Справа № 2-а-960,2010 р.
П О С Т А Н О В А
іменем України
25 листопада 2010 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Марченка М.М.
при секретарі Богатіковій Ю.С.
з участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача Герасименко Г.П.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ніжина адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області, Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання права та зобов"язання здійснити перерахунок та виплату пенсії у повному обсязі , -
в с т а н о в и в :
27.10.2010 року за вх. № 21178 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області (далі відповідач 1), Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі відповідач 2) про визнання права та зобов"язання здійснити перерахунок та виплату пенсії у повному обсязі, в якому зазначає, що він являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалід 3 групи, захворювання пов»язане з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, третя група інвалідності встановлена з 01 жовтня 2005 року – безстроково. Відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон), в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим, ніж: по ІІІ групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком. Згідно ст.50 Закону України особам, віднесеним до категорії І, призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, у розмірах: інвалідам ІІІ групи – 50 % мінімальної пенсії за віком. Відповідачі нараховували та виплачували йому пенсію значно менше, ніж встановлено законодавцем у ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до яких відповідачі повинні здійснювати перерахунок та виплату йому пенсії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, розрахованих відповідно до прожиткового мінімуму для осіб,які втратили працездатність, встановленого законом та щомісячної додаткової пенсії у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, розрахованих відповідно до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом. У своїй відповіді відповідач 1 від 07.10.2010 року № 269/05/П-2 та відповідач 2 від 15.10.2010 року № 1608/02/П-12, зазначають, що законних підстав для перерахунку пенсії по інвалідності немає. На даний час він отримує пенсію по інвалідності у розмірі 1373 грн. 70 коп., а відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» враховуючи, що з 01.07.2010 року прожитковий мінімум становить 723 грнивень, розмір його державної пенсії повинен бути – 4338.00 грн. + ( 723 х 6 ), а розмір додаткової пенсії 361.50 грн. = (723.00 х 50 %), а разом 4699.50 грн. = ( 4338.00 + 361.50 ). Обмеження, які були введені в ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобільської катастрофи», пунктом 28 другого розділу Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», скасовані рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп як такі, що суперечать ст.22 Конституції України та не відповідають Конституції України. Вважає, що дії відповідачів стосовно звуження, обмеження виплати розміру його пенсійного забезпечення є незаконними, оскільки правова позиція відповідачів грунтується на нормах закону, які скасовані рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп як такі, що суперечать ст. 22 Конституції України та не відповідають Конституції України. Відповідачі не застосовують ті правові норми, які визначають нижчий розмір пенсії інвалідів щодо яких
- 2 -
встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, який в даному конкретному випадку, не може бути по третій групі інвалідності нижчим, ніж шість мінімальних пенсій за віком, а розмір додаткової пенсії, повинен бути для інвалідів ІІІ групи – 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Для визначення та розрахунку відповідачі застосовують підзаконні акти, постанови Кабінету України, які за с воєю юридичною силою є нижчими, ніж закон, а відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, до яких відносяться відповідачі, зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Виходячи зі змісту відповіді відповідача 1 від 07.10.2010 року № 269/05/П-2 та відповідача 2 від 15.10.2010 року № 1608/02/П-12 та їх дій можна зробити висновок, що відповідачі не визнають за ним право на отримання пенсії (державної і додаткової), передбаченої ст.ст. 50, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі, державної пенсії, не нижче, ніж шість мінімальних пенсій за віком та додаткової, у розмірі 50 відсотків від мінімальної пенсії за віком розрахованої від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом. Просить: на підставі ч.7 ст.9 та ч.2 ст.11 КАС України застосувати п.10 ч.2 ст.16 ЦК України за аналогією закону та визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області щодо нарахування та виплати йому державної пенсії, нижче ніж шість мінімальних пенсій за віком розрахованих від встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з часу встановлення інвалідності 3 групи безстроково, а саме з 01 жовтня 2005 року з мінімальної пенсії за віком незаконними, оскільки КАС України непередбачено такого захисту прав, що ставить його не ефективним щодо захисту його прав; на підставі ч.7 ст.9 та другого речення ч.2 ст.11 КАС України застосувати п.10 ч.2 ст.16 ЦК України за аналогією закону та визнати дії Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівській області та управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області щодо нарахування та виплати йому додаткової пенсії, нижче ніж 50 відсотків мінімальної пенсії за віком розрахованих від встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з часу встановлення інвалідності 3 групи безстроково, а саме з 01 жовтня 2005 року з мінімальної пенсії за віком незаконним, оскільки КАС України непередбачено такого захисту прав, що ставить його не ефективним щодо захисту його законних прав; на підставі ч.7 ст.9 та другого речення ч.2 ст.11 КАС України встановити п.1, 4 ч.2 ст.16 ЦК України за аналогією закону та зобов”язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівіської області визнати за ним право на отримання щомісячної пенсії (державної та додаткової) у розмірах передбачених ст.ст.50,54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з шести мінімальних пенсій за віком розрахованої відповідно встановленого законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та додаткової пенсії, виходячи з 50 відсотків мінімальної пенсії за віком розрахованої відповідно встановленого законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з часу встановлення інвалідності 3 групи безстроково, а саме з 01 жовтня 2005 року, оскільки КАС України непередбачене такого захисту прав, що ставить його не ефективним щодо захисту його законних прав; відповідно п.4 пп.3 ст.105 КАС України зобов”язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області утриматися від вчинення дій, які порушують його право на отримання пенсії, державної, у розмірі шість мінімальних пенсій за віком розрахованої від встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом та додаткової пенсії, у розмірі 50 відсотків від мінімальної пенсії за віком розрахованої від встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом; відповідно п.4 пп.2 ст.105 КАС України зобов”язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області провести перерахунок та виплату йому державної пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 Категорії, інваліду третьої групи, згідно ст.54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у розмірі шести мінімальних пенсій
- 3 -
за віком розрахованої від встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з часу встановлення інвалідності 3 групи безстроково, а саме з 01 жовтня 2005 року; відповідно п.4 пп.2 ст.105 КАС України зобов”язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області провести перерахунок і виплату йому щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров”ю, як особі, віднесеної до 1 Категорії інваліду третьої групи, передбаченої ст. 50 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком розрахованої від встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з часу встановлення інвалідності 3 групи безстроково, а саме з 01 жовтня 2005 року; перерахунок пенсії та виплати ( підвищення) здійснити з урахуванням раніше виплачених сум та у відповідності з ч.3 ст.67 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції Закону України від 05.10.2006 року № 231-У.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та на підставі ч.7 ст.9 та ч.2 ст.11 КАС України застосувати п.10 ч.2 ст.16 ЦК України за аналогією закону та визнати дії Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівській області та управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області щодо нарахування та виплати йому державної пенсії, нижче ніж шість мінімальних пенсій за віком розрахованих від встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з часу встановлення інвалідності 3 групи безстроково, а саме з 01 жовтня 2005 року з мінімальної пенсії за віком незаконними, оскільки КАС України непередбачено такого захисту прав, що ставить його не ефективним щодо захисту його прав; на підставі ч.7 ст.9 та другого речення ч.2 ст.11 КАС України застосувати п.10 ч.2 ст.16 ЦК України за аналогією закону та визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області щодо нарахування та виплати йому додаткової пенсії, нижче ніж 50 відсотків мінімальної пенсії за віком розрахованих від встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з часу встановлення інвалідності 3 групи безстроково, а саме з 01 жовтня 2005 року з мінімальної пенсії за віком незаконним, оскільки КАС України непередбачене такого захисту прав, що ставить його не ефектним щодо захисту його законних прав; на підставі ч.7 ст.9 та другого речення ч.2 ст.11 КАС України встановити п.1, 4 ч.2 ст.16 ЦК України за аналогією закону та зобов”язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівіської області визнати за ним право на отримання щомісячної пенсії (державної та додаткової) у розмірах передбачених ст.ст.50,54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідлк Чорнобильської катастрофи”, виходячи з шести мінімальних пенсій за віком розрахованої відповідно встановленого законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та додаткової пенсії, виходячи з 50 відсотків мінімальної пенсії за віком розрахованої відповідно встановленого законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з часу встановлення інвалідності 3 групи безстроково, а саме з 01 жовтня 2005 року, оскільки КАС України непередбачене такого захисту прав, що ставить його не ефективним щодо захисту його законних прав; відповідно п.4 пп.3 ст.105 КАС України зобов”язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області утриматися від вчинення дій, які порушують його право на отримання пенсії, державної, у розмірі шість мінімальних пенсій за віком розрахованої від встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом та додаткової пенсії, у розмірі 50 відсотків від мінімальної пенсії за віком розрахованої від встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом; відповідно п.4 пп.2 ст.105 КАС України зобов”язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині Чернігівської області провести перерахунок та виплату йому державної пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 Категорії, інваліду третьої групи, згідно ст.54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які
- 4 -
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком розрахованих від встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з часу встановлення інвалідності 3 групи безстроково, а саме з 01 жовтня 2005 року; відповідно п.4 пп.2 ст.105 КАС України зобов”язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області провести перерахунок і виплату йому щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров”ю, як особі, віднесеної до 1 Категорії інваліду третьої групи, передбаченої ст. 50 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком розрахованої від встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з часу встановлення інвалідності 3 групи безстроково, а саме з 01 жовтня 2005 року; перерахунок пенсії та виплати ( підвищення) здійснити з урахуванням раніше виплачених сум та у відповідності з ч.3 ст.67 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції Закону України від 05.10.2006 року № 231-У.
Представник відповідача управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області Герасименко Г.П., яка діє на підставі довіреності від 15.11.2010 року за № 6132/01 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала і пояснила, що позов не підлягає задоволенню, так як вимоги позивача суперечать нормам чинного законодавства та пропущено строк для звернення до суду за період по 01 травня 2010 року. ОСОБА_1 перебуває на обліку управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині та з 25.08.2010 року йому призначена пенсія по 3 групі інвалідності внаслідок захворювання, пов»язаного з виконанням обов»язків військової служби по ліквідації наслідків ЧАЕС. Інвалідність встановлена безстроково. Пенсія призначена відповідно до ст.ст.49,50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту». Розмір пенсії з 1 жовтня 2010 року становить 1373 грн.70 коп. ОСОБА_1 отримував пенсію в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та інших категорій громадян в розмірі 1606.87 грн., пенсія виплачена по 30.09.2010 року. Позивач виявив бажання отримувати пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської Катастрофи» з 25.08.2010 року. Відповідно і нормативні та законодавчі документи необхідно розглядати тільки по вишезазначеному закону. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв»язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для інвалідів ІІІ групи – 6 мінімальних пенсій за віком. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» встановлено, що виходячи з розміру 19 грн.91 коп. провадиться розрахунок пенсії, призначеної відповідно до ч.4 ст.54 Закону; додаткової пенсії, передбаченої цим Законом ( для осіб, віднесених до категорії 1,2,3 та 4). Розрахунок пенсії, призначеної за нормами ст.54 Закону, проводиться у встановленому порядку, тобто лише за нормами вищезазначеної постанови. Законом України від 05.10.2006 року № 231-V було доповнено ст.67 Закону частиною третьою, якою передбачено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищуються розміри: пенсії, визначеної відповідно до ст.54 Закону; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю особам, віднесеним до категорії 1,2,3 та 4. Тобто розмір пенсії до виплати не може бути меншим прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Щодо обчислення мінімального розміру пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи, вимоги до встановлення розміру пенсії, призначеної відповідно до ст.54 Закону виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, є безпідставними, оскільки Законом України від 05.10.2006 року № 231-V не внесено будь-яких змін до цієї статті. Виключно Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року визначається мінімальний розмір
- 5 -
пенсії за віком. В ч.3 ст.28 вказаного Закону зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частиною першою цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з законом 1058. Вирішення питання щодо застосування показника прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як розрахункової величини для визначення розмірів пенсії, пільг, компенсацій та допомог громадянам, які постраждпали внаслідок Чорнобильської катастрофи, можливо виключно внесенням відповідних змін до Закону. Витрати для призначення та виплати пенсій до вищезазначеного законодавством не передбачені, тому УПФУ в м.Ніжині не може витрачати кошт на цілі, не передбачені законодавством. ОСОБА_1 в УПФУ в м.Ніжині перебуває на обліку лише з 25.08.2010 року, тому ніяких даних про розмір пенсії за період з 01.10.2005 року по 24.08.2010 року в УПФУ в місті Ніжині немає, так як позивач знаходився на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління ПФУ в Чернігівській області. Просять в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, пред»явлених до управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області, відмовить в повному обсязі.
В письмовому запереченні від 8.11.2010 року № 22253 відповідач управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині ( відповідач 1 ), зазначає про викладене представником відповідача Герасименко Г.П. в судовому засіданні та просять в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, пред»явлених до управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області, відмовить в повному обсязі ( а.с.31 -34).
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області ( відповідач 2 ) в судове засідання не з»явився, але про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення від 03.11.2010 року про виклик в судове засідання на 14 год. 30 хв. 15.11.2010 року. Заяви до суду про відкладання розгляду справи і про причини неявки в судове засідання відповідач 2 не подавав і суд вважає можливим розгляд справи без нез»явившогося без поважних причин відповідача 2, який про час і місце судового засідання повідомлений належним чином. В письмовому запереченні на зазначений позов від 24.11.2010 року за вх.№ 23867 відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зазначає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню. Позивач знаходився на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримував пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2263 – ХІІ, (далі – Закон № 2262). Відповідно до ст.7 Закону № 2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. Згідно цього Закону пенсія призначена за заявою самого позивача. Пенсія обчислена відповідно до п. «а» ст.21 Закону № 2262-ХІІ, а саме в розмірі 60 % відповідних сум грошового забезпечення. Пенсії особам згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ встановлюються у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Чинним законодавством не передбачено отримання пенсії, яка призначена за законом України № 3362, але в розмірах, визначених ч.4 ст.54 Закону № 796, оскільки це дві різні види державної пенсії. Позивач виявив бажання отримувати пенсію за Законом № 2262, то норми ст.54 Закону № 796 до нього застосовуватись не можуть. Головним управлінням ПФУ позивачу письмово було роз»яснено, що з питання призначення пенсії по інвалідності відповідно до ст.54 Закону № 796 необхідно звернутись до управління Пенсійного фонду України в м.Ніжині. Не підлягає задоволенню вимога позивача про виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком. Позивач отримує пенсію згідно Закону № 2262. Одночасно, він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. В зв»язку з цим він має право і отримує - додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю відповідно до Закону № 796. Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської
- 6 -
катастрофи,щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, тим що належать до категорії 1 – інвалідам ІІІ групи – 15 %. Виходячи з наведеного, законних підстав щодо застосування іншого порядку визначення розміру додаткової пенсії відповідно до Закону № 796, ніж передбачено Постановою № 530, в період з 22.05.2008 року законодавством не встановлено. Підвищення пенсій іншим категоріям осіб, для яких відповідні положення передбачались Законами України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону, що діяла до 01.07.2006 року), здійснювалось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 р. № 1, виходячи із показника 19.91 грн. Головне управлінння не має повноважень призначити та виплатити додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю в інших розмірах, ніж це визначено Постановою № 530 та виділено коштів із Державного бюджету. Просять відмовити позивачу в задоволенні позову.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача 1 Герасименко Г.П., дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню із слідуючих підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та інвалід 3 групи безстроково внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, вкладкою до даного посвідчення № НОМЕР_2 виданих Чернігівською обласною державною адміністрацією, посвідченням серії НОМЕР_3, довідкою сер.МСЕ-ЧНВ № НОМЕР_4, виданої 19.10.2005 року.
Позивач ОСОБА_1 до 24 серпня 2010 року перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримував пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, а з 25 серпня 2010 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області і отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завдання адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України ''Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи''.
Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсії і компенсації особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.
Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 50 Закону України ''Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'' передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам 3 групи - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст.53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Нормами статті 54 Закону України''Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'' визначені підстави та умови
- 7 -
призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії 1. Частина четверта статті 54 цього Закону передбачає, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3 групі - 6 мінімальних пенсій за віком.
Суд вважає безпідставними посилання відповідачів на необхідність застосування у спірних відносинах тільки постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 ''Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремих категорій пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету'' та на інші постанови Кабінету Міністрів України, оскільки, виходячи із приписів пункту першого та шостого статті 92 Конституції України, статті 71 Закону України ''Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'', дія положень наведеного Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону. Абзацом другим преамбули, частиною 3 статті 4, п.16 прикінцевих положень Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, і те, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Суд не приймає посилання відповідачів в запереченні на те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частиною 1 статті 28 Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, з огляду на те, що зазначена стаття частиною третьою доповнена Законом України № 2505 від 26 березня 2005 року, який набрав чинності 31 березня 2005 року, тоді як частина третя статті 54 Закону України ''Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'' змінена Законом України від 17 листопада 2005 року № 3108, який набрав чинності 12 грудня 2005 року. Згідно ч.2 ст.67 спеціального Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищуються розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України ''Про прожитковий мінімум'' від 15 липня 1999 року № 066-14, а також Закон України ''Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії'' від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Законом України ''Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України'' від 28 грудня 2007 року № 107-VІ були внесені зміни в ст.ст. 50, ст.54 Закону України ''Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'' в яких було зазначено, що відповідно до ст. 50 вказаного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам 3 групи - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а відповідно до ст.54 вищезазначеного Закону встановлені розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв"язок з Чорнобильською катастрофою,
- 8 -
які не можуть бути нижчими для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році : по 3 групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10 - рп/2008 вказані зміни в ст.ст. 50, 54 Закону України ''Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'' , внесені Законом України ''Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України'' від 28 грудня 2007 року № 107-VІ визнані неконституційними і згідно ст.152 ч.2 Конституції України втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. ОСОБА_1 рішення Конституційного суду України зміни в Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чонобильської катастрофи" не вносились. Тому суд вважає, що ОСОБА_1 віднесеному до 1 категорії, який визнаний інвалідом 3 групи безстроково повинна з 22 травня 2008 року призначатись та виплачуватись щомісячна додаткова пенсія за шкоду здоров"ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, а державна пенсія повинна бути не нижча 6 мінімальних пенсій за віком з 25 серпня 2010 року.
ОСОБА_1 прийняття рішення Конституційним Судом України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 відповідачі повинні бути здійснити перерахунок пенсії позивачу у розмірах, передбачених Законом, але цього не зробили. Тому суд вважає можливим визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівської області з неперерахування ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із розрахунку 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду 3 групи в межах строку позовної давності, визначена ст.99 ч.2 КАС України за період з 27 квітня 2010року по 24 серпня 2010 року, день подачі позову. В цей період позивач отримував державну пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», яка згідно ст.7 зазначеного закону була призначена позивачу за його вибором, тому чинним законодавством не передбачено отримання пенсії в розмірах, визначених ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобільської катастрофи», при призначенні пенсії за нормами іншого Закону. Позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про перерахунок та виплату позивачу державної пенсії за період з 27 квітня 2010 року по 24 серпня 2010 року за ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи» задоволенню не підлягають. Суд вважає можливим визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області з неперерахування ОСОБА_1 державної пенсії по інвалідності і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.ст. 50, 54 ч.4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із розрахунку шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, із розрахунку 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду 3 групи за період з 25 серпня 2010 року по 27 жовтня 2010 року, день подачі позову.
Доводи відповідача про відсутність коштів для виплат у відповідності до ст. ст.50, 54 ч.2 Закону України № 796 - ХІІ до уваги судом не приймаються.
Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач про свої порушені права знав понад зазначеного строку оскільки отримував основну і додаткову пенсію в меншому розмірі протягом багатьох років, а до суду звернувся тільки 27 жовтня 2010 року.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою пропущення
- 9 -
строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення позовних вимог без розгляду. У відповідності до зазначеної статті суд своєю ухвалою від 25 листопада 2010 року залишив вимоги які виходять за межі 6-ти місячного строку без розгляду.
Що стосується позовної вимоги призначити і виплачувати в подальшому державну та додаткову пенсію позивачу відповідно до статей 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", то згідно ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист від порушень, в ст.17 КАС України зазначено, що компетенція адміністративних судів поширюється, коли мається спір, а по даному питанню порушень і спору не має, тому в задоволенні даної позовної вимоги виплачувати в подальшому державну та додаткову пенсію позивачу слід відмовити.
У рішеннях Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10- рп/2008 зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звужування змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Суд приходить до висновку, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положення принципу верховенства права, закріпленого як статею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити частково, а саме: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області перерахувати і виплатити ОСОБА_1, як інваліду 3 групи, учаснику ліквідації наслідків аварії ЧАЕС 1 категорії додаткову пенсію, як компенсацію за втрачене ним здоров"я, згідно ст. 49, 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 27 квітня 2010 року по 24 серпня 2010 року. Зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області перерахувати і виплатити ОСОБА_1, як інваліду 3 групи, учаснику ліквідації наслідків аварії ЧАЕС 1 категорії додаткову пенсію 50 % мінімальної пенсії за віком, як компенсацію за втрачене ним здоров"я відповідно до ст. ст. 49, 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 27 квітня 2010 року по 24 серпня 2010 року, з урахуванням вже виплаченої за цей період додаткової пенсії. Визнати протиправними дії управлінння Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області перерахувати і виплатити ОСОБА_1, як інваліду 3 групи, учаснику ліквідації наслідків аварії ЧАЕС 1 категорії основну державну пенсію та додаткову пенсію, як компенсацію за втрачене ним здоров"я, згідно ст. ст. 49, 50, 54 ч.4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 25 серпня 2010 року по 27 жовтня 2010 року. Зобов"язати управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1, як інваліду 3 групи, учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії основну державну пенсію з розрахунку не менше 6-ти мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію 50 % мінімальної пенсії за віком, як компенсацію за втрачене ним здоров"я відповідно до ст. ст. 49, 50, 54 ч.4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 25 серпня 2010 року по 27 жовтня 2010 року, з урахуванням вже виплаченої за цей період основної та додаткової пенсії. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Керуючись ст. ст. 19 ч. 2, 22 ч.3 Конституції України, ст. ст. 49, 50, 53, 54 ч.4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове
- 10 -
державне пенсійне страхування", ст. ст. 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд -
п о с т а н о в и в :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області перерахувати і виплатити ОСОБА_1, як інваліду 3 групи, учаснику ліквідації наслідків аварії ЧАЕС 1 категорії додаткову пенсію, як компенсацію за втрачене ним здоров"я, згідно ст. 49, 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 27 квітня 2010 року по 24 серпня 2010 року.
Зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області перерахувати і виплатити ОСОБА_1, як інваліду 3 групи, учаснику ліквідації наслідків аварії ЧАЕС 1 категорії додаткову пенсію 50 % мінімальної пенсії за віком, як компенсацію за втрачене ним здоров"я відповідно до ст. ст. 49, 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 27 квітня 2010 року по 24 серпня 2010 року, з урахуванням вже виплаченої за цей період додаткової пенсії.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області перерахувати і виплатити ОСОБА_1, як інваліду 3 групи, учаснику ліквідації наслідків аварії ЧАЕС 1 категорії основну державну пенсію та додаткову пенсію, як компенсацію за втрачене ним здоров"я, згідно ст. ст. 49, 50, 54 ч.4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 25 серпня 2010 року по 27 жовтня 2010 року.
Зобов"язати управління Пенсійного фонду України в місті Ніжині Чернігівської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1, як інваліду 3 групи, учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії основну державну пенсію з розрахунку не менше 6-ти мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію 50 % мінімальної пенсії за віком, як компенсацію за втрачене ним здоров"я відповідно до ст. ст. 49, 50, 54 ч.4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 25 серпня 2010 року по 27 жовтня 2010 року, з урахуванням вже виплаченої за цей період основної та додаткової пенсії.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії повної постанови суду.
Суддя