Справа №2- 1533 2007 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2007 року Рівненський міський суд
в особі головуючої судді Гладюк Г.Л.,
при секретарі Петрушко Т.М.,
з участю представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Чернозуба О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромбанк" про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ТОВ „Укрпромбанк" про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу №1/0401852000131001 від 04.02.2005 року в сумі 9 164 ,99 євро, пені в розмірі 8099,64 грн., 3% річних в розмірі 1343,03 грн., упущеної вигоди 4 680,63 грн. v.. моральної шкоди в сумі 8 000 грн. та судових витрат, покликаючись на те, що відповідач не виконав своїх грошових зобов'язань за вказаним договором банківського вкладу; вкладених нею коштів та нарахованих процентів на вклад, в передбачені договором строки не повернув; незаконно, всупереч її волі продовжує користуватися належними їй коштами, чим завдав їй збитків та значної моральної шкоди.
Відповідач позов не визнав. Подав письмові заперечення, згідно яких вимоги ОСОБА_1 вважає безпідставними.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги частково збільшив. Пояснив, що 04.02.2005 року між ОСОБА_1 та ТОВ „Укрпромбанк" був укладений договір банківського вкладу №1/0401852000131001 від 04.02.2005 року на суму 8 250 євро терміном дії на 370 днів - з 04.02.2005 року по 08.02.2006 року з відсотковою ставкою 11 % річних. На виконання цього договору позивачкою було внесено на депозитний рахунок відповідача готівкові кошти в сумі 8 250 євро. Згідно п.п. З.1., 3.4 Договору було передбачено нарахування ОСОБА_1 щомісячно процентів на вклад і зарахуванням їх на її картковий рахунок на наступний робочий день після отримання нею банківської платіжної картки. Проте, в порушення вказаних зобов"язань за період існування договірних відносин, відповідач не видав ОСОБА_1 платіжної картки та нарахованих відсотків. З урахуванням неотриманих відсотків, сума вкладу збільшилась і складає 9 164,99 євро. Відповідно до п. 2.1.5 Договору, відповідач зобов'язувався , після закінчення обумовленого терміну, повернути повністю суму вкладу готівкою. У визначений в договорі термін ОСОБА_1 звернулась до відповідача з вимогою про повернення вкладу і уклала з ТОВ „Укрпромбанк" новий договір банківського вкладу №1/0402144000131001 від 21.02.2006
року, за умовами якого зобов'язалась внести готівкою на депозитний рахунок грошові кошти в сумі 9 300,00 евро в строки, передбачені договором. Однак в порушення своїх зобов'язань відповідач суми вкладу не повернув. Неодноразові звернення позивачки до відповідача з питання повернення грошових коштів позитивного результату не дали, тому вона змушена за захистом порушеного права звертатись до суду.
Своїми протиправними діями відповідач завдав позивачці значної моральної шкоди. В результаті неповернення ОСОБА_1 належних коштів, вона була позбавлена можливості оплатити навчання дитини, кардинально змінилось її життя, порушився нормальний життєвий ритм, виникли проблеми у спілкуванні із родичами і друзями. Вона як мати не могла спокійно дивитись на страждання дочки, що втратила можливість одержати стаціонарну освіту, нормальне студентське життя, втрачала друзів. Наведене в сукупності призвело до погіршення здоров"я позивачки, у зв"язку з чим вона зверталась за медичною допомогою.
Крім того, позивачка була позбавлена можливості виконати умови договору банківського вкладу № 1/0402144000131001 від 21.02.2006 року, згідно якого у разі належного виконання при депозитній ставці для фізичних осіб 10,75 % річних могла би отримати дохід 6259,21 грн.
Покликаючись на викладені обставини, просить стягнути з відповідача 9164,99 євро з розрахунку 8250 євро вкладу та 11 % процентної ставки в сумі 914,99 євро, пеню в розмірі 10 590,98 грн. , 3% річних в розмірі 1815,96 грн., упущену вигоду в розмірі 6259,21 грн., моральну шкоду в розмірі 8 000 грн. витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 10 000 грн., та понесені судові витрати по оплаті судового збору та інформаційно-технічного розгляду справи.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Пояснив, що дійсно 04.02.2005 року між ТОВ „Укрпромбанк" та ОСОБА_1 був укладений договір банківського вкладу №1/0401852000131001 від 04.02.2005 року на суму 8250 євро на термін з 04.02.2005 року по 08.02.2006 року з процентною ставкою 11 % річних. Згідно заяви від імені ОСОБА_1 на видачу готівки № 0001/40 від 23.02.2006 року банком видано 6 000 євро. В зв'Язку з тим, що ОСОБА_1 факт одержання вказаної суми заперечує, стверджує, що підпис в заяві на видачу готівки їй не належить та у зв'Язку із порушенням по даному факту кримінальної справи, у якій триває досудове слідство, подальша виплата коштів по вкладу була призупинена. Вважає, що за наведених обставин позовні вимоги ОСОБА_1 не можуть бути визнані. Вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування моральної шкоди відповідач вважає безпідставними , покликається на те, що позивачкою не надано доказів на підтвердження самого факту заподіяння їй моральної шкоди і договором, укладеним між сторонами, відшкодування такої шкоди у випадку порушення договірних зобов'язань не передбачено. Вимогу про стягнення упущеної вигоди вважає безпідставною, покликаючись на те, що ніяких коштів на виконання договору банківського вкладу № 1/0402144000131001 від 21.02.2006 року ОСОБА_1 не вносила, такий договір у справах банку відсутній, що викликає сумнів у його дійсності.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Судом встановлено, що 04 лютого 2005 року між ОСОБА_1 та ТОВ „Укрпомбанк" в особі Рівненської філії {сторонами) був укладений договір банківського вкладу № 1/0401852000131001, за умовами якого банк приймає від вкладника кошти у депозитний вклад в сумі 8250 євро на термін з 04.02.2005р. по 08.02.2006р. з процентною
ставкою 11% річних. Відповідно до заяви на переказ готівки № 0001/103 від 04.02.2006 року позивачкою на виконання вищевказаного договору було внесено відповідачу готівкові кошти в сумі 8250 євро, чого сторони не оспорюють.
Згідно довідки № 1979 від 13.11.2006 року, виданої Рівненською філією ТОВ „Укпромбанк", за період з 04.02.2005 року по 08.02.2006 року ОСОБА_1 нараховані відсотки за користування вкладом в сумі 914,99 євро.
Загальна сума вкладу з нарахованими відсотками складає 9 164,99 євро.
За вимогами ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вкладу), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладнику таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі та в порядку, встановлених договором.
Згідно п.3.1., п.3.4. Договору № 1/0401852000131001 від 04.02.2005 року, укладеного між сторонами, передбачено, що проценти на вклад нараховуються щомісячно від дня , наступного за днем надходження суми вкладу у банк до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з депозитного рахунку вкладника з інших підстав. Нараховані проценти перераховуються на картковий рахунок вкладника на наступний робочий день, після отримання ним банківської платіжної картки.
Відповідно до п.2.1.5 Договору, банк прийняв на себе зобов"язання після закінчення терміну вкладу повернути повністю суму вкладу готівкою або у безготівковій формі за вибором вкладника.
Як доведено в судовому засіданні, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором банківського вкладу та вимог ст.ст. 526, ч. 2 ст. 1060 УК України, за період існування договірних відносин платіжної картки та нарахованих відсотків ОСОБА_1 не видав, після закінчення терміну вкладу коштів належних позивачці на її вимогу не повернув.
Такі дії відповідача суперечать положенню ст. 525 ЦК України, згідно якої одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Доводи представника ТОВ „Укрпромбанк" про те, що згідно заяви від імені ОСОБА_1 на видачу готівки № 0001/40 від 23.02.2006 року, їй банком видано 6 000 євро в судовому засіданні свого підтвердження не знайшли. За висновком судової почеркознавчої експертизи № 430 від 31.10.2006 року , встановити ким виконано підпис в графі „Підпис отримувача" в заяві на видачу готівки № 0001/40 від 23.02.2006 року не виявилось можливим. Інших об"єктивних доказів, що кошти виплачені позивачці, відповідач суду не надав і такі судом не встановлені.
Враховуючи викладене, підстави для стягнення з ТОВ „Укрпромбанк" в особі Рівненської філії на користь ОСОБА_1 коштів за договором банківського вкладу в сумі 9 164,99 євро наявні.
На підставі ст. 549 ЦК України та у відповідності до п.5.2 Договору за несвоєчасне виконання своїх грошових зобов'язань, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Суд прийшов до висновку, що з вини відповідача допущено порушення зобов'язань за Договором, а тому підлягає до стягнення з відповідача пеня у розмірі 10 590,98 грн. за період з 10.02.2006 року по 08.02.2007 року. (із розрахунку 120 днів х 0,0521 % х 60107,68 грн. = З 756,73 грн. + 244 днів х 0,0466 % х 60107,68 грн. = 6834,25 грн.).
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України з відповідача підлягає до стягнення три відсотки річних від простроченої суми, оскільки інший розмір процентів не встановлений договором. За період з 10.02.2006р. по 08.02.2007 року підлягає до стягнення 1 815,96 грн. (з розрахунку 60107,68 грн. х 0,0083% х 364 днів = 1815,96).
Згідно ч. 1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. За п.2 ч.І ст.22 ЦК України збитками є
доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Як доказ щодо упущеної вигоди позивачем надано суду договір банківського вкладу №
№ 1/0402144000131001 від 21.02.2006 року на вклад сумі 9 300 євро., за яким процентна ставка складає 10,75 % річних. Судом встановлено, що за даним договором ОСОБА_1 своїх зобов'язань не виконала, передбачені договором кошти нею не були внесені, тому суд прийшов до висновку, що за таких обставин підстав для стягнення упущеної вигоди немає.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, в п. 2 постанови „Про судову практику в справах відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995р. № 4 , спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються у випадках, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено спеціальним законодавством.
Правовідносини, що виникли між сторонами в даній справі - є договірними. Договором не передбачено відшкодування моральної шкоди у випадку порушення його умов, тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 8 000 грн. до задоволення не підлягають.
Згідно ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З оглянутого в судовому засіданні прибуткового касового ордеру № 1 від 09.11.2006 р. вбачається, що ОСОБА_1 сплатила 10 000 грн. за правову допомогу.
Крім того за подачу позову до суду нею було сплачено судовий збір в сумі 812,45 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.
Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивачки підлягають понесені нею витрати за правову допомогу в сумі 10 000 грн. і судові витрати по оплаті судового збору та інформаційно -технічного забезпечення розгляду справи пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 755, 30 грн.
На підставі вищевикладеного, ст.ст. 525, 526,549, 1058,1060 ЦК України, керуючись ст..ст. 10, 60, 88, 208, 209,212-215,218,223, 292-294 ЦПК України, суд-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромбанк" про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромбанк" в особі Рівненської філії на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором банківського вкладу в сумі 9 164,99 євро( дев"ять тисяч сто шістдесят чотири євро 99 центів), пеню в сумі 10 590 грн. 98 коп. (десять тисяч п"ятсот дев"яносто грн.. 98 коп.), З % річних в сумі 1815 грн. 96 коп. ( одна тисяча вісімсот п'ятнадцять грн.. 96 коп.), витрати на правову допомогу в сумі 10 000 грн. 00 коп.(десять тисяч грн.. 00 коп.), судові витрати в сумі 755 грн. 30 коп. (сімсот п'ятдесят п"ять грн.. 30 коп.)
В позові в частині стягнення моральної шкоди та упущеної вигоди відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд поданням в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в двадцятиденний після подачі
заяви строк апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана і без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк встановлений для подання цієї заяви.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.