Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #1289281674

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/19979/24 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


11 вересня 2024 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Ганечко О.М., Карпушової О.В.,


розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2024 року,


В С Т А Н О В И Л А:


ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України в частині відмови обрахувати загальну вислугу років ОСОБА_1 (з урахуванням пільгової), підготувати та направити документи, необхідні для оформлення та направлення Сектором з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України до відповідного пенсійного органу документів для призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугою років у відповідності до вимог п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

- зобов`язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України обрахувати загальну вислугу років ОСОБА_1 , підготувати та направити документи, необхідні для оформлення та направлення Сектором з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України до відповідного пенсійного органу документів для призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугою років у відповідності до вимог п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з врахуванням вислуги років у пільговому обчисленні 29 років 08 місяців 22 дні.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України в частині відмови обрахувати загальну вислугу років (з урахуванням пільгової) ОСОБА_1 підготувати та направити документи, необхідні для оформлення та направлення Сектором з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України до відповідного пенсійного органу документів для призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугою років у відповідності до вимог п. "а" ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Зобов`язано Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України обрахувати загальну вислугу років ОСОБА_1 підготувати та направити документи, необхідні для оформлення та направлення Сектором з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України до відповідного пенсійного органу документів для призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугою років у відповідності до вимог п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з врахуванням вислуги років у пільговому обчисленні 29 років 08 місяців 22 дні.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Доводи апелянта обґрунтовані тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тому, що до вислуги років для призначення пенсії поліцейським враховуються лише повні календарні роки вислуги (без округлення фактичного розміру вислуги років в бік збільшення) на службі, вичерпний перелік якої встановлений частиною першою статті 17 Закону № 2262-ХІІ. При цьому положеннями статей 12 та 17 Закону № 2262-ХІІ не передбачено зарахування до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії за цим законом вислугу років у пільговому обчисленні.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 28.10.2020 № 362 о/с ОСОБА_1 , головного оперуповноваженого 4-го відділу (боротьби з екстремістськими та радикальними організованими злочинними групами) 1-го управління (боротьби з організованими групами та злочинними організаціями) Департаменту стратегічних розслідувань звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) з 02.11.2020. Станом на день звільнення: стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років становить 24 роки 08 місяців 23 дні; вислуга років на пільгових умовах - 04 роки 11 місяців 29 днів.

Позивачем до відповідача подано заяву про підготовку всіх необхідних документів для призначення пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби».

Листом від 04.04.2024 № 5178-2024 сектором з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України повідомлено позивача, що за наявної у позивача на день звільнення календарної вислуги років, законні підстави для призначення пенсії відповідно до чинного законодавства відсутні, а тому, не має законних підстав для виконання своїх повноважень по організації роботи з оформлення документів для призначення пенсії позивачу згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Не погоджуючись з такими висновками відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що для призначення пенсій за вислугу років за Законом № 2262 календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом (далі - Закон № 2262).

Статтею 1 Закону № 2262 встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Умови призначення пенсії за вислугу років визначено ст. 12 Закону № 2262.

Згідно п. «а» ч.1 ст. 12 Закону № 2262 пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01.10.2020 або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Статтею 17 Закону № 2262 визначені види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а саме, відповідно до частини першої, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються, зокрема: а) військова служба; б) служба в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у ч.2 ст. 17 Закону № 2262, а саме, до вислуги років особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах Закону № 2262 додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Згідно з ч.4 ст. 17 Закону № 2262 при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

Отже, з аналізу зазначених норм вбачається, що Законом № 2262 визначені умови призначення пенсії за вислугою років (ст. 12) та види служби і періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії (ст. 17).

Відповідно до ст. 17-1 Закону № 2262 порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог Закону № 2262 Кабінетом Міністрів України постановою від 17.07.1992 № 393 затверджений Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі - Порядок №393).

Порядок №393 визначає, які саме види служби зараховуються до вислуги років, та які саме види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах.

Так, відповідно до п. 3 Порядку №393 до вислуги років для призначення пенсії особам, зазначеним в абзаці 1 п. 1 цієї постанови, зараховується час проходження служби на пільгових умовах, зокрема, один місяць служби за три місяці - час проходження служби протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції (абзац 7пп. «а»).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.11.2007 № 431 затверджений Перелік посад працівників спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ, стаж роботи яких обчислюється з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби (далі - Перелік № 431).

Згідно з п. 2 Переліку № 431 до посад працівників спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ, стаж роботи яких обчислюється з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби віднесено по управліннях (відділах, відділеннях) по боротьбі з організованою злочинністю головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, на транспорті: посади, зокрема, оперуповноваженого, старшого оперуповноваженого, в особливо важливих справах, заступника начальника відділу, начальника відділу.

Абзацом 3 п. 1 Порядку №393 встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону № 2262 особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» і «з» ст. 12 цього Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, служба в органах внутрішніх справ на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

Як вбачається з наказу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 28.10.2020 № 362 о/с ОСОБА_1 , головного оперуповноваженого 4-го відділу (боротьби з екстремістськими та радикальними організованими злочинними групами) 1-го управління (боротьби з організованими групами та злочинними організаціями) Департаменту стратегічних розслідувань звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) з 02.11.2020. Станом на день звільнення: стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років становить 24 роки 08 місяців 23 дні; вислуга років на пільгових умовах - 04 роки 11 місяців 29 днів.

Так, вирішуючи справу № 805/3923/18-а Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 дійшов висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262.

Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Порядком № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

При цьому Верховний Суд відступив від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 725/1959/17, від 27.03.2018 у справі № 295/6301/17.

Таке правове регулювання та наведені вище висновки Верховного Суду у справі №805/3923/18-а дозволяють зробити висновок те, що передбачена Порядком № 393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону № 2262 і положенням цього Закону не суперечить.

Ст. 1 Закону № 2262 передбачено, що особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ, мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Таким чином, Закон № 2262 як єдину, обов`язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.

Визначення у Законі № 2262 вислуги саме в календарних роках передбачає обов`язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в ч.4 ст. 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.

Таким чином, передбачена Законом № 2262 календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).

У свою чергу, передбачені ст. 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку №393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.

При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.

Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262.

Таким чином, для призначення пенсій за вислугу років за Законом № 2262 календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393.

Наведені висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18.

Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідачем в доводах апеляційної скарги жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаних правових позицій Верховного Суду, які під час розгляду справи були правомірно враховані судом першої інстанції на виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що закон не уповноважує Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України підміняти територіальний орган Пенсійного фонду, та на власний розсуд визначати підстави, умови призначення пенсії, а тому спірна бездіяльність та висновки Департаменту є протиправними, адже суперечать приписам частини другої статті 19 Конституції України.

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, про що вірно вказано судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Судова колегія вказує, що апеляційна скарга не містить суттєво інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на позовну заяву, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи.

Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.

Доказів, які б відповідали вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України, та спростовували зазначені вище мотиви або підтверджували відсутність підстав для задоволення позову апелянтом до суду апеляційної інстанції не надано.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права ухвалив рішення повно і всебічно з`ясувавши обставини справи.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,


П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 липня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.



Суддя-доповідач В. В. Кузьменко



Судді: О. М. Ганечко



О. В. Карпушова











Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація