Судове рішення #12901601

Справа №2-3593/10  

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

  30 листопада 2010 року Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:  

головуючого судді               Заболотного В.М.,  

при секретарі                 Студинській К.Ю.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення боргу, -  

  ВСТАНОВИВ:  

  Позивач звернулась до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що між нею та  ОСОБА_2 в серпні 2009 року була укладена угода, згідно якого ОСОБА_1 передала відповідачу 34000,00 доларів США, а остання зобов’язалась їх повернути за два тижні, але до теперішнього часу відповідач не повернув займані кошти. Відповідно до чинного законодавства, ОСОБА_1 має право отримати свої кошти. Відмову у поверненні коштів позивач вважає необґрунтованою, а також такою, що порушує її права. На підставі викладеного просить суд стягнути з відповідача на її користь не повернутий борг у гривні розміром, що еквівалентний 34000,00 доларів США, згідно офіційного курсу НБУ на день ухвалення рішення. Судові витрати покласти на відповідача.  

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові.  

Відповідач та її представник в судовому засіданні позов не визнали у повному обсязі, просили у його задоволенні відмовити за необґрунтованістю, при цьому пояснили, що хоча ОСОБА_2 в серпні 2009 року брала у позивача кошти, про що писала розписку, однак гроші фактично нею були отримані в меншому розмірі та вони були повернуті.  

Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:  

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.  

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.  

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.  

Згідно ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.  

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 в серпні 2009 року була укладена угода, згідно якого ОСОБА_1 передала відповідачу в борг 34000,00 доларів США, а остання зобов’язалась їх повернути за два тижні.  

На виконання умов угоди ОСОБА_1 передала відповідачу 34000,00 доларів США, що підтверджується дослідженим у судовому засіданні оригіналом розписки та поясненнями допитаних у якості свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4  

Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.  

З пояснень сторін та матеріалів справи вбачається, що в передбачений строк відповідач не повернула позичені кошти, чим порушила свої зобов’язання по угоді від серпня 2009 року.  

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.  

Пунктом 14 Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», передбачено, що згідно з частиною першою ст.192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України – гривні.  

У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.  

Згідно офіційний курсу встановлений НБУ станом на 30.11.2010 року, за 100 доларів США пропонується 793,8000грн  

З урахуванням вищевказаного сума боргу яку, суд вважає, за можливе стягнути з відповідача складає 269892,00грн., що еквівалентно 34000,00 доларів США.  

До показів свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в частині того, що ОСОБА_2 писала розписки на укладання угоди позики, однак сума отримана нею від позивача була менша ніж зазначені у розписці та того, що кошти було повернуто, суд відноситься критично та прийняти їх до уваги не може, оскільки вони не конкретні та суперечливі, крім того свідки будують свої покази зі слів відповідача.  

Відповідачем не було надано суду будь – яких належних та достатніх доказів у підтвердження своїх заперечень, щодо позовних вимог.  

Враховуючи вище наведене позов підлягає задоволенню у повному обсязі.  

Згідно зі ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджено судові витрати, які в даному випадку складаються з 120,00грн. – витрати пов’язані зі сплатою ІТЗ та 1700,00грн. сплаченого судового збору.  

Керуючись ст.ст.526, 530, 625, 629, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 213, 215, 295 ЦПК України, суд, -  

В И Р І Ш И В :  

  Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення боргу – задовольнити.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у розмірі 269892 (двісті шістдесят дев’ять тисячі вісімсот дев’яносто дві) гривень та  судові витрати у розмірі 1820(одна тисяча вісімсот двадцять ) гривень.  

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Дніпровського районного суду м. Херсона.  

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

 

 

Суддя                       Заболотний В.М.  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація