саме ВАТ “Бобринецька сільгосптехніка” є безпідставними та не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.  

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.    

  Оскільки позивачами не надано доказів того, що з боку відповідача при укладені договору було допущено істотні порушення законодавства, не вказано саме які порушення і яким чином   вони впливають на їхні права як землеволодільців, крім того позов подано з порушення  3-річного  строку позовної давності, суд вважає що позовні вимоги задоволенню не підлягають.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.209-213, 215, 218, 221, 223, 294, 224-226, 233 ЦПК України, ст.ст.14 Законом України «Про оренду землі» з послідуючими змінами та доповненнями станом на 17.02.2000 року,  ст.22 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року, ст.125 Земельного Кодексу України від 1.01.2002 року,    суд, -  

            В И Р І Ш И В :  

    У позовних вимогах позивачів:  

  - ОСОБА_1, щодо договору оренди земельної частки (пай) від 22.03.2000 року, зареєстрованого Мар”янівської сільською радою 3.04.2000 року за №75,  

  - ОСОБА_5, щодо договору оренди земельної частки (пай) від 22.03.2000 року, зареєстрованого Мар”янівської сільською радою 3.04.2000 року за №74,  

  - ОСОБА_2, щодо договору оренди земельної частки (пай) від 22.03.2000 року, зареєстрованого Мар”янівської сільською радою 28.03.2000 року за №36,  

укладених з ВАТ “Сільгосптехніка” м. Бобринець вулиця Промислова, 6 орендаря ВАТ «Бобринецька сільгосптехніка» про визнання зазначених договорів оренди земельних ділянок недійсними – відмовити повністю.  

    На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня проголошення рішення до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Кіровоградської області, через Бобринецький районний суд.  

  Суддя                                                                                                  Бевз О.Ю.