Справа № 2-2512/2007 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                     УКРАЇНИ

20 лютого 2007 року                                                        Рівненський міський суд

в особі судді                                                Гладюк Г.Л.,

при секретарі                                               Петрушко Т.М.,

з участю позивачки                                    ОСОБА_1,

відповідача                                   ОСОБА_2

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18.01.2007 року до повноліття дитини.

В судовому засіданні ОСОБА_2 позов підтримала. Пояснила, що з 17.10.1987 року до 10.06.1999 року перебувала з ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі. Мають спільного неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає, участі в його вихованні не приймає. Покликаючись на викладені обставини, просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав, згідний сплачувати аліменти на сина у розмірі, визначеному позивачкою.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи і інтереси інших осіб, тому позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що відповідач є батьком неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвом про народження дитини НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Як пояснили сторони, в добровільному порядку відповідач матеріальної допомоги на утримання сина ОСОБА_3 не надає, тому підстави для стягнення аліментів за рішенням суду наявні.

З показань сторін та матеріалів справи вбачається, що відповідач спроможний сплачувати аліменти на сина в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.

На підставі ст.ст. 180,182, 183, 191 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 208, 209,212-215,218, 223, 292, 294, п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2, 1966 року народження, уродженця м. Рівне, ідентифікаційний код НОМЕР_2, на користь ОСОБА_1 аліменти на сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі V* частини всіх видів заробітку(доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.01.2007 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в прибуток місцевого бюджету м. Рівне судовий збір в сумі 51 (п'ятдесят одна) грн., та прибуток державного бюджету витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 07 грн. 50 коп. (сім грн.. 50 коп.).

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до. апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд поданням в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в двадцятиденний після подачі заяви строк апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана і без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк встановлений для подання цієї заяви.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.