Справа №2-1825/10/10  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ  

28 грудня 2010 року      Київський районний суд М.Харкова у складі:

головуючого судді Плетньова В.В.
при секретарі      Бієнко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харкові справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль", 3-і особи: ОСОБА_5, Виконавчий комітет Київської районної у м.Харкові ради та приватний нотаріус Кондратьєва Дарья Юріївна про визнання договору недійсним,-

ВСТАНОВИВ:  

Позивачка ОСОБА_2 18 червня 2010 р. звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним договір іпотеки № 014/1800/74/101953/1 між Публічним акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_3, укладений 30 липня 2008 року, пославшись на те, що квартира, щодо якої укладено договір, є її власністю і ОСОБА_3 не мала права передавати квартиру в іпотеку.

В судовому засіданні представник позивачки та 3-ї особи ОСОБА_5 ОСОБА_7 підтримав позов, підтвердивши доводи, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_8 не визнала позов, пославшись на те. шо договір укладався у нотаріальній формі, а тому є дійсним. Саме нотаріус, а не відповідач, мав перевірити належність квартири і відсутність відповідних заборон.

Інші учасники справи за викликом суду не явилися. ОСОБА_3 письмово визнала позов.

Суд, вислухавши позивача, представників сторіни, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав:

Згідно вимог чч. 1.4.5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно вимог ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно вимог чч.1,2,5 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення,    зокрема тоді,    коли одержане полягає    у    користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі. - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди. вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Як убачається з матеріалів справи року позивачка та її батько - ОСОБА_5 уклали договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 з ОСОБА_3, після чого остання уклала іпотечний договір з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", .для забезпечення виконання якого між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_3 30.07.2008 року був ними укладений договір іпотеки зазначеної квартири, а нотаріусом Кондратьєвою Д.Ю. була встановлена заборона на відчуження зазначеного об'єкту. 14.05.2010 року рішенням Київського районного суду м.Харкова договір купівлі-продажу квартири був визнаний недійсним та скасований. Цим рішенням скасоване також право власності ОСОБА_1 на зазначену квартиру та визнане право власності за позивачкою, ОСОБА_5, та за малолітньою дитиною позивачки ОСОБА_6. Вказане рішення Київського районного суду м. Харкова набрало чинності. Крім того, за фактом шахрайства відносно квартири позивачки порушено кримінальну справу за ознаками ст..190ч.4 КК України. Таким чином>ОСОБА_3 0.1 фактично не набула право власності на квартиру АДРЕСА_1, а тому ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_3 не мати права укладати договір іпотеки.

Відповідно до ч.З ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням по цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи чи особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Оскільки рішенням Київського районного суду м.Харкова від 14.06.2010 року зазначений договір купівлі-продажу був визнаний недійсним, правовим наслідком цього є визнання недійсним і договору іпотеки від 30.07.2008 року.

Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за умови, що нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності. У ОСОБА_3 таке право було відсутнє.

Судові витрати суд стягує з відповідачки ОСОБА_3, оскільки ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в даному випадку діяв добросовісно.

Керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, ст.ст.215,230,317 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ :  

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати недійсним договір іпотеки № 014/1800/74/101953/1 між Публічним акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_3, укладений 30 липня 2008 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати у загальному розмірі 1720гривень.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Харківської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення через Київський районний суд м.Харкова.

  Суддя