УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2006р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Ясеновенко Л.В.,
суддів Бідочко Н.П., Вакарук В.М.,
секретаря Білик Л.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ комерційний банк "Приватбанк" про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
встановила:
17 лютого 2006 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ЗАТ комерційний банк "Приватбанк" про поновлення на роботі.
В заяві зазначив, що працював менеджером з банківського обслуговування фізичних осіб Бурштинського відділення №1 Івано-Франківської філії "Приватбанку" і наказом НОМЕР_1 від 2 лютого 2006 року був звільнений з роботи за п.4 ст. 40 КЗпП України -відсутність на роботі 19 та 20 січня 2006 року.
Посилаючись на те, що 19 та 20 січня 2006 року він перебував на амбулаторному лікуванні, а отже був відсутній на роботі з поважних причин, позивач просив задовольнити позов.
Рішенням Галицького районного суду від 15 травня 2006 року у задоволенні позову
відмовлено.
У апеляційній скарзі позивач посилається на незаконність рішення суду та вказує на те, що суд не дав належної оцінки поясненням свідка - лікаря ОСОБА_2, який підтвердив факт його (позивача) тимчасової непрацездатності.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 40 п.4 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
З матеріалів справи вбачається, що позивач працював менеджером з банківського обслуговування фізичних осіб Бурштинського відділення №1 Івано-Франківської філії "Приватбанку".
Наказом НОМЕР_1 від 2 лютого 2006 року ОСОБА_1 був звільнений з роботи за п.4 ст. 40 КЗпП України за прогули, вчинені 19 та 20 січня 2006 року.
Справа № 22-ц-870/2006р. Головуючий у 1 інстанції Юсип І.М.
Категорія 40 Доповідач Ясеновенко Л.В.
2
Судом встановлено, що 19 та 20 січня 2006 року ОСОБА_1 був відсутній на роботі, чого він і сам не заперечував.
Згідно повідомлення Бурштинської міської лікарні ОСОБА_1 звертався на прийом у поліклініку Бурштинської лікарні до дільничного терапевта ОСОБА_2 лише 19 січня 2006 року, що підтверджується записом у журналі реєстрації прийому хворих. Пацієнт був визнаний працездатним, а тому листок непрацездатності йому не видавався.
Судом також встановлено, що профспілкова організація у Івано-Франківській філії "Приватбанку" не створена, чого також не заперечував позивач.
При таких обставинах справи суд -першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позивач був відсутній на роботі без поважних причин, а отже звільнення його з роботи проведено з дотриманням чинного законодавства.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Галицького районного суду від 15 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуюча: Л.В. Ясеновенко
Судді: Н.П. Бідочко
В.М. Вакарук