Справа №2-352/10  

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я  

І  М  Е  Н  Е  М     У  К  Р  А  Ї  Н  И  

    01 грудня 2010 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:  

головуючого - судді Сидоренко З.С.,  

за участю секретаря Пінчук О.М.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубровиця справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та третьої особи без самостійних вимог Комунального підприємства «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності через спадкування,  

  В С Т А Н О В И В:  

  Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та просить визнати за нею право власності через спадкування на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1  

Свої вимоги мотивує тим, що після смерті чоловіка залишилося спадкове майно, а саме жилий будинок з господарськими будівлями, який розташований по АДРЕСА_1 Спадкоємцями першої черги за законом є також відповідачі по справі, які відмовилась від спадщини на її користь. Однак отримати свідоцтво про право на спадщину вона не змогла, так як відсутні правовстановлюючі документи, які підтверджують належність будинку померлому.  

  В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала.  

  Відповідачі в судове засідання не з'явилися. В своїх заявах просять справу розглянути без їх участі, позовні вимоги визнають.  

  Представник третьої особи без самостійних вимог КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» в судове засідання не з»явився. В своїй заяві просить справу розглянути без представника, не заперечують проти задоволення позову.  

  Вислухавши позивачку, дослідивши докази по справі, суд позов задовольняє з наступних підстав.  

  В судовому засіданні встановлено, що в оформленні права власності на спадковий будинок державним нотаріусом Дубровицької державної нотаріальної контори позивачці було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на нього.  

В ході судового розгляду встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_4, а відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є дітьми померлого ОСОБА_4, отже позивачка і відповідачі відносяться до першої черги спадкоємців за законом.  

Як було встановлено в судовому засіданні відповідачі від спадкового майна відмовляються та не заперечують проти визнання права власності на дане майно за ОСОБА_1  

Згідно п.1.1 Інструкції з ведення по господарського обліку в сільських, селищних та міських радах від 11.05.2005 року за №487\10767, здебільшого голова домогосподарства є власником житлового будинку іабо земельної ділянки.  

Відповідно до п.2.19 Порядку ведення записів у розділі 11 «Житловий будинок (квартира) в приватній власності громадян», розмір загальної та житлової площі кожного домогосподарства вказується на підставі відповідних документів, а за їхньої відсутності - за внутрішнім обміром приміщень. Отже, свідоцтво про право власності не розцінювалося як основний документ як для голови домогосподарства, членів домогосподарства так і для органів місцевого самоврядування.  

Однак порядок реєстрації права власності на нерухоме майно визначено Тимчасовим Положенням «Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно» затвердженого наказом Мін’юсту України 28.01.2003 року та зареєстровано в Мін’юсті України 28.01.2003 року за р.№ 66\7387. Пунктом 3.3. Положення передбачено підставу відмови в реєстрації прав власності на нерухоме майно, зокрема підставою відмови є підстава, коли із заявою про реєстрацію права власності звернулася особа, яка не може бути заявником.  

Відповідно до ч.4 ст.25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.  

Відповідно до ч.1 п.11 ст.346 ЦК України однією із підстав припинення права власності є смерть власника.  

Як вбачається із свідоцтва про смерть (а.с.4) ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.  

Згідно виписки з погосподарської книги №1750 від 07.12.2009 року виданої Селецькою сільською радою (а.с.12) згідно погосподарської книги №01 особовий рахунок №714 будинок АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_4.  

  Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.  

  Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюються або не визнається іншою особою.  

  За таких підстав, суд переконується в тому, що позивачка, згідно норм спадкового права, стала власником спадкового майна померлого і набула права власності на нього.  

  Керуючись ст.ст.328, 392, 1216, 1296 ЦК України, ст.ст.10, 60, 88, 212, 215, 292, 294 ЦПК України, суд –  

  В И Р І Ш И В:  

    Позов задоволити.  

    Визнати за ОСОБА_1, 1946 року народження право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1.  

    На підставі п.18 ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» звільнити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від сплати судового збору в дохід держави.  

    Стягнути з ОСОБА_3 625,46 грн. (шістсот двадцять п»ять гривень 46 копійок) судового збору на користь держави.  

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Дубровицький районний суд з поданням апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.  

  Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.  

      Суддя:   підпис.  

    З оригіналом згідно:  

    Голова Дубровицького  

  районного суду                 З.С.Сидоренко