Судове рішення #1289278328

Справа № 314/2006/24

Провадження № 1-кс/314/982/2024


УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2024 м. Вільнянськ

Слідчий суддя Вільнянського районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 прокурора ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого СВ ВП № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 , погодженого прокурором Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082210000235 від «08» квітня 2024 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт . Комишуваха, Запорізького району, Запорізької області, працюючого не офіційно у ФОП ОСОБА_8 , кухарем, одруженого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

обвинуваченого за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України

встановив:

З наданих суду матеріалів вбачається, що в провадженні віділення поліції № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082210000235 від 08.04.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч.1 ч. 2 ст. 307 КК України КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в невстановлений період часу, але не пізніше 04 травня 2024року (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел направлений на незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та збут психотропної речовини, обіг якої обмежено, всупереч вимог ст.ст.25-28 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», ст.ст.1, 13, 25 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», Постанови Кабінету Міністрів Україні №770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовині прекурсорів», достовірно знаючи про порядок обігу психотропних речовин на території України, а так само про відповідальність за незаконний обіг психотропних речовин, при невідомих в ході досудового розслідування обставинах придбав один полімерний пакет з застібкою «Zіplock» з кристалічною речовиною білого кольору. Після чого, вказану речовину ОСОБА_4 залишив при собі, тим самим незаконно придбав та почав незаконно зберігати, з метою збуту.

04 травня 2024 року, о 11 годині 32 хвилини, ОСОБА_4 продовжуючи свій злочинний умисел із ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який користується абонентським номером НОМЕР_1 , в соціальній мережі Телеграм з абонентським номером НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_4 обговорив шляхом листування умови збуту 1 г психотропної речовини вартістю 3500,00 гривень.

Після чого ОСОБА_10 перебуваючи в приміщенні будинку культури, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , за допомогою свого мобільного телефону POCO X3 з абонентським номером НОМЕР_1 здійснив вхід в електронний кабінет додатку ІНФОРМАЦІЯ_3 , де зі своєї банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_3 о 11 годині 33 хвилини здійснив оплату шляхом переказу грошових коштів в сумі 3500,00 гривень на банківську карту АТ «ПУМБ» № НОМЕР_4 , яку в листуванні вказав ОСОБА_4 , за раніше обумовлене замовлення.

04 травня 2024 року, о 11 годині 53 хвилини, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел на збут психотропної речовини, обіг якої обмежено, під керуванням автомобіля Fiat Doblo, реєстраційний номер НОМЕР_5 , який перебуває в його фактичному користуванні, зберігаючи при собі один полімерний пакет з застібкою «Zіp lock» з кристалічною речовиною білого кольору зустрівся з ОСОБА_10 на відкритій ділянці місцевості, неподалік торгівельного кіоску за адресою: АДРЕСА_3 . Далі, діючи умисно, ОСОБА_4 збув психотропну речовину, обіг якої обмежено, шляхом передачі ОСОБА_10 полімерного пакету з застібкою «Zіp lock».

04 травня 2024 року, о 12 годині 15 хвилин, працівниками поліції в ході проведення ОМП, за участі ОСОБА_10 , виявлено та вилучено один полімерний пакет з застібкою «Zіp lock» з кристалічною речовиною білого кольору, яка згідно висновку експерта № СЕ-19/108-24/8539-НЗПРАП від 09.05.2024 являється психотропною речовиною, обіг якої обмежено - метамфетамін, масою 0,27099 г в перерахунку на основу.

Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, кваліфікуючим ознаками якого є: «незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та збут психотропної речовини».

Крім того, не зупиняючись на досягнутому, продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , маючи злочинний умисел, спрямований на збут особливо небезпечних психотропних речовин, у невстановлений під час досудового розслідування час та місці, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи намір на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечних психотропних речовин з метою збуту, всупереч вимог ст. ст. 25-28 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», ст. ст. 1, 13, 25 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», Постанови Кабінету Міністрів Україні №770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовині прекурсорів»,достовірно знаючи про порядок обігу психотропних речовин на території України, а так само про відповідальність за незаконний обіг психотропних речовин, у невстановлений спосіб незаконно придбав 7 полімерних пакетів з застібкою «Zіp lock» з кристалічною речовиною бежевого кольору. Після чого, вказану речовину ОСОБА_4 залишив при собі, тим самим незаконно придбав та почав незаконно зберігати, з метою збуту.

В подальшому, ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено, з метою збуту, незаконно зберігаючи її при собі переніс до місця своєї реєстрації та фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_4 , тим самим діючи умисно, почав незаконно зберігати за місцем проживання особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), з метою подальшого збуту.

В подальшому, 14 серпня 2024 року о 06 год. 52 хв.в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_4 , за місцем реєстрації та фактичного проживання ОСОБА_4 було виявлено та вилучено 7 полімерних пакетів з застібкою «Zіp lock» з кристалічною речовиною бежевого кольору, що є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса якої згідно з висновком експерта № КСЕ-19/108-24/15562-НЗПРАП від 14.08.2024 складає 1,04 г, в перерахунку на основу.

Таким чином ОСОБА_4 , підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, - злочину, передбаченого ч.2ст.307 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: «незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини з метою збуту».

16.08.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

Посилаючись на те, що ОСОБА_4 скоїв тяжкі злочини пов`язані з незаконним обігом наркотичних засобів, при цьому офіційно ніде не працює, законних джерел для існування не має, що свідчить про можливість вчинення ним нових кримінальних правопорушень з метою отримання коштів для існування, крім того, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень і невідворотного покарання, підозрюваний ОСОБА_4 з урахуванням встановлених обставин, може переховуватися від органів досудового розслідування, слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням, у якому просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили його задовольнити на підставах, які викладені в клопотанні.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення учасників процесу, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Вільнянського ВП Пологівського ВП ГНУП України в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082210000235 від 08.042024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_11 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_4 інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі „Ілійков проти Болгарії Європейський суд з прав людини зазначив, що „суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочинів, у яких підозрюється ОСОБА_4 , дані про особу підозрюваного, який раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, має постійне місце проживання, одружений, офіційно не працевлаштований, вчинив злочини у сфері обігу наркотичних засобів, слідчий суддя враховує вік підозрюваного, стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків, відсутність у підозрюваного офіційного працевлаштування та стабільного доходу, що свідчить про наявність ризику вчинення іншого злочину.

Виходячи з того, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від чотирьох до десяти років з конфіскацією майна, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, зазначених у клопотанні слідчого та наведених прокурором у судовому засіданні.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

Виходячи з інкримінованого ОСОБА_4 злочину, при вирішенні даного клопотання, слідчий суддя враховує його суспільну небезпеку, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її підозрюваним.

В ході розгляду клопотання підозрюваним не надано слідчому судді доказів про відсутність у підозрюваного наміру вчинити дії, направлені на переховування від органу досудового розслідування, а також не доведено відсутності у підозрюваного наміру вчинити інший злочин, та враховуючи, що матеріали клопотання не містять даних про міцність соціальних зв`язків підозрюваного, а також даних про джерело його доходу, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу свідків у провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення, підтверджує наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено .

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу,

За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя вирішує питання про визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, розмір якої у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину встановлюється у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальний стан підозрюваного, тяжкість злочинів, у вчиненні яких він підозрюється, та з урахуванням ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2019 року складає 1921 грн., вважає за необхідне визначити заставу в межах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися за межі м. Вільнянськ без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Виходячи з вимог ст. 115 КПК України, строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 слід обчислювати з моменту його фактичного затримання з 21.03.2019 року, та у відповідності до ст. 197 КПК України, згідно якої строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_12 до 19.05.2019 року включно.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:


клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1, ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, який обчислювати з 14.08.2024.

Встановити строк дії даної ухвали до 12.10.2024 включно.

Встановити заставу - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: отримувач: ТУ ДСА України в Запорізькій області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26316700, банк отримувача: ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО): 820172, рахунок отримувача: UA378201720355249002000001205, при цьому необхідно зазначити № справи, суд, ПІБ та ІПН платника.

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

- прибувати на виклик прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися за межі місця проживання без дозволу прокурора, слідчого бо суду;

- повідомляти прокурора, слідчого чи суд про зміну свого місця проживання.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.


Слідчий суддя ОСОБА_1

16.08.2024


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація