Справа № 2-1830, 2010 р.
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
01 грудня 2010 року місто Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі :
головуючого - судді Марченка М.М.
при секретарі Богатіковій Ю.С.
з участю представника позивача ОСОБА_1
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ніжина цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частку в спільному майні подружжя , -
в с т а н о в и в :
05.10.2010 року за вх.№19507 ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на частку в спільному сумісному майні подружжя. В позові зазначено, що 25 липня 2002 року Безуглівською сільською радою Ніжинського району Чернігівської області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який був розірваний згідно рішення Ніжинського міськрайонного суду, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 23 від 28 січня 2010 року. У період шлюбу на ім»я відповідача ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу нежитлового приміщення 1/2 частину нежитлового приміщення загальною площею 101.8 кв.м, які становили 1/5 частину нежитлового приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3, позначеного на плані літ. «А» та розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Інша 1/2 частина вказаних приміщень згідно цього договору купівлі-продажу була придбана громадянином ОСОБА_4. Рішенням 53 сесії 5 скликанння Ніжинської міської ради від 25 листопада 2009 року вищевказаним нежитловим приміщенням, зареєстрованим на ім»я відповідача та ОСОБА_4, була присвоєна окрема адреса – АДРЕСА_1, замість АДРЕСА_1. У зв»язку з цим виконавчим комітетом Ніжинської міської ради взамін договору купівлі-продажу нежитловго приміщення від 28 грудня 2004 року р.№ 3446 відповідачеві та ОСОБА_4 було видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 26 травня 2010 року № 199, згідно якого відповідач є власником 1/2 частини нежитлового приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке фактично є тим приміщенням, що було придбане у період їх з відповідачем шлюбу згідно вищевказаного договору купівлі-продажу та становило 1/5 частину нежитлового приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_1. Відповідно до ст.ст. 60, 61 СК України вищевказане майно вважається об»єктом права спільної сумісної власності подружжя. Частина 1 ст.70 СК встановлює презумцію рівності часток дружини та чоловіка у майні, що є спільною сумісною власністю подружжя. Вона вважає, що має право на 1/2 частину зареєстрованої на ім»я відповідача 1/2 частки нежитлового приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3, яке знаходиться за адресою: Чернігівська область, АДРЕСА_1, тобто на 1/4частину вказаного майна. На даний час шлюб між нею та відповідачем перестав існувати, вони проживають окремо і не можуть знайти спільної мови та вирішити у добровльному порядку питання права власності на зазначене нерухоме майно. Просить визнати за нею ОСОБА_5 прав власності на 1/4 частину нежитлового приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3, як знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_1 позов підтримав, просив його задовольнити та в изнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 (одну четверту частину) нежитлового приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3, яке
- 2 -
знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в порядку повернення сплаченого судового збору за подачу позову до суду 419 грн. 73 коп. і 120 грн. 00 коп. сплачених за інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, а всього в загальній сумі 539 грн. 73 коп.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання після відновлення провадження по справі не з'явився, хоча про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать поштове повідомлення від 25 листопада 2010 року про отримання ним повістки про виклик в судове засідання на 01 грудня 2010 року на 10 год.30 хв. Заяви до суду про відкладання розгляду справи не подавав. Суд про причини своєї неявки відповідач не повідомив і суд вважає, що відповідач ОСОБА_3 не з'явився в судове засідання без поважних причин.
Зі згоди та клопотання представника позивача ОСОБА_1 суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.
Вислухавши пояснення представника позивача, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню із слідуючих підстав.
З копії повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрували шлюб 25 липня 2002 року, про що в Книзі реєстрації шлюбів 25 липня 2002 року зроблено відповідний актовий запис № 04. Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка ОСОБА_3, дружини ОСОБА_2.
В копії договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 28 грудня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Зеленським В.В. та зареєстрованого в р.№ 3476 зазначено, що ОСОБА_7 «продавець» та ОСОБА_3, ОСОБА_4 «покупці» уклали цей договір про наступне: «продавець» продав, а «покупці» купили в рівних частинах кожний нежилі приміщення, загальною площею 101.8 кв.м, позначені літ.8 пл.5.7 кв.м, літ.10 пл.36.6 кв.м., літ.11 пл.5.8 кв.м., літ.12 пл.5.5 кв.м., літ.13 пл.6.4 кв.м., літ.14 пл.4.9 кв.м., літ.15 пл.2.5 кв.м., літ.16 пл.1.5 кв.м., літ. 17 пл. 5.3 кв.м., літ.20 пл.28.6 кв.м.; ганок «а3», які згідно з проведеним розрахунком складає 2/5 частки від усього нежитлового приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3, позначеного на плані літерою «А» та розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
У витязі про реєстрацію права власності на нерухоме майно Ніжинського міжміського бюро технічної інвентаризації від 21.02.2005 року № 6559690, реєстраційний номер 9151650 зазначено, що нежитлове приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3, адреса: АДРЕСА_1, номер запису : 988 в книзі:8. Власники6 ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.2004 року, приватна спільна часткова власність, частка 1/5 та ОСОБА_4 на підставі купівлі-продажу від 28.12.2004 року, приватна спільна часткова власність, частка 1/5.
У витягу із рішення п»ятдесят третьої сесії п»ятого скликання Ніжинської міської ради Чернігівської області від 25 листопада 2009 року зазначено: нежитловому приміщенню ІНФОРМАЦІЯ_3 літ. «Пд» загальною площею 107.8 кв. м по АДРЕСА_1 власників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 присвоїти адресу – АДРЕСА_1 замість АДРЕСА_1.
В свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 26.05.2010 року, виданого виконавчим комітетом Ніжинської міської ради на нежитлове приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1, зазначено, що власники: ОСОБА_4, форма власності спільна часткова, чатка 1/2 і ОСОБА_3, форма власності спільна часткова, частка 1/2, нежитлове приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3, А, 107.8 кв.м. Підстава: рішення, взамін договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідченого приватним нотаріусом Ніжинського міського нотаріального округу 28.12.04 р., р.№ 3476.
У витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради від 26.05.2010 року № 26215531, реєстраційний номер 9151650 зазначено, що нежитлове приміщення
- 3 -
ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1, номер запису 988, в книзі 8, власники: ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 26.05.10 року, б/н, виданого виконавчим комітетом Ніжинської міської ради, форма власності спільна часткова, частка 1/2 та ОСОБА_3, на підставі свідоцтва про право власності від 26.05.2010 року, б/н, виданого виконавчим комітетом Ніжинської міської ради, форма власності спільна чаткова, частка 1/2.
В свідоцтві про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2, виданого віддлом РАЦС Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області зазначено, що шлюб між чоловіком ОСОБА_3 та дружиною ОСОБА_2 розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 23 від 28 січня 2010 року. Після реєстрації розірвання шлюбу присвоюються прізвища: йому ОСОБА_3. їй ОСОБА_2.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8, а також допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_6. дали показання, що спірне нежитлове приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 було придбано позивачкою та позивочом під час шлюбу і що гроші на придбання спірного нежитлового приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 надавала мати позивачки ОСОБА_10.
В ст.60 СК України зазначено: ч.1. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). ч.2. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
В ст. 61 СК України зазначено:ч.1. Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. ч2. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. ч.3. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. ч.4. Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
В ст.63 СК України зазначено:1. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
В ст.68 СК України зазначено; ч.1. Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. ч.2. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.
В ч.1 ст.70 СК України зазначено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. .
В ст. 368 ЦК України зазначено: ч.1. Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. ч.2. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом. ч.3. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. ч.4. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім'ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
В ст.392 КЦ України зазначено: 1. Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
В судовому засіданні встановлено, що під час шлюбу позивачки та відповідача 28 грудня 2004 року було придбано 1/2 частки нежитлового приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1, первоначально яке мало адресу: АДРЕСА_1, яке було зареєстровано на відповідача, але належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності і частки їх є рівними. Після розлучення сторони не можуть знайти спільну мову та вирішити питання у добровільному порядку право власності на зазначене нерухоме майно. Тому суд в важає можливим позов задовольнити та в изнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 нежитлового приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в порядку повернення сплаченого судового збору за подачу позову до суду 419 грн. 73 коп. і 120 грн. 00 коп. сплачених за інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, а всього в загальній сумі 539 грн. 73 коп.
Керуючись ст. ст. 60, 61, 70 СК України, ст. ст. 16, 368, 392 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 224 - 226 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в :
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити .
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 (одну четверту частину) нежитлового приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в порядку повернення сплаченого судового збору за подачу позову до суду 419 (чотириста дев»ятнадцять) грн. 73 коп. і 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. сплачених за інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, а всього в загальній сумі 539 (п»ятсот тридцять дев»ять) грн. 73 коп.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачом до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 – ти (десяти) днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.
Суддя