17 серпня 2006 року

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої:              Пнівчук О.В.,

суддів:                       Проскурніцького П.І.. Кривобокової Н.М.,

секретаря                 Білик Л.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення та усунення перешкод в користуванні житлом, -

встановила:

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 08.06.2006 року задоволено позов ОСОБА_1 ВселеноОСОБА_1 разом із неповнолітнім сином ОСОБА_2 в будинок НОМЕР_1 по АДРЕСА_1

Зобов"язаноОСОБА_2. не чинити перешкод в користуванні будинку НОМЕР_1 по АДРЕСА_1

Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1 17 грн. державного мита.

На дане рішення ОСОБА_2. подала апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апелянт зазначила, що суд не взяв до уваги її доводи щодо неправомірної поведінки позивачки стосовно неї, зокрема нанесення тілесних ушкоджень викрадення золотих речей.

Будинок НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 належить їй на праві приватної власності, а тому вона заперечує щодо вселення ОСОБА_1, яка заподіює їй як моральних так і фізичних страждань, в належний їй будинок. Крім того, позивачка сама перейшла проживати в будинок по АДРЕСА_2

Посилаючись на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права апелянт просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1

В засіданні апеляційного суду апелянт - ОСОБА_2. доводи апеляційної скарги підтримала.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, однак про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Вислухавши доповідача, пояснення апелянтки, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Постановляючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1 Суд першої інстанції правильно виходив із того, що позивачка як член сім"ї відповідачки ОСОБА_2. її онука , з часу народження проживала в будинку належному на праві власності відповідачці.

Відповідно до вимог ст.405 ЦК України, ст. 156 ЖК України члени сім"ї власника житла, які проживають разом із ним мають право на користування цим житлом відповідно до закону на рівні з власником квартири, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим житлом.

Справа №22-ц-1019/2006р.                      Головуючий у І інстанції Васильківський В.М.

Категорія 27                                                            Доповідач Пнівчук О.В.

2

Судом встановлено, що ОСОБА_2. в січні 2006 року поміняла замок на вхідних дверях будинку та не допускає позивачку до будинку, посилаючись на її протиправну поведінку.

Вказані обставини не заперечила відповідачка ОСОБА_2.

Таким чином, в судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2. чинить їй перешкоди в користуванні житловим будинком НОМЕР_1 по АДРЕСА_1

А тому, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Посилання апелянтки на те, що позивачка заподіює їй моральні та фізичні страждання, а тому вона заперечує щодо проживання ОСОБА_1 В її будинку не заслуговують на увагу, оскількиОСОБА_2. з цього приводу не заявляла позовних вимог у суді першої інстанції.

Рішення суду постановлено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Коломийського міськрайонного суду від 08.06.2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання законної сили.

Судді:

О.В. Пнівчук

П.І. Проскурніцький

Н.М. Кривобокова