Справа №1-71 2007 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

23 березня 2007 року                                                                       Рівненський міський суд

в особі головучої судді         Гладюк Г.Л.,

при секретарі                        Михальчук Л.В.,

з участю прокурора             Кибальника А.Р.,

захисника                             ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рівне, українця, громадянина України, неодруженого, учня 11-В класу ЗОНІ № 24 м. Рівне, мешканця АДРЕСА_1, не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

28.10.2006 року, близько 17 год., ОСОБА_1 прогулюючись зі свої знайомим неповнолітнім ОСОБА_3 від будинку №1 по вул. Вінниченка в напрямку будинку № 10-а по вул. Струтинської в м. Рівне , маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, зловживаючи довірою ОСОБА_3, заволодів належним йому мобільним телефоном «Соні Еріксон К 700 І» вартістю 980 грн. із сім-карткою оператора „діджус" вартістю 25 грн., чим завдав потерпілому шкоди на суму 1 005 грн.

Підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав. Показав, що в кінці жовтня 2006 року, при обставинах, зазначених у вироку, він взяв у свого знайомого ОСОБА_3 в тимчасове користування його мобільний телефон, домовившись з останнім , що поверне телефон через дві години. Однак своєї обіцянки не виконав, телефон не повернув, наступного дня на продуктовому ринку м. Рівне продав його за 250 грн. незнайомому чоловіку, гроші витратив на власні потреби.

Вина підсудного ОСОБА_1, крім його показань, повністю доведена об'єктивними доказами у справі, зібраними досудовим слідством.

Як показав потерпілий ОСОБА_3, в березні 2006 року батько придбав для нього мобільний телефон «Соні Еріксон К 700 І» вартістю 980 грн. та сім-картку оператора ,діджус" вартістю 25 грн. 28.10.2006 року в районі ЗОШ № 24 в м. Рівне, під час прогулянки із ОСОБА_4 та ОСОБА_1, останній взяв у нього телефон у тимчасове користування , пообіцявши повернути його через дві години. Однак телефон не повернув, як з'ясувалось пізніше, продав його на продуктовому ринку в м. Рівне. В ході досудового слідства телефон йому повернуто, завдана частковим пошкодженням телефону шкода відшкодована в добровільному порядку.

Згідно показань свідка ОСОБА_5, в жовтні 2006 року він дізнався від брата ОСОБА_3, що ОСОБА_1 взяв у нього в тимчасове користування мобільний телефон, який йому купив батько, і не повертає. Оскільки ОСОБА_1 не повернув телефон й наступного дня, брат про це повідомив мамі, після чого була подана заява в міліцію.

Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 підтвердив, що в березні 2006 року він придбав для сина ОСОБА_3 мобільний телефон «Соні Еріксон К 700 І» вартістю 980 грн. та сім-картку оператора „діджус" вартістю 25 грн. Зі слів сина, цей

телефон в жовтні 2006 року він дав в тимчасове користування ОСОБА_1, який телефон не повернув, а продав на ринку. В ході досудового слідства телефон було виявлено і повернуто, шкода відшкодована повністю.

Згідно протоколу виїмки від 19.12.2006 року, у ОСОБА_7 вилучено мобільний телефон марки «Соні Еріксон К 700 І»: НОМЕР_1 , що узгоджується з даними гарантійного талону, виданого потерпілим ОСОБА_3. Вказаний телефон оглянуто і залучено до справи в якості речового доказу (а.с. 28-30).

Як пояснив ОСОБА_7, вилучений у нього телефон, він придбав на продуктовому ринку в м. Рівне в кінці жовтня 2006 року, не знаючи, що він крадений.

Показання потерпілого та свідків підтверджуються роздруківкою з ВОТЗ при УМВС України в Рівненській області , згідно якої встановлено місцезнаходження викраденого телефону та ідентифіковано його (а.с. 60-62).

Враховуючи викладене в сукупності, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство).

Органом досудового слідства в обвинувачення ОСОБА_1 було вмінено заволодіння шляхом шахрайства мобільним телефоном з сім-карткою вартістю 1174 грн. Однак, як показали потерпілий ОСОБА_3 та його законний представник, дійсна вартість цього майна 1005 грн. За таких обставин, суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення ОСОБА_1 зайво вмінену суму.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, зокрема, що тяжких наслідків від нього не наступило, дані про особу підсудного, обставини, що обтяжують і пом'якшують його покарання.

Як особа підсудний ОСОБА_1 характеризується позитивно, злочин вчинив вперше, будучи неповнолітнім, у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв у розкритті злочину, добровільно відшкодував шкоду, завдану потерпілому, що в сукупності пом'якшує його покарання.

Обставин, обтяжуючих покарання підсудного, у справі немає.

Тому суд приходить до висновку, що виправлення підсудного ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства.

Виходячи з наведеного, враховуючи те, що неповнолітній ОСОБА_1 має власні кошти, на які може бути звернене стягнення, суд вважає за необхідне обрати йому покарання, передбачене санкцією статті, за якою кваліфіковані його дії, у виді штрафу.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 1 ст. 190 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - в сумі 510 грн. 00 коп. (п'ятсот десять грн. 00 коп.).

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу, залишити попередній - підписку про невиїзд.

Речовий доказ: мобільний телефон марки „Соні Еріксон К 700 і", повернутий під розписку потерпілому ОСОБА_3- залишити у його власності.

На вирок можу бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.