Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #1289273430

Справа № 181/1066/24

Провадження №3/181/545/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

       12 вересня 2024 року смт. Межова


              Суддя Межівського районного суду Дніпропетровської області Літвінова Л.Ф., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшла з відділення поліції №2 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно:

        ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, мешканець АДРЕСА_1 , притягнутого по ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

14 липня 2024 року о 22.10 годині водій ОСОБА_1 по вул.Центральній смт.Межова керував транспортним засобом марки ВАЗ 2107, номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Драгер Алкотест 6810. Результат тесту 2.64‰.

Захисник особи. яка притягається до адміністративної відповідальності – адвокат Рябенко В.В. надав суду клопотання, яке обґрунтоване тим, що працівниками поліції було грубо порушено право  ОСОБА_1  на захист, який спиртні напої не вживав, не забезпечено присутність перекладача. У справі відсутні докази пропонування проходити останнім огляд у медичному закладі, а пройдено огляд лише на місці з показниками якого ОСОБА_1  фактично не погодився. Вказується, що останній адміністративне правопорушення не вчиняв, транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння не керував, у протоколі відсутні опис ознак алкогольного сп`яніння. Зауважується, що ОСОБА_2  не було відсторонено від керування транспортним засобом, у справі відсутнє направлення на огляд у медичному закладі та достатні належні докази, які б доводили його винуватість по ч.1 ст.130 КУпАП. Складений протокол є необгрунтованиий та безпідставний. З огляду на відсутність складу адміністративного правопорушення просить провадження у справі закрити.

Вивчивши клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.ст.245,280,256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура огляду на стан алкогольного сп`яніння осіб, які керують транспортними засобами, визначена ст.266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Відповідно до вказаних нормативно-правових актів огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно проведеного тесту за допомогою приладу Драгер Алкотест 6810, прилад №ARBL0706 у ОСОБА_1 встановлено алкогольне сп`яніння на рівні 2.64‰, однак слід зауважити, що останній висловив незгоду з вказаним показником та справністю технічного приладу, а також незгода перебування в стані алкогольного сп`яніння, що зафіксовано на записі з портативного відеореєстратора працівника поліції.

В даному випадку проведення медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння стосовно особи, яка притягається до відповідальності, було здійснено із суттєвими порушеннями, зокрема: відсутні докази проходження огляду ОСОБА_1 після виявленої ним незгоди з результатом спеціального технічного засобу в закладах охорони здоров`я у присутності уповноваженої посадової особи.  

Сукупність наведених обставин поза всяким розумним сумнівом доводить, що посадовою особою, уповноваженою на те, не було дотримано встановленого законодавством порядку проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, тому відсутні підстави вважати, що дії ОСОБА_1 утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Окрім цього, дослідженими матеріалами справи встановлено, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення в порушення п.3 вказаної вище Інструкції працівниками поліції не зазначено ознак алкогольного сп`яніння,  ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом. У зв`язку з вищевикладеним, виникають обґрунтовані сумніви щодо упередженості поліцейського під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, що випливає з непослідовних дій уповноваженої посадової особи, яка, встановивши ознаки у ОСОБА_1 стану алкогольного сп`яніння, не відсторонила останнього від керування всупереч складеному відносно нього протоколу, транспортний засіб не був поміщений на штрафмайданчик, а також не було передане керування іншій особі, яка б доставила його за місцем проживання водія та забезпечити безпеку руху, що є порушенням вимог ст.265-2 та 266 КУпАП.

Отже, працівником поліції порушено порядок огляду особи на стан сп`яніння, визначений ст. 266 КУпАП, тому згідно вимог ч.5 ст. 266 КУпАП, такий огляд особи на стан сп`яніння, проведений із порушенням чинного порядку, визнається недійсним.

       Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за наведених вище обставин, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому суд враховує, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових принципах, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.

ЄСПЛ у рішенні «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації No R (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, у тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов`язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.

Під час розгляду справ про адміністративні правопорушення необхідно дотримуватися принципів диспозитивності, свободи в поданні учасниками справи суду доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечення права на захист, верховенства права, а також прецедентної практики Європейського суду з прав людини, спрямованої на додержання положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої стандарти та вимоги кримінального провадження поширюються на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа "Надточій проти України" рішення від 15.05.2008 року, справа «Озтюрк проти Німеччини" рішення від 21.02.1984 року, «Маліге проти Франції» рішення від 23.09.1998 року, «Гурепко проти України » від 08.04.2010 року).

У відповідності до п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Істотною ознакою презумпції невинуватості, що закріплена в ст. 7 КУпАП, є те, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні протиправного діяння. З цього випливає, що обов`язок доводити вину особи покладається на обвинувача, тобто на органи та посадових осіб, які встановили факт скоєння протиправного вчинку і порушили провадження в справі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, оцінивши наведені захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності доводи на підтвердження відсутності в діях

ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, дослідивши усі наявні у справі докази, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення, долучені до нього письмові докази, інші докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки обставини скоєння адміністративного правопорушення, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, серії ААД №753908 від 14 липня 2024 року, не підтверджені у судовому засіданні, а також спростовуються дослідженими судом належними та допустимими доказами, що має наслідком закриття провадження по даній справі.

Керуючись ст.62 Конституції України, ч.1 ст.9, ч.1 ст.130, п.1 ч.1 ст.247, ст.280, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП,-


П О С Т А Н О В И В :


Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.130 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.


Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

       Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Межівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.












Cуддя                                                                Л. Ф. Літвінова



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація