Справа №752/4914/23

Провадження №2/752/1060/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» (далі -ТОВ «Теплопостачсервіс») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що ТОВ «Теплопостачсервіс» з 01.07.2014 є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, та надає такі послуги за адресою: АДРЕСА_1 .

26.11.2019 між ТОВ «Теплопостачсервіс» та ОСОБА_1 укладено Договір № 50/2/596 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, за яким позивач зобов`язується своєчасно надавати відповідачу відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а відповідач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами, у строк і на умовах, що передбачені договором.

Заборгованість відповідача за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення за період з листопада 2018 року по січень 2023 року становить 62385,77 грн. та за постачання гарячої води за період з грудня 2020 року по січень 2023 року становить 888,17 грн.

У зв`язку з простроченням оплати житлово-комунальних послуг з централізованого опалення, відповідач повинен сплатити також 3% річних в розмірі 3159,98 грн. та інфляційні втрати в розмірі 8133,46 грн. та у зв`язку з простроченням оплати житлово-комунальних послуг за постачання гарячої води, відповідач також повинен сплатити 3% річних в розмірі 18,59 грн. та інфляційні втрати в розмірі 84,48 грн.

Просив стягнути з відповідача на свою користь вказану заборгованість за житлово-комунальні послуги, 3% річних, інфляційні втрати, а також судові витрати.

13.03.2023 судом постановлено ухвалу про відкриття провадження.

14.04.2023 судом постановлено ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження .

17.11.2023 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження.

27.02.2024 судом постановлено ухвалу про прийняття цивільної справи до провадження та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

05.04.2023 представник відповідача ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, в якому посилаючись на невірність розрахунків позивача, пропуск строків позовної давності та недоведеність факту надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, а також їх обсягу за спірний період, неврахування відповідачем теплолічильника та лічильника ГВП у квартирі позивача, просив суд відмовити повністю в задоволенні позовних вимог ТОВ «Теплопостачсервіс». Зазначив, що відповідачем частково сплачувалися послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, у відповідності до використаних послуг.

20.03.2024 ОСОБА_1 подала до суду заяву про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, яку суд залишає без задоволення, оскільки надані відповідачем докази сплати за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення були враховані позивачем при розрахунку заборгованості за житлово-комунальні послуги, а тому суд вбачає, що предмет спору у даній справі присутній, а підстави для закриття провадження у справі відсутні.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

ТОВ «Теплопостачсервіс» з 01.07.2014 є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води та надає такі послуги за адресою: АДРЕСА_1 .

ТОВ «Теплопостачсервіс» як юридична особа здійснює діяльність з постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.04.2018.

ОСОБА_1 належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності від 17.11.2015 серії 47799192 та витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень.

26.11.2019 між ТОВ «Теплопостачсервіс» та ОСОБА_1 укладено Договір № 50/2/596 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, за яким позивач зобов`язується своєчасно надавати відповідачу відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а відповідач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами, у строк і на умовах, що передбачені договором.

Відомості про те, що відповідач не споживає надані житлово-комунальні послуги з постачання гарячої води та опалення та відмовлявся від них, відсутні.

Згідно з довідкою позивача від 21.02.2023 № Л50/2-596Т, за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.11.2018 по 21.02.2023 обліковується заборгованість за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення в розмірі 62385,77 грн. та за період з 01.11.2018 по 21.02.2023 за постачання гарячої води в розмірі 888,17 грн., що також підтверджується деталізованими розрахунками, наданими позивачем.

Відповідно до вищезазначеної довідки позивачем при розрахунках розміру заборгованості відповідача за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення враховувалася часткова сплата відповідачем заборгованості за дані послуги.

Відповідно до розрахунку позивача від 21.02.2023 № Л50/2-596Т на суму заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення за період з 01.11.2018 по 31.01.2022 нараховані 3% річних в розмірі 3159,98 грн. та інфляційні втрати в розмірі 8133,46 грн.

Відповідно до розрахунку позивача від 21.02.2023 № Л50/2-596Т на суму заборгованості за житлово-комунальні послуги за постачання гарячої води за період з 01.12.2020 по 31.01.2022 нараховані 3% річних в розмірі 18,59 грн. та інфляційні втрати в розмірі 84,48 грн.

09.06.2015 ОСОБА_1 та постачальником послуг ТОВ «Ліко-житлосервіс» підписано Акт введення в експлуатацію вузла комерційного обліку теплової енергії, а саме Теплолічильника типу ULTRAHEAT T230 №68099369.

16.12.2019 ТОВ «Теплопостачсервіс» розпломбовано засіб обліку теплової енергії ULTRAHEAT T230 №68099369.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до п.п. 1 пункту 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 №630, споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Відповідно до п.п.1 пункту 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 №630, розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік (далі - Порядок №270) вузол комерційного обліку, встановлений у будівлі, що приєднана до зовнішніх інженерних мереж, приймається на абонентський облік оператором зовнішніх інженерних мереж, а в разі, якщо оператор зовнішніх інженерних мереж не є виконавцем відповідної комунальної послуги,- оператором зовнішніх інженерних мереж та виконавцем відповідної комунальної послуги протягом 14 календарних днів з дня встановлення або дня отримання оператором зовнішніх інженерних мереж або виконавцем відповідної комунальної послуги (у разі якщо виконавець не є оператором зовнішніх інженерних мереж) звернення від власника (співвласників) будівлі.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік у разі встановлення вузла комерційного обліку власником (співвласниками) будівлі такий власник (співвласники) будівлі або його (їх) представник подає виконавцю відповідної комунальної послуги письмову заяву про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік у довільній формі

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік представник оператора зовнішніх інженерних мереж виконує опломбування вузла комерційного обліку (його засобу вимірювальної техніки, запірної арматури) та складає акт про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік відповідно до додатка 1 до цього Порядку.

Враховуючи обставини, встановлені судом у сукупності з наданими доказами, суд вважає, що відповідач, як власник квартири, є споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, які надає ТОВ «Теплопостачсервіс». З огляду на правовідносини, які склалися між сторонами, на відповідача, як боржника у зобов`язанні за укладеним договором, покладено обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, а позивач, як кредитор у зобов`язанні за укладеним договором має право вимагати сплату грошей за надані послуги.

Відповідачем не було надано доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, у тому числі відповідач, відповідно до порядку, передбаченому ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», не відмовився від надання позивачем послуг.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять акту про прийняття вузла комерційного обліку постачання гарячої води на абонентський облік відповідача, а також акту опломбування засобу обліку теплової енергії та акту про прийняття його на абонентський облік відповідача після його розпломбування.

Відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за укладеним договором щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг.

Таким чином, позивач правомірно вимагає стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення за період з листопада 2018 року по січень 2023 року у розмірі 62385,77 грн. та за постачання гарячої води за період з грудня 2020 року по січень 2023 року розмірі 888,17 грн

Щодо вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 8133,46 грн. та 3% річних в розмірі 3159,88 грн., нарахованих на суму заборгованості з наданих послуг з централізованого опалення та стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 84,48 грн. та 3% річних в розмірі 18,59 грн., нарахованих на суму заборгованості з наданих послуг за постачання гарячої води, суд відзначає наступне.

На спірні правовідносини поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності боржника за прострочення виконання зобов`язання. Слід також застосовувати постанову КМУ «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 05.03.2022 №206.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 8133,46 грн. та 3% річних в розмірі 3159,88 грн., нарахованих на суму заборгованості з наданих послуг з централізованого опалення та стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 84,48 грн. та 3% річних в розмірі 18,59 грн., нарахованих на суму заборгованості з наданих послуг за постачання гарячої води, підлягають задоволенню, оскільки нараховані правильно з урахуванням вимог вищенаведеної постанови КМУ від 05.03.2022 №206.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності до позовних вимог, суд відзначає наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (частина 1 ст. 256 ЦК України).

Відповідно до частини 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В силу частин 1, 5 ст. 261, частин 1, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Частиною 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк дії такого карантину.

Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211«Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 31 липня 2020 року. Дію карантину, встановленого цією Постановою, продовжено на всій території України згідно з Постановами КМ № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021 року. З урахуванням епідемічної ситуації в регіоні з 19 грудня 2020 року до 31 серпня 2021 року на території України установлено карантин згідно з Постановами КМ України № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1100 від 11.11.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021.

02.04.2020 набув чинності Закон України від 30.03.2020 №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, у т.ч. статтями 257, 258 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину.

30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню COVID-19, скасований відповідно до постанови КМУ від 27.06.2023 № 651.

Слід врахувати, що 24.02.2022 з 5-30 год. в Україні відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено воєнний стан.

Пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

13.03.2023 позивач звернувся до суду з позовом, в якому заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення за період з 01.11.2018 по січень 2023 року, тобто трирічний строк позовної давності не сплинув, оскільки останній день цього строку припадав на 01.11.2021, під час якого тривав карантин.

30.06.2023 карантин був скасований, проте станом на цей час і до дня розгляду справи по суті триває воєнний стан, а тому перебіг позовної давності зупинився на строк дії такого стану.

Наведене дає підстави для висновку, що позивач не пропустив строків позовної давності, а доводи представника відповідача в цій частині є незмістовними та такими, що не заслуговують на увагу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення за період з листопада 2018 року по січень 2023 року у розмірі 62385,77 грн. та за постачання гарячої води за період з грудня 2020 року по січень 2023 року розмірі 888,17 грн, а також нараховані на суму заборгованості наданих послуг з централізованого опалення за період з листопада 2018 по січень 2022 нараховані 3% річних в розмірі 3159,98 грн., інфляційні втрати в розмірі 8133,46 грн. та послуг за постачання гарячої води за період з грудня 2020 по січень 2022 нараховані 3% річних в розмірі 18,59 грн. та інфляційні втрати в розмірі 84,48 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2 684 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс»:

- заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого опалення за період з листопада 2018 року по січень 2023 року у розмірі 62385 (шістдесят дві тисячі триста вісімдесят п`ять) грн. 77 коп.; 3% річних від простроченої суми за період з листопада 2018 року по січень 2022 року у розмірі 3159 (три тисячі сто п`ятдесят дев`ять) грн. 98 коп., інфляційні втрати за період з листопада 2018 року по січень 2022 року у розмірі 8133 (вісім тисяч сто тридцять три) грн. 46 коп;

- заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з постачання гарячої води за період з грудня 2020 року по січень 2023 року у розмірі 888 (вісімсот вісімдесят вісім) грн. 17 коп.; 3% річних від простроченої суми за період з грудня 2020 року по січень 2022 року у розмірі 18 (вісімнадцять) грн. 59 коп., інфляційні втрати за період з грудня 2020 року по січень 2022 року у розмірі 84 (вісімдесят чотири) грн. 48 коп;

- судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 58-а, код ЄДРПОУ 35138553.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Рішення складене 13.09.2024.

Суддя Ж. І. Кордюкова