УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2006 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Ясеновенко Л.В.
суддів Вакарук В.М., Бідочко Н.П.
секретаря Гаран Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу запозовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 про вдзнання права власності на 1\2частину
будинковолодіння,-
встановила:
Рішенням Тисменицького районного суду від 30 березня 2006 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину будинковолодіння.
Постановлено визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину будинковолодіння НОМЕР_1 по АДРЕСА_1
Додатковим рішенням цього ж суду від 5 липня 2006 року постановлено визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину будинковолодіння НОМЕР_1 вартістю 34392 грн. по АДРЕСА_1.
Постановлено також визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину будинковолодіння НОМЕР_1 вартістю 34392 грн. по АДРЕСА_1.
У апеляційній скарзі відповідачка посилається на необґрунтованість рішення суду. Зокрема, вона вказує на те, що у 1980 році вона разом зі своїм чоловіком побудували житловий будинок та літню кухню, яка у 1985 році сільською радою була переоформлена як житловий будинок на ім"я дружини позивача ОСОБА_3 , а 21.11.2004 року рішенням сільської ради батьківський будинок забудови 1953-1957 р.р. і який є спадковим, переоформляється також на ім"я ОСОБА_3 , але як літня кухня.
Відповідачка вважає, що суд фактично визнав за позивачем право власності на 1/2 частину будинковолодіння, яке в цілому належить їй, а не на те будинковолодіння, яке було споруджене їхніми батьками у 1953-1957 р.р.
Просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що 22.03.1998 року-помер батько сторін ОСОБА_1, а
Справа № 22-а-981/2006р. Головуючий у І інстанції Струтинський Р.Р.
Категорія 5 Доповідач Ясеновенко Л.В.
2
25.02.2004 року-їхня мати ОСОБА_4 Після їх смерті відкрилася спадщина на будинковолодіння НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 . Спадкоємцями по закону є сторони, оскільки заповіту ніхто з батьків не оформляв.
Судом також встановлено, що будинковолодіння НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 належало ОСОБА_4 У цьому ж господарстві проживав її чоловік ОСОБА_1 Наведена обставина підтверджується випискою з погосподарсвкої книги НОМЕР_2 (а. 45-довідка сільської ради). Оскільки свідоцтво про право власності батьки не оформили, нотаріальна контора відмовила сторонам у видачі свідоцтв про право власності за законом.
При таких обставинах справи суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про обгрунтованість позовних вимог.
Посилання відповідачки у апеляційній скарзі на те, що судом визнано за позивачем право власності на житловий будинок, який фактично був побудований у 1980-1985 р.р. нею та її чоловіком, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що спірне будинковолодіння належить відповідачці.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315 ЦПК, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Тисменицького районного суду від 30 березня 2006 року-залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Л.В. Ясеновенко В.М. Вакарук Н.П. Бідочко