справа № 2-742/10      

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

  30 листопада 2010 року                                     Залізничний районний суд міста Львова  

  в складі:  

головуючого-судді       Ліуша А.І.  

при секретарі         Здинянчину В.Т.  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі у місті Львові справу за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 з участю третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства «Левандівка», ОСОБА_5 про демонтаж самочинного будівництва та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради з участю третьої особи Львівської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво,-  

  В С Т А Н О В И В:  

  позивач Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради звернулась до суду з позовом про демонтаж самочинного будівництва, покликаючись на те, що відповідно до п. 2 розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 31 жовтня 2008 року № 1085 «Про самочинне будівництво ОСОБА_7, ОСОБА_6» відповідачів, співвласників кв. АДРЕСА_1 зобов’язано в термін до 15 листопада 2008 року демонтувати самочинно здійснену до квартири прибудову розм. 2,00x6,00 м. на металевих опорах. На виконання зазначеного розпорядження, ЛКП «Сяйво» неодноразово попереджало відповідачів про демонтаж самочинного будівництва здійсненого ними на АДРЕСА_1. Згідно акту обстеження комісії ЛКП «Сяйво» від 29 листопада 2008 року відповідачі самочинно здійсненого будівництва не демонтували. Добровільно демонтувати самочине будівництво відповідачі відмовляються, на попередження не реагують, тому просить позов задоволити та зобов’язати відповідачів демонтувати самочинно здійснену прибудову до квартири розм. 2,00x6,00 м. на металевих опорах.  

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання права власності на самочинне будівництво покликаючись на те, що в кінці 2008 року у АДРЕСА_1 він провів реконструкцію квартири і добудував підвісний балкон розміром 1,10 м. на 5,50 м. На даний час, на добудований підвісний балкон, виготовлено технічні висновки про відповідність ДБН самочинно виконаної реконструкції АДРЕСА_1 та проект на відповідність діючим нормативним вимогам самочинно проведеної реконструкції кв. АДРЕСА_1. Згідно п. 6.1, 6.2 даного технічного висновку про відповідність ДБН самочинно виконаної реконструкції АДРЕСА_1 – будинок на АДРЕСА_1 знаходиться у задовільному стані. Виконана реконструкція кв. АДРЕСА_1 є технічно можлива і не погіршує несучої здатності основних конструктивних елементів (фундаментів, стін, перекриття) будинку. Проведена реконструкція кв. АДРЕСА_1 відповідає всім вимогам ДБН. Так само згідно проекту на відповідність діючим нормативним вимогам ДБН самочинно проведеної реконструкції кв. АДРЕСА_1 виконаний з дотриманням всіх вимог нормативних документів з пожежної та екологічної безпеки, санітарних норм. При обстеженні існуючого житлового буд. № 76 та самочинно виконаної реконструкції порушення діючих норм, правил в тому числі з вибухо – пожежної безпеки не виявлено. У зв’язку із вище наведеним проведена реконструкція кв. АДРЕСА_1 з дотриманням всіх вимог ДБН і не погіршує технічного стану будівельних конструкцій (стін, фундаментів, перекриття) та не погіршує умови проживання мешканців в ньому. Крім того, з метою недопущення порушень суспільних інтересів та законних прав інших мешканців будинку, зокрема скаржника ОСОБА_5 який проживає у АДРЕСА_2, були проведені інсоляційні дослідження. Згідно висновку про інсоляційний режим житлових приміщень у кв. АДРЕСА_2 у зв’язку із улаштуванням заскленого балкону у суміжній кв. АДРЕСА_1 сказано, що самовільне улаштування балкону, здійснене згідно креслень проекту на відповідність діючим нормативним вимогам самочинно проведеної реконструкції кв. АДРЕСА_1 не призведе до порушення норми тривалості інсоляції кв.АДРЕСА_2 у житловій кімнаті 5, вікно якої тільки частково затінюється конструкціями балкону, а значить не буде порушена норма інсоляції кв. АДРЕСА_2 у цілому. При улаштуванні аналогічних балконів на 2, 3, 4, 5 поверхах тривалість інсоляції у приміщенні 5 знизиться, і буде меншою за нормативну. Однак навіть у цьому випадку, коли у двох житлових приміщеннях тривалість інсоляції буде меншою за нормативну, норма інсоляції квартири не буде порушена (згідно ДБН В2.2-15-2005 «Житлові будинки»), бо у третьому житловому приміщенні (кімната № 7) тривалість інсоляції більша за нормативну. При проведенні реконструкції балкону він запитував згоду мешканців суміжних квартир та голову кооперативу буд. № 76, які заперечень відносно добудови не мали. Таким чином виходячи порушень суспільних інтересів та законних прав інших мешканців будинку проведена реконструкція не допустила. Просить зустрічний позов задоволити та визнати за ним приво власності на самочинно виконану реконструкцію АДРЕСА_1.  

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, давши пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просить первинний позов задоволити, у задоволенні зустрічного позову просить відмовити за безпідставністю позовних вимог.  

Представник третьої особаи Львівської міської ради, в судовому засіданні, первинний позов підтримала, проти зустрічного позову заперечила та пояснила, що відповідачами самовільно, без належних докуметів, здійснено самочинне будівництво за адресою АДРЕСА_1. Добровільно демонтувати самочинне будівництво відповідачі відмовляються, на попередження ЛКП «Сяйво» не реагують.  

Третя особа ОСОБА_5, в судовому засіданні, пояснив, що здійснена відповідачами самочинна добудова значно погіршила освітлення у його квартирі за адресою АДРЕСА_2 та створює йому значні незручності. Просить первинний позов задоволити, у задоволенні зустрічного позову просить відмовити за безпідставністю позовних вимог.  

Співвідповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилась, про причини своєї неявки суд не повідомила, хоча належно була повідомлена про час та місце слухання справи, а тому згідно ст.169 ЦПК України, суд вважає, що справу слід слухати у її відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов’язки та взаємовідносини сторін.  

Представник третьої особи ЛКП «Сяйво» та треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 у судове засідання не з’явились, про причини своєї неявки суд не повідомили, хоча належно були повідомлені про час та місце слухання справи, а тому згідно ст.169 ЦПК України, суд вважає, що справу слід слухати у їх відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов’язки та взаємовідносини сторін.  

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши інші матеріали справи, суд вважає, що первиний позов слід задоволити повністю, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.  

Судом встановлено, що на території, що обслуговується ЛКП «Сяйво» знаходиться житловий буд. АДРЕСА_1. Розпорядженням Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 31 жовтня 2008 року № 1085, відповідачів зобов’язано у термін до 15 листопада 2008 року, демонтувати самочинно здійснену прибудову до квартири, розміром 2,00х6,00 м. на металевих опорах. Згідно акту комісії ЛКП «Сяйво» від 29 листопада 2008 року, відповідачі, як власники АДРЕСА_1, не демонтували самочинно здійснену прибудову до квартири АДРЕСА_1, розміром 2,00х6,00 м. на металевих опорах.  

На даний час відповідачами вказане розпорядження не виконано, демонтувати самочинно здійснену прибудову відповідачі відмовляються, на попередження ЛКП «Сяйво» не реагують.  

За правилами ч. 2 ст. 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.  

Відповідно до вимог ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.  

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 375 ЦК України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.  

Згідно з вимогами ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій» надання дозволу на будівництво об’єкта містобудування здійснюється виконавчими органами відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.  

При цьому з урахуванням норм Закону України «Про основи містобудування» та Закону України «Про планування і забудову територій» для вирішення питання про визнання за особою права власності на об’єкт нерухомого майна в тому разі, коли в прийнятті такого об’єкту в експлуатацію відмовлено, обов’язковою умовою є дотримання усіх визначених законом вимог та умов, які необхідні для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта.  

Як безспірно встановлено в судовому засіданні, відповідачі, в порушення зазначених норм законів, здійснили самочинну прибудову до квартири АДРЕСА_1 без належного дозволу на здійснення будівництва, який надається відповідним оганом місцевої ради, без належно затвердженого проекту, щодо дотримання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил необхідних для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта.        

Суд вважає безпідставним покликання відповідача ОСОБА_1 на розроблені проекти, щодо відповідності діючим нормативним вимогам самочинно здійсненої прибудови до квартириАДРЕСА_1 оскільки вказані проекти не погоджені та не затверджені належним чином згідно вищевказаних вимог закону.  

Крім того суд не бере до уваги покликання відповідача   ОСОБА_1   на погодження проекту   щодо відповідності діючим нормативним вимогам самочинно здійсненої прибудови до квартири АДРЕСА_1 Залізничним РВ м.Львова ГУ МНС України у Львівській області, оскільки згідно листа 3/384 від 10 червня 2009 року Залізничний РВ м.Львова ГУ МНС України у Львівській області вважає можливим погодити даний проект при умові, що огорожа та конструктивні елементи балкону будуть виконані з негорючих матеріалів та застосування будівельних конструкцій та протипожежних перешкод з визначеною межею вогнестійкості. Однак відповідачами не надано суду жодних переконливих доказів того, що при вчиненні самочинного будівництва ними дотримані вказані умови погодження проекту,  а також те, що даний проект погоджено Залізничним РВ м.Львова ГУ МНС України у Львівській області, оскільки у зазначеному листі йдеться лише про умови за яких проект може бути погоджено.  

Також, здійснення відповідачами самочинного будівництва призвело до створення перешкод та незручностей у користуванні кв. АДРЕСА_2 її власником ОСОБА_5  

Суд відхиляє покликання відповідача ОСОБА_1 на висновок про інсоляційний режим житлового приміщення АДРЕСА_2 у зв’язку з здійсненням прибудови до квартири АДРЕСА_1, як доказ спростування тверджень третьої особи ОСОБА_5, оскільки вказаний висновок також не затверджено належним чином уповноваженими на це органами.  

Здійснення самочинного будівництва підтверджується і самим відповідачем ОСОБА_1, який у зустрічному позові зазначив, що під час проведення будівництва, не отримав у встановленому порядку дозвіл на ведення робіт та не отримав усіх необхідних погоджень робочих проектів, та трактує проведені ним роботи як самочинно проведені.  

З огляду на наведене суд вважає, що, в судовому засіданні, у відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України, відповідачами не подано належних та допустимих доказів і судом не здобуто таких доказів на підтвердження того факту, що самочинне будівництво здійснено з дотримання усіх визначених законом вимог та умов, які необхідні для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта  

Дані обставини справи стверджуються також іншими матеріалами справи, які не викликають сумніву у їх об’єктивності.  

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги первинного позову знайшли своє повне ствердження в судовому засіданні, а тому підлягають до задоволення, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити за безпідставністю позовних вимог, оскільки відповідачами не представлено, а судом не здобуто жодних переконливих доказів у їх підтвердження.          

  Керуючись ст.ст. 10, 60, 169, 208, 209, 212-216, 218 ЦПК України, ст.ст. 328, 331, 375, 376, 391, 392 ЦК України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року із наступними змінами, -  

  В И Р І Ш И В:  

  позов Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 з участю третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, Львівської міської ради, Львівського комунального підприємства «Левандівка», ОСОБА_5 про демонтаж самочинного будівництва задоволити.  

Зобов’язати ОСОБА_1, ОСОБА_2 демонтувати самочинно здійснену прибудову до квартири АДРЕСА_2, розміром 2,00х6,00 м. на металевих опорах.  

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради 7 (сім) гривень 50 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь держави 51 (п’ятдесять одну) гривню 00 копійок державного мита.  

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради з участю третьої особи Львівської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво відмовити за безпідставністю позовних вимог.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

    Суддя                                            А.І.Ліуш