Справа №2-4310/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 грудня 2010 року Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:
головуючого судді Заболотного В.М.,
при секретарі Студинській К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1, про стягнення боргу за кредитним договором, –
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на той факт, що 25.03.2008 року між ВАТ «ВТБ Банк» та ПП ОСОБА_2, на підставі Генеральної угоди №07 від 25.03.2008 року, був укладений кредитний договір №25.32-07/08-СК, згідно якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 750000,00грн. строком на 84 місяці з 25.03.2008 року по 25.03.2015 року, а остання прийняла на себе зобов'язання сплачувати проценти у розмірі 16,5% за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно графіку з кінцевий строк погашення кредиту – 25.03.2015 року. Цього ж дня між сторонами було укладено кредитний договір №25.33-07/08-КЛ, згідно якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 574000,00грн. строком на 36 місяців з 25.03.2008 року по 25.03.2011 року, з процентною ставкою 16,5%. В забезпечення виконання всіх зобов'язань за кредитним договором позивачем було укладено з ОСОБА_1 договори поруки №ДП-1 та №ДП-2 від 25.03.2008 року. Згідно договорів поруки поручитель прийняв на себе зобов'язання, у випадку невиконання позичальником боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором, здійснити виконання його грошових зобов'язань у повному обсязі. Позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, перерахувавши кошти на поточний рахунок відповідача. ПП ОСОБА_2 належним чином свої зобов’язання за договором не виконує і не сплачує проценти за користування кредитом та не здійснює повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку. Постановою господарського суду Запорізької області від 26.01.2010 року по справі за №21/19/10 ПП ОСОБА_2 визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура на строк 6 місяців. Сума заборгованості за договором станом на 09.02.2010 року становить 954836,92грн. На підставі викладеного просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами №25.32-07/08-СК від 25.03.2008 року та №25.32-07/08-КЛ від 25.03.2008 року у розмірі 954836,92грн. Судові витрати покласти на відповідача.
В судовому засіданні представник позивача зменшив розмір позовних вимог, просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами №25.32-07/08-СК від 25.03.2008 року та №25.33-07/08-КЛ від 25.03.2008 року у розмірі 651564,15грн . Судові витрати покласти на відповідача.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову у повному обсязі, просив у його задоволенні відмовити за необґрунтованістю, посилаючись на те, що хоча відносно ПП ОСОБА_2 відкрито процедуру банкрутства, однак договірні зобов’язання перед банком не порушуються.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов є обґрунтованим, законним та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Судом встановлено, що 25.03.2008 року між ВАТ «ВТБ Банк» та ПП ОСОБА_2, на підставі Генеральної угоди №07 від 25.03.2008 року, був укладений кредитний договір №25.32-07/08-СК, згідно якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 750000,00грн. строком на 84 місяці з 25.03.2008 року по 25.03.2015 року, а остання прийняла на себе зобов'язання сплачувати проценти у розмірі 16,5% за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно графіку з кінцевий строк погашення кредиту – 25.03.2015 року. Цього ж дня між сторонами було укладено кредитний договір №25.33-07/08-КЛ, згідно якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 574000,00грн. строком на 36 місяців з 25.03.2008 року по 25.03.2011 року, з процентною ставкою 16,5%.
В силу ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитні договори №25.32-07/08-СК від 25.03.2008 року та №25.33-07/08-КЛ від 25.03.2008 року було укладено відповідно до вимог ст.ст.203, 205, 207, 1054, 1055 ЦК України, а саме їх укладено у письмовій формі, та підписано уповноваженими особами.
З матеріалів справи вбачається, що банк перерахував на позичальника кошти передбачені кредитним договором.
Згідно ст.1050 ч.2 якщо договором встановлено обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до договору позики.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Кредитним договором передбачено, що позичальник повинен належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання за кредитним договором та повернути кредит в сумі передбаченого договором, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, своєчасно сплачувати комісійні винагороди, встановлені договором, а у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по кредитному договору сплатити штрафні санкції у строки та на умовах, що визначені у ньому.
З матеріалів справи вбачається, що постановою господарського суду Запорізької області від 26.01.2010 року по справі за №21/19/10 ПП ОСОБА_2 визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура на строк 6 місяців. Згідно постанови господарського суду Запорізької області від 24.03.2010 року по справі за №21/19/10 позивача визнано поточним кредитором у справі про банкрутство ПП ОСОБА_2
Відповідно до ст.48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з дня прийняття господарським судом про визнання громадянина – підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури – строки виконання зобов’язань громадянина – підприємця вважаються такими, що настали.
Таким чином на даний час зобов’язання ПП ОСОБА_2 вважаються такими, що настали. Згідно розрахунків, наданих суду, заборгованість ПП ОСОБА_2 станом на 08.12.2010 року за договорами №25.32-07/08-СК від 25.03.2008 року та №25.33-07/08-КЛ від 25.03.2008 року загалом становить 651564,15грн.
Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.
Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Також судом встановлено, що кредитні договори від 25.03.2008 року забезпечено договорами поруки №ДП-1 та №ДП-2 від 25.03.2008 року , відповідно до яких ОСОБА_1, поручився перед позивачем за виконання ПП ОСОБА_2 своїх обов'язків у повному обсязі.
Судом встановлено, що на підставі договору кредиту позивач направляв відповідачу письмову вимогу про дострокове погашення грошових зобов'язань за договорами у 30-ти денний строк з дня отримання вимоги.
До теперішнього часу суми боргу за договором в повному обсязі не повернута, у зв’язку з чим підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача основна сума боргу за кредитами та інші обов’язкові платежі.
Згідно зі ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджено судові витрати, які в даному випадку складаються з 120,00грн. - витрати пов’язані зі сплатою ІТЗ та 1700,00грн. сплаченого судового збору.
Враховуючи викладене, суд на основі повного і всебічного з’ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по кредитним договорам №25.32-07/08-СК від 25.03.2008 року та №25.33-07/08-КЛ від 25.03.2008 року у розмірі 651564,15грн . та судові витрати у розмірі 1820,00грн.
Керуючись ст.ст.526, 530, 533, 534, 553, 554, 629, 1050 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212 - 215, 295 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
Позов Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1, про стягнення боргу за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк» заборгованість по кредитним договорам №25.32-07/08-СК від 25.03.2008 року та №25.33-07/08-КЛ від 25.03.2008 року у розмірі 651564,15грн . та судові витрати у розмірі 1820,00грн.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Дніпровського районного суду м. Херсона .
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .
Суддя Заболотний В.М.