Справа № 2а –3361/10/16
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2010 року Київський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Колесник С.А. розглянувши в порядку скороченого провадження у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова про нарахування пенсії у зв»язку з інвалідністю, пов»язаною з Чорнобильською катастрофою,-
В С Т А Н О В И В:
29.11.2010р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, в якому просить визнати дії відповідача по відмові в перерахунку розміру його пенсії незаконними; зобов»язати відповідача з 30.10.2009 року провести йому перерахунок пенсії відповідно до ст..ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-Х11 від 28.02.1991 року ( з нарахуванням та виплатою належних їй як інваліду ЧАЕС 3 групи в розмірі не менш ніж державна пенсія 6 мінімальних пенсій за віком, додаткова пенсія 50% мінімальної пенсії за віком), виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ст..28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та провести виплату недоплаченої йому пенсії з 0.10.2009 року.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він є інвалідом 3 групи, особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Згідно ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач має право на отримання державної пенсії, розмір якої повинен бути не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, розмір якої повинен складати 50 % мінімальної пенсії за віком. При цьому мінімальна пенсія за віком повинна була розраховуватись виходячи із розміру встановленому ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнодержавне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. Проте, відповідач виплачує йому пенсію в розмірах, визначених постановами Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року та №654 від 16.07.2008 року та за ст..с50, 54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір яких повинен розраховуватись із розміру, встановленому ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» №1058-1У від 09.07.2003 року, що було підтверджено рішенням Конституційного Суду України за №19-рп/2009 від 08.09.2009р. по справі №1-27/2009 за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 10 Постанови КМУ «Деякі питання соціального захисту окремих громадян», що відповідачем зроблено не було. Вказані дії відповідача істотно звужують обсяг її прав, встановлених законом.
Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Харкова свого представника в судове засідання не направив, про дату, час i місце судового засідання був повідомлений належним чином, надав до суду заяву з проханням проводити розгляд справи за відсутності його представника та заперечення на позов (а.с.13-14), в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступне.
Пенсiя по iнвалiдностi, яка настала у зв»язку з лiквiдацiєю наслiдкiв Чорнобильської катастрофи призначається на пiдставi ЗУ "Про статус i соціальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи" №796 вiд 28.02.91р., а не нормами ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування" вiд 09.07.03р.
Вiдповiдно до ч.7 с. 54 Закону №796 - порядок обчислення пенсії по iнвалiдностi, що настала внаслiдок калiцтва чи захворювання визначається Кабiнетом Miнicтpiв України.
На пiдставi цiєї норми управлiння при нарахуванні основної та додаткової пенсії позивачу застосовувало норми Постанови КМУ "Про пiдвищення розмiрiв пенсiй та iнших соцiальних виплат окремим категорiям пенсiонерiв, фiнансування яких здiйснюється за рахунок коштiв державного бюджету" вiд 3 сiчня 2002 року №1, п.б ч.l якої визначає, що розрахунок розмiру пенсiї проводиться iз розмiру 19 грн. 91 коп.
Iз положення частини третьої статтi 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування" випливає, що мiнiмальний розмiр пенсi'i за віком, встановлений абзацом першим частини першої цiєї статтi, застосовується виключно для визначення розмiрiв пенсiй, призначених згiдно з цим Законом.
Вiдповiдно до ч. 5 ст. 54 Закону України "Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи" (796-12) порядок обчислення пенсiї по iнвалiдностi, що настала внаслiдок калiцтва чи захворювання, i пенсiї у зв'язку з втратою годувальника внаслiдок Чорнобильської катастрофи визначається Кабiнетом Miнicтpiв України, рiшення якого є обов'язковими для виконання мiнiстерствами та iншими центральними органами державної виконавчої влади України, мiсцевими органами державної виконавчої влади, всімa суб'єктами господарювання незалежно вiд їх вiдомчої пiдпорядкованостi та форм власноcтi, а саме:
Станом на 01.01.2010р. постановою Кабiнету Miнicтpiв України «Про пiдвищення розмiрiв пенсійного забезпечення громадян» від 16 липня 2008 року №654.
01.01.08 року Законом України "Про державний бюджет на 2008 piк" були внeceнi змiни до Закону України "Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи", якими ст.. 54 викладена наступним чином - у вcix випадках розмiри пенсiй для iнвалiдiв, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
для учасникiв лiквiдацiї наслiдкiв aвapiї на Чорнобильськiй АЕС у 1987-1990 роках:
по 1 групi iнвалiдностi - 160 процентiв прожиткового мінiмyмy для осiб, якi втратили працездатнiсть; по 11 групi iнвалiдносri - 150 процентiв прожиткового мінiмyмy для осiб, якi втратили працездатнiсть; по III групi iнвалiдностi - 140 процентiв прожиткового мінімуму для осiб, якi втратили працездатнiсть.
Рiшенням Конституцiйного Суду України вiд 22.05.08р. № 10-рп/2008 визнано такими, що не вiдповiдають Конституцiї України (є неконституцiйними), положення пункту 28 роздiлy 11 "Внесення змiн до деяких законодавчих aктiв України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 piк та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Таким чином, до 22.05.2008 року управління діяло на підставі діючої ст..54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Після винесення рішення Конституційним Судом України від 22.05.08р. управління керувалося діючими Постановами Кабінету Міністрів, що регулювали питання призначення та виплати пенсії особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особі встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач звернувся до суду з пропущенням шестимісячного строку звернення до суду. Тому управління наполягає на відмові у задоволенні позовних вимог що заявлені з пропуском шестимісячного строку на звернення до суду. Таким чином, управлінням було вчинено всіх необхідних дій для призначення та виплати пенсії на підставі діючого законодавства.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 – 2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Суд дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом 3 групи, віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії А № НОМЕР_2 від 13.04.1993 року (а.с.3) та довідкою МСЕК серії ХАР № НОМЕР_1 (а.с.4).
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначений Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 54 Закону №796, яка діяла до прийняття Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» № 107-УІ від 28.12.2007, тобто до 01.01.2008 року, передбачено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3-й групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст.50 Закону №796 особам, які є інвалідами 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин правильним та таким, що відповідають Закону №796, є те, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Наявність у позивача такого права є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46 Конституції України).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, при розмірі пенсії позивачеві застосуванню підлягають ч.1 ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України №796, а не Постанова Кабінету Міністрів України №1, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Також є обґрунтованим не прийняття до уваги посилання відповідача на ч.5 ст.54 Закону №796, якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено мінімальний розмір пенсії за віком.
Зі ст.ст.50, 54 Закону №796 випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю за основу їх нарахування береться розмір мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України ?ро загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на вищевикладене обґрунтованим буде не прийняття до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50, 54 Закону №796.
Відповідно до ч.3 ст.67 Закону №796, яка набрала чинності 31.10.2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Оскільки позивачеві слід визначати пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи вищезазначене, вбачається, що відмова відповідача у перерахунку пенсій у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом є протиправною.
Суд вважає необхідним зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії позивачу, враховуючи положення ч.2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначає що нараховані суми не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням втрати частини доходів.
Суд відхиляє зазначені у письмових запереченнях доводи відповідача щодо пропущення позивачем строку звернення до суду з позовом, оскільки відповідно до ч.2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та законними, а позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 17 листопада 2005 року № 3108 - IV, ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 8-14, 71, 155, 159, 160-164, 167, 185, 186 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова про визнання дій незаконними та зобов»язання вчинення дій з перерахунку пенсії - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова щодо відмови в перерахунку та виплати державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 з 30 жовтня 2009 року в розмірах, які відповідають Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати ОСОБА_1, за період з 30 жовтня 2009 року виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі в десятиденний строк із дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Суддя- підпис