Справа №2а-3375/10/16
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2010 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Колесник С.А.
при секретарі Хомінській Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ІДПС БДПС ВДАІ м. Харкова та АТІ при ГУМВС України в Харківській області Чалого Сергія Павловича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач 29.11.2010р. звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову АХ1 №025245 по справі про адміністративне правопорушення від 22 листопада 2010 року про накладення на нього стягнення у сумі 260 грн. та закрити провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що дана постанова винесена на підставі п.6 ст.258 КУпАП, згідно якої адміністративне правопорушення повинно бути зафіксоване за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Як вбачається зі змісту Постанови, правопорушення зафіксовано приладом «Радіс» № НОМЕР_2. Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, він не є автоматичним засобом фото- чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ безпосередньо у руках.
Він рухався на автомобiлi (MITSUBISI державний номер НОМЕР_1) по вул. Шевченка в бік центру у правому ряді проїжджої частини у м. Харкові з дозволеною швидкістю руху, не перевищуючи допустимих мереж, оскільки безпосередньо перед зупинкою його авто співробітником ДАІ, він поглянув на показання спідометра, вони складали не більше 56 км./год. У цей момент на дорозі була велика кількість автомобілів в обох напрямках. Ліворуч від автомобіля позивача на обгін рухався автомобіль марки BMW чорного кольору і в цей момент через декілька метрів його зупинив працівник ДАІ. Працівником ДАІ йому був пред’явлений прилад, на табло якого зображено значення «100» і включений таймер часу. По ствердженню співробітника ДАІ, цей прилад зафіксував швидкість, з якою рухався авто позивача і час з моменту фіксації. Однак на запитання позивача, яким чином співробітник ДАІ індефікував показання свого приладу і його авто, останній відповів, що це і так очевидно. Прилад, яким зафіксована швидкість, «Радіс» № НОМЕР_2. Таким чином, підтвердити, що швидкість заміряна приладом «Радіс», належить його транспортному засобу неможливо, про що може підтвердити його пасажир ОСОБА_3, яка є свідком в підписаному поясненні до протоколу № 149284.
Крім того, відповідач, а також інші працівники ДАІ в кількості 3-х чоловік були не на службовому авто, який був припаркований за трамвайними коліями в глибині узбічча. Дане авто марки «DAEWOO LANOS», державний номер НОМЕР_2 темного кольору, що суперечить п.1.1 и п.1.2 розпорядження Міністра МВС № 466 від 21.05.2009 року.
Співробітник ДАІ не надав позивачеві документів на підтвердження своєчасного проходження перевірки та державної метрологічної атестації вимірювального приладу «Радіс» № НОМЕР_2, а також не був обізнаний із характеристиками можливих похибок у вимірах.
Позивач у судове засідання не з»явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовну заяву підтримує у повному обсязі (а.с. 11).
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.12), причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подавав.
Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним причину неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Так, відповідач мав можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити свою правомірність в стадії судового розгляду справи. Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причин ухилення від участі в судовому засіданні, давало суду право вирішити справу обмежившись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.4 ст.128 КАС України.
Згідно вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Як свідчать матеріали справи, Постановою АХ1 №025245 від 22.11.2010 року на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 260,00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП (а.с.5).
В постанові вказується, що ОСОБА_1 22.11.2010 року о 19-09 год. керував автомобілем MITSUBISI державний номер НОМЕР_1, по вул. Шевченка у м. Харкові зі швидкістю 100 км./год., при обмеженні швидкості руху у населеному пункті 60 км./год., перевищив встановлену швидкість руху на 40 км./год. Швидкість руху вимірювалась приладом «Радіс» № НОМЕР_2, чим порушив вимоги п.12.4 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ст.251 КУпАП докази в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягаються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Проте судом встановлено, що виходячи із положень вищезгаданих статей КУпАП, суб'єктом оскарження при складанні протоколу та винесення оскаржуваної постанови не було виконано вимог цих статей, зокрема щодо своєчасності, повноти, всебічності та об'єктивності з'ясування обставин справи.
Крім цього, відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими статтями 283 і 284 КУпАП.
У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Позивач стверджує, що він рухався на автомобiлi (MITSUBISI державний номер НОМЕР_1) по вул. Шевченка в бік центру у правому ряді проїжджої частини у м. Харкові з дозволеною швидкістю руху, не перевищуючи допустимих мереж, оскільки безпосередньо перед зупинкою його авто співробітником ДАІ, він поглянув на показання спідометра, вони складали не більше 56 км./год. У цей момент на дорозі була велика кількість автомобілів в обох напрямках. Ліворуч від автомобіля позивача на обгін рухався автомобіль марки BMW чорного кольору і в цей момент через декілька метрів його зупинив працівник ДАІ.
В той же час, відповідач до суду не надав доказів в підтвердження законності складеної Постанови.
На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення гарантії прав, свобод і інтересів особи і громадянина, виходячи із наданих ч.3 ст.162 КАС України суду повноважень при прийнятті постанови та ураховуючи положення ст.293 КУпАП, суд прийшов до переконання, що задоволення позовних вимог в повному обсязі буде найбільш доцільним способом захисту порушеного права позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 4, 8, 11, 94, 99, 159, 160-163, 171-2 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ІДПС БДПС ВДАІ м. Харкова та АТІ при ГУМВС України в Харківській області Чалого Сергія Павловича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову АХ1 №025245 по справі про адміністративне правопорушення від 22 листопада 2010 року про накладення стягнення на ОСОБА_1 у сумі 260 (двісті шістдесят) грн., провадження у справі закрити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Колесник С.А.