Справа № 727/9819/24

                                                       Провадження № 2-о/727/467/24

У Х В А Л А

13 вересня 2024 року м. Чернівці

Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Літвінова О.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,-

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Чернівці надійшла цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення.

В обґрунтування заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у заявника та ОСОБА_2 народилась донька- ОСОБА_3 . 06.03.2024 року шлюб між сторонами був розірваний. З моменту припинення стосунків ОСОБА_2 з донькою не бачиться, не цікавиться її життям, не підтримує з донькою зв`язок. Враховучи ті обставини, що донька проживає з мамою, батько не приймає участі у вихованні дитини, вважає, що є підстави для встановлення факту самостійного виховання мамою неповнолітньої дитини.

Перевіривши заяву та документи додані до неї приходжу до висновку про відмову у відкритті провадження з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч.7 ст. 19 ЦПК України, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У відповідності ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частина 4 статті 294 ЦПК України передбачає справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

ОСОБА_2 не позбавлений батьківських прав, не визнаний судом безвісно відсутнім, питання про визначення місця проживання дітей за згодою батьків чи за рішенням суду документально заявником не підтверджено. Відповідно до положень ст.41 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, а розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до поданої заяви, донька проживає з мамою без правового визначення місця проживання спільних дітей.

Таким чином суд приходить до висновку, із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

Відповідно до ч.4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

Висновки суду не суперечать практиці Верховного суду і відповідають Правовій позиції викладеній при винесенні Постанови ВС від 19.10.2020 по справі № 161/3933/18 (№ в ЄДРСР 92385526) , у судовому порядку підлягають встановленню юридичні факти, які мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Залежно від обставин юридичні факти за критерієм їх правових наслідків розрізняють на: правовиникаючі, правозмінюючі, правопризупиняючі, правовідновлюючі, правоприпиняючі. Така класифікація відповідає римській максимі ex facto ius oritur (право виникає з факту).

Факти, що підлягають встановленню судом, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи матиме він правові наслідки.

Згідно із частиною четвертою статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду.

За змістом наведеної норми, якщо встановлення юридичного факту пов`язується з подальшим вирішенням спору про право, цивільно-процесуальним законодавством передбачено розгляд вимоги про встановлення факту у порядку позовного, а не окремого провадження одночасно з вирішенням спору про право, оскільки не встановивши факт, особа позбавлена можливості довести наявність у нього права, за захистом якого він звернувся до суду.

Крім цього, заявником не було вказано, які саме правові наслідки можуть наступити при встановленні даного факту.

На підставі викладеного, керуючись ст.41 СК ст. 265, 315-319 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ :

У відкритті провадження у цивільній справі за ОСОБА_1 , заінтересовані особи:  ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

       Суддя : О.Г.Літвінова