№2-о-50/2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 травня 2007 року
Орджоникідзевский районний суд м. Харкова у складі головуючого - судді Сітало А.К., народних засідателів ОСОБА_6., ОСОБА_7., при секретарі Більченко В.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання безвісно відсутньою ОСОБА_2 , заінтересована особа Виконком Орджонікідзевської районної в місті Харкові ради,
ВСТАНОВИВ:
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання його матері ОСОБА_2 яка проживала з ним , його бабусею ОСОБА_3 за адресою : АДРЕСА_1 безвісно відсутньою. При цьому заявник посилається на те , що ОСОБА_2. у вересні 2000 року пішла з дому у невідомому напрямку, не повідомивши ні його ні бабусі, куди вона йде . Після чого її більше ніхто не бачив, додому вона не поверталася, її місцезнаходження невідоме.
Визнання безвісно відсутньою матері заявник обґрунтовує тим , що йому та його бабусі необхідно вирішити питання про приватизацію квартири за адресою АДРЕСА_1. Крім того він та бабуся змушені проводити оплату за користування житлом і комунальними послугами , у тому числі і за прописану в даній квартирі ОСОБА_2., що з вересня 2000 року в квартирі не мешкає.
У судовому засіданні заявник доводи заяви підтримав , заінтересована особа в судове засідання не з'явилась, надавши суду заяву з проханням слухати справу у її відсутності, покладається на рішення суду.
Суд , заслухавши пояснення заявника , допитавши свідків, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.
Судом встановлені таки факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 43 ЦК України фізична особа може бути судом визнана безвісно відсутньою , якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.
Факт відсутності відомостей про місце перебування ОСОБА_2. в місці її постійного проживання у АДРЕСА_1 протягом одного року підтверджується зібраними у справі доказами.
Допитані судом свідки, сусіди, ОСОБА_4. та ОСОБА_5. , кожний окремо показали , що починаючи з вересня 2000 року , тобто більше року, за місцем постійного проживання ОСОБА_2. не бачили, де вона може знаходитися не знають. їм відомо що рідні ОСОБА_2. зверталися до органів міліції про її розшук, однак розшук результатів не дав.
Згідно з повідомленням Начальника Орджонікідзевського РВ ГУ МВС України в Харківської області від 16.02.2007 року ОСОБА_1. звернувсд. 06.12.2006 року з заявою про розшук ОСОБА_2. Вказана заява була зареєстрована в ЖРЗПЗ за № 7675 від 06.12.2006 року і заведено ОРС «РОЗШУК» за № 6606054. Та до теперішнього часу місцезнаходження гр-ки ОСОБА_2. не встановлено.
Згідно довідки адресного бюро від 22.03.2007 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 була прописана за адресою: АДРЕСА_1., вказано що прибула з міст позбавлення волі.
2
Згідно виписки з домової книги о складі сім»ї і прописки наданої Орджонікідзевською філією КП «Жилкомсервіс», станом на 18.03.2007 року у вказаній квартирі зареєстровані ОСОБА_3, 1931 р. народження, ОСОБА_1, 1978 р. народження та ОСОБА_2, 1958 р. народження.
Згідно акту комісії у складі мешканців будинку АДРЕСА_1 затвердженого начальником ЖЕУ-152 від 10.11.2006 року ОСОБА_2. її особистих речей та іншого майна в квартирі №16 не виявлено.
Згідно свідотству про народження ОСОБА_1., НОМЕР_1 від 28 березня 1978 року, ОСОБА_2. вказана його матерю.
З урахуванням наведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів , повідомлених свідками. Даних про їхню заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.
Відповідно до ч.2 ст.43 ЦК України у разі неможливості встановити останній день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця , що йде за тим , у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.
Оскільки матеріали справи свідчать про те, що останні відомості про ОСОБА_2. були у вересні 2000 року, то початком її безвісної відсутності слід вважати 1 жовтня 2000 року.
Задоволення заяви ОСОБА_1. має для нього та його бабусі юридичне значення.
Ст. 65-1 Житлового Кодексу України передбачена можливість наймачів жилих приміщень у будинках державного чи громадського житлового фонду за згодою всіх повнолітніх членів сім»ї, які проживають разом з ними, придбати займані ними приміщення у власність на підставах , передбачених чинним законодавством. Крім того оплата за користування житлом і комунальними послугами нараховується на кожну особу зареєстровану в квартирі.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_2. безвісно відсутньою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 248,249 ЦПК, ст.43 ЦК України, суд,
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати безвісно відсутньою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженку м. Харкова.
Початком безвісної відсутності ОСОБА_2. вважати 1 жовтня 2000 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЩІК України.