Справа №2-3785/10  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

22 грудня 2010 року   , Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:                                                        

головуючого судді                                                                                                     Стамбули М.І.,  

при секретареві                                                                                                           Ігнатенко О.І.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Одеської філії ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,  

В С Т А Н О В И В :  

Позивач звернувся із вказаним позовом, посилаючись на те, що 28.03.2008 року між АКБ СР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № Ф080339П, згідно якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 53200,00 доларів США строком користування до 27.03.2023 року, а останній прийняв на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно графіку з кінцевим строком погашення кредиту – 27.03.2023 року з урахуванням додаткової угоди № 1 від 28.08.2008 року. В забезпечення виконання всіх зобов'язань за кредитним договором позивачем було укладено з ОСОБА_2, ОСОБА_3 договори поруки від 28.03.2008 року № 02-23-Ф080339П-609 та № 02-23-Ф080339П-610, відповідно, згідно яких поручителі прийняли на себе зобов'язання, у випадку невиконання позичальником боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором, здійснити виконання його грошових зобов'язань у повному обсязі. ОСОБА_1 належним чином свої зобов’язання за договором не виконує і не сплачує проценти за користування кредитом та не здійснює повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку. Сума заборгованості за договором станом на 01.09.2010 року становить 553632,92грн. На підставі викладеного просить суд стягнути з відповідачів, як з солідарних боржників, заборгованість за кредитним договором № Ф080339П від 28.03.2008 року у розмірі 553632,92грн. Судові витрати покласти на відповідачів.  

В судовому засіданні представник позивача уточнив заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів вказаних у заяві про уточнення позовних вимог.  

Відповідачі в судове засідання належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, не з’явились, клопотань про перенесення розгляду справи до суду не надходило.  

Представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та заперечував проти задоволення позову в цій частині у повному обсязі.  

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вивчивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного:  

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.  

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.  

Судом встановлено, що 28.03.2008 року між АКБ СР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № Ф080339П, згідно якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 53200,00 доларів США строком користування до 27.03.2023 року, а останній прийняв на себе зобов'язання сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно графіку з кінцевим строком погашення кредиту – 27.03.2023 року з урахуванням додаткової угоди № 1 від 28.08.2008 року.  

В силу ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.  

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір № Ф080339П від 28.03.2008 року було укладено відповідно до вимог ст.ст.203, 205, 207, 1054, 1055 ЦК України, а саме його укладено у письмовій формі, та підписано уповноваженими особами.  

З матеріалів справи вбачається, що банк перерахував на рахунок ОСОБА_1 кошти, передбачені кредитним договором.  

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до договору позики.  

Відповідно  до ст.629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.  

Кредитним договором передбачено, що позичальник повинен належним чином виконувати взяті на себе зобов'язання за кредитним договором та повернути кредит в сумі передбаченого договором, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, своєчасно сплачувати комісійні винагороди, встановлені договором, а у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по кредитному договору сплатити штрафні санкції у строки та на умовах, що визначені у ньому.  

ОСОБА_1 свої зобов’язання по договору належним чином не виконує, внаслідок чого згідно розрахунків наданих суду, станом на 01.09.2010 року загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 553632,92грн.  

До теперішнього часу суми боргу за договором в повному обсязі не повернута, у зв’язку з чим підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача основна сума боргу за кредитами та інші обов’язкові платежі.  

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.  

Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.  

Також судом встановлено, що кредитний договір забезпечено договорами поруки № 02-23-Ф080339П-609 та № 02-23-Ф080339П-610 від 28.03.2008 року з урахуванням додаткової угоди № 1 від 28.08.2008 року, відповідно до яких ОСОБА_2 та ОСОБА_3, поручились перед позивачем за виконання позичальником своїх обов'язків у повному обсязі.  

Щодо вимог позивача до ОСОБА_2 та ОСОБА_3С суд вважає їх необґрунтованими, оскільки договорами поруки передбачено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов’язуються відповідати перед позивачем за невиконання ОСОБА_1 усіх його зобов’язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору № Ф080339П від 28.03.2008 року. Згідно умов кредитного договору, позичальник у будь-якому випадку зобов’язаний повернути банку кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 27.03.2023 року, відповідно до умов цього договору.  

Кредитним договором визначено п.4.4, що сторони погодили - у разі невиконання (неналежного виконання) Позичальником обов’язків, визначених п.п.3.3.7, 3.3.8 цього Договору(тобто сплачувати проценти та погашати кредит), протягом більше, ніж 90 календарних днів, строк користування Кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, Позичальник зобов’язаний протягом одного робочого дня погасити Кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції(штраф, пеню). Тобто суд приходить до висновку, що строк користування кредитним договором сплив протягом 90днів(період з 28.11.2008р. по 26.02.2009р.)  після порушення боржником зобов’язання за кредитним договором тобто 26.02.2009р.  

Судом встановлено, що на підставі договору кредиту позивач направляв відповідачам  письмову вимогу про погашення заборгованості по грошових зобов'язаннях за кредитним договором, яка утворилася ще 28.11.2008р.(розрахунок вимог банку у зв’язку з неповерненням  ОСОБА_1 кредитної заборгованості за договором кредиту № Ф080339П від 28.03.2008р. на 01.09.2010р.) заборгованості лише 26.04.2010 року, тобто не   у    6-ти місячний строк з дня спливу 90 днів після спливу строку кредитного договору.  

Тобто судом встановлено, що 26.04.2010 року банк надіслав на адресу відповідачів письмову вимогу № 12.4.2-08/96-356/а, згідно якої позивач повідомив відповідачів про те, що вважає термін дострокового повернення кредиту таким, що настав та вимагав від відповідачів достроково повернути кредит, нараховані проценти та комісію  в повному обсязі протягом 30 календарних днів від дати отримання цього листа. Вказана лист-вимога була отримана ОСОБА_1 18.05.2010 року про що свідчить розписка на поштовому повідомленні.  

Враховуючи положення укладених договорів та листування між банком та відповідачами, суд вважає, що граничним терміном виконання основного зобов’язання ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором № Ф080339П від 28.03.2008 року є 26.02.2009 року та 26.03.2009 року.  

В свою чергу у договорах поруки, укладених між позивачем та ОСОБА_2 та ОСОБА_3, строк дії поруки визначений наступним чином: цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання всіх вимог, забезпечених порукою, визначених п.п.2.1.1-2.1.3 цього Договору.  

Отже, з договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, що підтверджується також письмовими поясненнями позивача наданими ним в уточненнях до позовної заяви, де він зазначає, що п.4.4 кредитного договору не вказує на строк виконання основного зобов’язання. На підставі чого суд приходить до висновку, що строк виконання основного зобов’язання настає з моменту настання строку виконання основного зобов’язання тобто як зазначалось вище з моменту спливу 90 календарних днів після спливу строку користування Кредитом.  

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.  

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач мав заявити вимоги до поручителів про виконання основного зобов’язання за кредитним договором протягом шести місяців починаючи з 26.02.2009 року, а саме  – до 26.08.2009 року, а фактично заявив лише 226.04.2010 року.  

Позивачем не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження пред’явлення вимог до поручителів від дня настання строку виконання основного зобов’язання тобто від 26.02.2009 року, а додане до позовної заяви поштове повідомлення від 18.05.2010 року № 7300311331883 не може вважатись пред’явленням таких вимог, оскільки в ньому не вказано який чи яка саме ОСОБА_3 отримав чи отримала вказаний лист.  

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про припинення дії поруки, що виникла у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі укладених договорів поруки від 28.03.2008 року.  

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заявленої суми боргу задоволенню не підлягають, а підлягають задоволенню лише з основного боржника за кредитним договором ОСОБА_1  

Згідно зі ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджено судові витрати, які в даному випадку складаються з 120,00грн. - витрати пов’язані зі сплатою ІТЗ та 1700,00грн. сплаченого судового збору.  

Керуючись ст.ст.252, 526, 530, 533, 534, 553, 554, 559, 629, 1050 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212 - 215, 295 ЦПК України, суд,  

В И Р І Ш И В :  

Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Одеської філії ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.  

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість по кредитному договору № Ф080339П від 28.03.2008 року у розмірі 553632,92грн. та судові витрати у розмірі 1820,00грн.  

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня проголошення рішення апеляційної скарги в порядку ст.294 ЦПК України.  

  Суддя                                                                                                            М.І. Стамбула