Справа № 2-а-980, 2010 р.
П О С Т А Н О В А
іменем України
08 листопада 2010 року місто Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі :
головуючого - судді Марченка М.М.
при секретарі Богатіковій Ю.С.
з участю позивача ОСОБА_1
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ніжина справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Ніжинського ВДАІ майора міліції Вертелецького Ігоря Віталійовича про визнання протиправним постанови про накладення адміністративного стягнення, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_3 звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора ДПС Рівненської роти для ОДДЗ Стельмаха Ярослава Ярославовича про визнання дій суб”єкта владних повноважень незаконними та скасування постанови серії ВК № 154901 від 09.09.2010 року в справі про адміністративне правопорушення , в якому зазначає, що 09 вересня 2010 року рухаючись по автодорозі Київ-Чоп на автомобілі МАЗ 54329020 дер..№ НОМЕР_1 на відрізку дороги Львів-Рівне в напрямку Рівне біля 9-ї години ранку був зупинений інспектором ДПС Стельмах Я.Я. Причину зупинки останній пояснив тим, що нібито він не виконав вимоги дорожнього знаку 4.2 рух праворуч. Він пояснив інспектору, що знаку рух праворуч він не бачив і правил дорожнього руху він не порушував, на що інспектор показав наявність знака який стояв на куту перехрестя біля самого краю проїжджої частини примикання другорядної дороги до головної дороги. Перед знаком 4.2 стояв інформаційно-вказівний знак 5.19 використання смуги руху, десь в 2 рази більший за знак 4.2 .Знак 5.19 був встановлений від знака 4.2 спереду, на відстані близько 10-ти метрів. Із-за великих розмірів знаку 5.19 було обмежене спостерігання знаку 4.2. Він керуючи автомобілем МАЗ 54329020 знака, встановленого з порушенням і закритий знаком 5.19 не стандартних розмірів не бачив. Під час складання протоколу на його усні заперечення та пояснення, що знаку 4.2 не було видно інспектор не зважав, не роз"яснив йому права та обов"язки передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, тому ввважає такі дії інспектора незаконними. Вважає, що інспектор ДПС Рівненської роти для ОДДЗ Стельмах Ярослав Ярославович незаконно притягнув його до адмінвідповідальності та наклав стягнення. Просить визнати дії інспектора ДПС Рівненської роти ОДДЗ Стельмаха Ярослава Ярославовича незаконними та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВК № 154901 від 09.09.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та стягнення штрафу у розмірі 255 гривень.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити і визнати дії інспектора ДПС Рівненської роти ОДДЗ Стельмаха Ярослава Ярославовича незаконними та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВК № 154901 від 09.09.2010 року про притягнення його ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та стягнення штрафу у розмірі 255 гривень.
Відповідач Стельмах В.В. в судове засідання не з"явився, але про час і місце судового засіданя повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення від 13.10.2010 року про отримання ним повістки про явку в судове засідання на 21.10.2010 року на 09 год.00 хв., заяви до суду про відкладання розгляду справи не подавав і про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив. Суд вважає можливий розгляд справи без нез’явившогося відповідача, повідомленого належним чином про час і місце розгляду справи, на підставі наявних в справі доказів, що відповідає положенням ч. 4 ст.128 КАС України.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню із слідуючих підстав.
В копії адміністративного протоколу серії ВК1 № 019760 від 09.09.2010 року, складеного інспектором ДПС Рівненської роти ОДДЗ Стельмах Я.Я. на водія ОСОБА_3 зазначено, що 09.09.2010 року в 09 год. на 433 км автодороги Київ – Чоп, керуючи автомобілем не виконав вимоги дорожнього знака 4.2 “Рух праворуч”, рухався вантажним автомобілем прямо, чим порушив п.33 д 1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.122 ч.1 КУпАП. В зазначеному протоколі мається власноручне пояснення ОСОБА_3, де він зазначає, що рухався
зі сторони Львова в напрямку Рівного та не помітив знак, який встановлений перед самим перехрестям з порушенням.
В постанові серії ВК № 154901 від 09.09.2010 року, винесеної інспектором ДПС Рівненської роти ОДДЗ Стельмах Я.Я. на водія ОСОБА_3 зазначено, що 09.09.2010 року в 09 год. на 433 км автодороги Київ – Чоп, керуючи автомобілем не виконав вимоги дорожнього знака 4.2 “Рух праворуч”, рухався вантажним автомобілем прямо, чим порушив п.33 ПДР та скоїв порушення, за яке передбачена відповідальність за ст.122 ч.1 КУпАП і на ОСОБА_3 накладено штраф в розмірі 255 грн. 00 коп.
В ч.1 ст.122 КУпАП зазначено, що перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішоходних переходів, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками - тягнуть за собою накладення штрафу від п»ятнадцяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
З досліджених в судовому засіданні матеріалів справи не вбачається, що позивач ОСОБА_3 під час руху 09.09. 2010 року в 09 год. 00 хв. на 433 км автодороги Київ-Чоп умисно порушив ПДР України, крім зазначеного про це в складеному на ОСОБА_3 адмінпротоколі і постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності від 09 вересня 2010 року, нічим не підтверджено. Відповідач ніякими доказами не підтвердив про умисне вчинення водієм ОСОБА_3 порушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП і наклав штраф в розмірі 255грн. 00 коп. Але згідно ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач зобов”язаний був це зробити. Ніяких доказів відповідач про правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.122 КУпАП і накладення на ОСОБА_3 штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп. в судове засідання не надав і суд виходить із наявних в справі доказів. Суд вважає, що постанова від 09 вересня 2010 року ВК № 154901, винесена інспектором ДПС Рівненської роти ОДДЗ Стельмах Я.Я. про вчинення водієм ОСОБА_3 порушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП і накладення на нього адміністративного штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп. не обгрунтована і незаконна.
В п.3 ч.1 ст.293 КУпАП зазначено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесення постанови і приймає одне з таких рішень :
3) скасовує постанову і закриває справу.
Суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_3 слід задовольнити, так як під час руху автомобілем 09.09.2010 року в 09 год. 00 хв. на 433 км автодороги Київ-Чоп він умисно ПДР України не порушив, тому можливо визнати дії інспектора ДПС Рівненської роти ОДДЗ Стельмаха Ярослава Ярославовича незаконними та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВК № 154901 від 09.09.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та стягнення штрафу у розмірі 255 гривень.
Керуючись п.3 ч.1 ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 158, 159, 160, 161,162, 163, 167 КАС України, суд-
п о с т а н о в и в :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати постанову від 21 жовтня 2010 року серії СВ № 153350 начальника Ніжинського ВДАІ майона міліції Вертелецького Ігоря Віталійовича протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії СВ № 153350 від 21 жовтня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.140 КУпАП та стягнення штрафу у розмірі 1100 ( одна тисяча сто) гривень.
Відповідно до ч.2 ст.171-2 КАС України рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя