КОПІЯ.
Справа № 2-а-1565/2010року
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2010 року о 8 годині 25 хвилин м. Шепетівка
Суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області – Мазур Н.В., розглянувши у скороченому провадженні в м. Шепетівка справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Шепетівка Хмельницької області про зобов’язання здійснювати нарахування та виплату підвищення до пенсії,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Шепетівка Хмельницької області (далі – Управління) про стягнення з Управління Пенсійного фонду в м.Шепетівка на її користь недоплаченої державної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що має статус «дитина війни» і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон) має право на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Оскільки таке підвищення в 2010 році їй виплачувалось частково, просить стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м.Шепетівка на її користь недоплачену державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до пенсії за період з 25 травня та 25 листопада 2010 року.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до переконання, що позов підлягає до задоволення виходячи з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонеркою і має статус «дитини війни», що стверджується посвідченням позивачки за № НОМЕР_1, а також довідкою відповідача .
Отже, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивачка має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак, протягом останніх шести місяців такі нарахування та виплати їй проводилися частково, що стверджується інформацією Управління.
Тому, бездіяльність відповідача, що полягає у не нарахуванні та невиплаті позивачці підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є незаконною.
Таким чином, позивачці, повинно бути виплачено за період з травня по листопад 2010 року, з врахуванням вже проведених виплат, підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як особі, яка має статус «дитини війни» на підставі Закону, оскільки в 2010 році в законодавчому порядку жодні обмеження щодо виконання ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» не встановлювались, а положення постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року прямо суперечать останньому.
Доказів, які б спростовували вищеназвані факти ні відповідачем, ні його представником не надано, а ті на які вони посилаються в письмовому запереченні, не заслуговують на увагу, оскільки ґрунтуються виключно на розмірковуваннях, що не можна визнати допустимими та належними доказами, оскільки в даному випадку мають місце правовідносини саме щодо нарахування та виплати пенсії і її підвищення.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення.
Основним завданням Пенсійного фонду України є забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюються з коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку його територіальні управління.
Тому, саме на Управління, а не інші органи, покладений обов’язок щодо нарахування та виплати коштів про стягнення яких ставить питання позивачка.
В той же час, позивачка згідно поданого позову, просить стягнути з відповідача на свою користь підвищення пенсії регламентованої Законом за грудень 2010 року.
Вважаю, що позов в цій частині до задоволення не підлягають виходячи з таких підстав.
За таких обставин, враховуючи те, що позивачем суду не надано жодного обґрунтованого доказу протиправних дій Управління по фактах виплати гарантованих йому доплат на майбутнє, порушення його прав і чинним законодавством не передбачено такого абстрактного способу захисту прав позивача, названі вимоги не підлягають.
Таким чином, відповідач – Управління повинне бути зобов’язане виплатити позивачці належні їй підвищення до пенсії за період з 25 травня по 25 листопада 2010 року, з врахуванням вже проведених виплат.
Судові витрати по справі підлягають стягненню з Державного бюджету, оскільки саме неправомірні дії державних органів призвели до порушення законних прав позивачки.
Виходячи з наведеного, на підставі ст. 22 Конституції України, рішення Європейського Суду від 8 листопада 2005 року справа «Кечко проти України», Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року із змінами і доповненнями, Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-ІV, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, керуючись ст. ст. 9, 11, 14, 70, 71, 86, 94, 158-162, 1832 , 256 КАС України, суддя,-
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Шепетівка Хмельницької області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 25 травня по 25 листопада 2010 року включно, яка обчислюється відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням вже проведених виплат.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3грн. 40коп. судових витрат по справі у вигляді сплати судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її отримання, через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області, з одночасним направленням копії апеляційної скарги в Вінницькій апеляційний адміністративний суд.
Суддя підпис
Копія вірна:
Голова Шепетівського міськрайонного суду Н.В. Мазур