Справа № 1-385,2010 р.
В И Р О К
іменем України
08 грудня 2010 року місто Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого -
судді Марченка М.М.
при секретарі Богатіковій Ю.С.
з участю прокурора Данченко О.М.
підсудного ОСОБА_1
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ніжина кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця міста Ніжина, Чернігівської області, громадянина України, освіта вища, одруженого, маючого на своєму утриманні малолітню дочку, тимчасово не працюючого, не судимого, проживаючого АДРЕСА_1, за ст. 367 ч.1 КК України , -
в с т а н о в и в :
Наказом начальника Ніжинського міського відділу (з обслуговування м. Ніжина та Ніжинського району) управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області № 440 від 10.09.2010 року на командира взводу патрульної служби Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області майора міліції ОСОБА_1 було покладено виконання з 14.09.2010 року службових обов»язків начальника ізолятора тимчасового тримання затриманих і взяття під варту осіб Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області. Виконуючи обов»язки начальника ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_1 здійснював функції представника влади і разом з тим виконував організаційно - розпорядчі обов»язки, у зв»язку з чим згідно з приміткою 1 до ст.364 КК України являвся службовою особою. Пунктом 20 статті 10 Закону України «Про міліцію» передбачено, що до одних із основних обов»язків міліції відноситься охорона, конвоювання та тримання затриманих і взятих під варту осіб. Відповідно до функціональних обов»язків начальника ІТТ Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_1 безпосередньо був зобов»язаний організувати охорону затриманих та взятих під варту осіб в ізоляторі тимчасового тримання Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області. 28.09.2010 року на підставі вимоги Ніжинського міськрайонного суду плановим конвоєм з Новгород-Сіверської установи виконання покарань Управлівння державного департаменту України з питань виконання покарань в Чернігівській області до ізолятора тимчасового тримання Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області було доставлено ОСОБА_2, обвинуваченого за ст.185 ч.2, ч.3, ст. 289 ч.2 КК України, якому 04.06.2010 року було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, для розгляду 05.10.2010 року судом за його участю кримінальної справи. 02.10.2010 року біля 18 год. 40 хв. в.о. начальника ІТТ Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_1 за участю постового нутрішнього поста біля камер ІТТ Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області молодшого сержанта міліції ОСОБА_3 у зв»язку зі скаргою ОСОБА_2 та його співкамерників ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на погане самопочуття та нестачу свіжого повітря у камері № 6, в якій вони перебували, на їх прохання здійснив виводку вищевказаних ув»язнених в дворик для прогулянок ІТТ Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області. Після цього ОСОБА_1 особисто на себе взяв виконання обов»язків постового по охороні ув»язнених ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під час їх перебувавння у дворику для прогулянок. Разом з тим він був зобов»язаний відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про попередне ув»язнення» забезпечити постійний нагляд за даними ув»язненими, відповідно до вимог п.п.2.15.2 Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України № 60-дск від 20.11.2005 року, - не залишати поста ні за яких обставин, доки не буде замінений, відповідно до вимог п.п. 2.16.2 вищевказаної Інструкції – пильно стежити за поведінкою взятих під варту осіб під час прогулянки. Однак, ОСОБА_1, маючи реальну можливість виконати дані свої службові обов»язки, через несумлінне ставлення до них належним чином їх не виконав, а натомість
- 2 -
безвідповідально понадіявшись, що ніяких надзвичайних подій не трапиться, в порушення вищенаведених вимог ст.7 Закону України «Про попереднє ув»язнення», п.п. 2.15.2, 2.16.2 Інструкції про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України № 60 – дск від 20.11.2005 року, не здійснював постійного нагляду за ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під час їх перебування у дворику для прогулянок ІТТ Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області, багаторазово відлучався зі свого поста на проміжки часу близько 15-20 хв., цим самим залишаючи згаданих вище ув»язнених взагалі без будь-якого нагляду. В результаті відсутності постійного нагляду зі сторони ОСОБА_1 ув»язнений ОСОБА_2 біля 19 год. 30 хв. 02.10.2010 року, маючи умисел на вчинення втечі з-під варти, забрався до верхнього перекриття вищевказаного дворику для прогулянок, відігнув металеві прути даного перекриття і через зроблений отвір здійснив втечу з ізолятора тимчасового тримання Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області. Таким чином, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов»язків зі сторони в.о. начальника ІТТ Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівськеій області ОСОБА_1, яке призвело до втечі з-під варти підсудного ОСОБА_2, було спричинено істотну шкоду інтересам держави, яка виразилася в підриві авторитету та престижу органів системи Міністерства внутрішніх справ України як належних виконавців, покладеного на них державного обов»язку щодо охорони та тримання затриманих і взятих під варту осіб.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою
вину визнав повністю в пред»явленому обвинуваченні по ч.1 ст. 367 КК України і показав, що у зв»язку з відпусткою начальника ІТТ Ніжинського МВ УМВС Федоренка А.П. з середини вересня 2010 року він відповідно до наказу начальника Ніжинського МВ УМВС Косарєва В.О. тимчасово виконував обов»язки начальника ІТТ Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області. До цього він вже тричі за 2010 рік тимчасово виконував обов»язки начальника ІТТ Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області. Виконуючи обов»язки начальника ІТТ Ніжинського МВ УМВС України він керувався положеннями Закону України «Про попереднє ув»язнення», Інструкцією про роботу ізоляторів тимчасового тримання органів внутрішніх справ України. Протягом дня 02.10.2010 року йому неодноразово надходили скарги від утримуваних в камері № 6 осіб на сирість в їхній камері, на погане самопочуття і прохання у зв»язку з цим вивести їх на прогулянку. Біля 18 год.30 хв. постовий внутрішнього поста біля камер ОСОБА_3 передав йому чергове прохання ув»язнених з камери № 6 про надання їм прогулянки. В проміжок часу з 18 год.40 хв. – 19 год. 00 хв. в присутності ОСОБА_3 він відкрив двері даної камери і вивів ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в прогулянковий дворик з метою надання їм прогулянки. Після виведення ув»язнених ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в дворик для прогулянок, він особисто залишився біля 15 хвилин наглядати за ними з дворику для ввозу – вивозу спецконтингенту ІТТ, який розташований перед двориком для прогулянок, тим самим взявши на себе виконання обов»язків постового. Потім він покинув свій пост і зайшов до коридору ІТТ, де близько 10 хвилин обговорював з постовим ОСОБА_3 питання про добір кадрів в працівники ІТТ. Потім він знову повернувся до дворику, де пробув деякий час і пішов у кабінет начальника ІТТ, де опрацьовував службову документацію. Коли прибув постовий другої зміни ОСОБА_8, то він провів йому інструктаж і біля 19 год.45 хв. разом із ОСОБА_8 пішов в дворик для прогулянок, щоб забрати ув»язнених ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та поміщення їх знову в камеру. Коли він зайшов в дворик для прогулянок, то виявив, що ОСОБА_2 в дворику для прогулянок немає. Коли він оглянув дворик, то виявив, що відігнута арматура верхнього перекриття, через яку здійснив втечу ув»язнений ОСОБА_2 Він, як в.о. начальника ІТТ повинен був забезпечити постійний нагляд за арештованими, які знаходились в дворику для прогулянок, але цього не зробив, сподіваючись, що нічого неординарного з особами, які знаходились у прогулянковому дворику, не може трапитись. Але сталася втеча з-під варти ув»язненого ОСОБА_2 Свою вину у вчиненні ним службовій недбалості, яка призвела до надзвичайної події, якою є втеча з-під варти ОСОБА_2, повністю визнає, щиро кається і просить суворо не карати.
В судовому засіданні учасники судового розгляду справи підсудний ОСОБА_1, прокурор Данченко О.М. визнали недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ними не оспорюються.
Судом роз'яснено зміст ч.3 ст.299 КПК України і з»ясовано, що підсудний ОСОБА_1 та інші учасники судового розгляду справи правильно розуміють зміст цих
- 3 -
обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку. Суд за клопотанням і згодою учасників судового розгляду справи обмежився дослідженням доказів по справі допитом підсудного ОСОБА_1 та його характеризуючих даних.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 367 ч.1 КК України, як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов»язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам.
При призначенні міри та виду покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, який не судимий, за місцем проживання і роботи характеризується позитивно, обставини справи, що пом»якшують покарання - щире каяття, активне сприянння розкриттю злочину, обставини справи, що обтяжують покарання - не встановлено.
Суд, враховуючи виняткові обставини справи та особу винного ОСОБА_1, який по місцю проживання і роботи характеризується позитивно, на своєму утриманні має малолітню дочку ІНФОРМАЦІЯ_4, молодий вік, пом'якшуючі обставини справи - це щире каяття і активне сприянння розкриттю злочину, находить можливим примінити до нього ст. 69 КК України при призначенні основного покарання за ч. 1 ст.367 КК України, призначивши покарання нижче від найнижчої межі, встановленій в санкції даної статті, а також на підставі ст. 69 КК України не застосовувати до винного ОСОБА_1 додаткових покарань, передбачених ч.1 ст. 367 КК України позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним призначити підсудному ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Судові витрати по справі відсутні.
Речових доказів по справі немає.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
З А С У Д И В :
Визнати ОСОБА_1 винним за ст. 367 ч.1 КК України і призначити йому покарання :
- за ст. 367 ч.1 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп., без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 залишити попередню, підписку про невиїзд з постійного місця проживання - до вступу вироку в законну силу.
Апеляція на вирок суду може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області на протязі 15 /п»ятнадцяти/ діб з дня проголошення вироку.
Суддя