КИЇВСЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД   м. ПОЛТАВИ

                                                                                                                    Справа №552/4856/24

Провадження № 1-кп/552/914/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       12.09.2024 м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12023170430000894 від 13.07.2024 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Селещини, Машівського району, Полтавської області, громадянин України, з вищою освітою, офіційно не працевлаштований, розлучений, проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимий:

13.09.2023 року Полтавським районним судом затверджено угоду про визнання винуватості за ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України Законом України від 02.05.2023 № 3057-ІХ затверджено Указ Президента України від 01.05.2023 №254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», згідно з яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 на 90 діб.

За цих умов, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із невстановленою слідством особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, не пізніше 09.07.2023 домовилися між собою про таємне викрадення чужого майна із під`їзду АДРЕСА_2 .

Згідно досягнутої за цих обставин домовленості на невстановлену слідством особу, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, покладалося безпосереднє проникнення до під`їзду будинку та вилучення звідти матеріальних цінностей, в той час як ОСОБА_4 , як пособник, мав всіляко допомагати йому у підготовці та реалізації кримінального правопорушення, а також забезпечити збут викраденого майна.

Так, 09.07.2023 близько 04 год 30 хв. ОСОБА_4 , діючи повторно та за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, перебуваючи біля під`їзду №3 будинку АДРЕСА_3 , діючи повторно з прямим умислом, корисливим мотивом та метою особистого збагачення, за допомогою лому-фомки відтиснув замкнені на замок металеві двері під`їзду, чим допоміг співучаснику несанкціоновано проникнути до закритого під`їзду №3, звідки остання таємно викрала належне на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , велосипед марки «Spelli» моделі «SX-300 Lady» білого кольору, діаметр колес 26 дюймів, вартістю 9283 грн. 50 коп.

У свою чергу, ОСОБА_4 очікував на прилеглій до входу у вказаний під`їзд будинку АДРЕСА_3 території та, здійснював візуальне спостереження задля унеможливлення раптового викриття сторонніми особами дій співучасника, будучи готовим попередити його про потенційну небезпеку, та, в разі необхідності, прийти на допомогу.

Дочекавшись співучасника, ОСОБА_4 того ж дня о 06 год 14 хв. взяв викрадений велосипед та видаючи за власний, заклав його до ПТ «Ломбард Онікс», розташований за адресою: АДРЕСА_4 , але, отримавши фінансово не вигідну пропозицію, викупив його з вказаного ломбардного відділення, та о 08 год 20 хв. повторно заклав його до відділення Повного товариства «Ломбард Капитал» по вул. Івана Мазепи, 3 в м. Полтаві під заставу в забезпечення отриманого фінансового кредиту.

Допитаний у судовому засіданні у якості обвинуваченого ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та дав суду показання відповідно до викладених раніше в мотивувальній частині вироку фактичних обставин. Щиро розкаюється у вчиненому. Запевняє, що зробив висновки і більше такого вчиняти ніколи не буде.

Прокурор та обвинувачений вважали за доцільне розглянути справу в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Потерпіла та її законний представник проти розгляду справу в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, не заперечували. Просили суд задовольнити цивільний позов.

Судом з`ясовано, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи та суд упевнився у добровільності їх позиції. Учасникам кримінального провадження роз`яснено те, що, якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав повністю, суд, за згодою прокурора і обвинуваченого, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, дійшов до висновку про недоцільність дослідження доказів у повному обсязі, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, та обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю і його дії суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у інше приміщення в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання за скоєне, суд керується положеннями ч. 2 ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, який має вищу освіту, офіційно не працює, розлучений, є раніше судимим.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є щире катяття, активне сприяння розкриттю злочину та судовому розгляду, часткове відшкодування потерпілій завданої шкоди в розмірі 2 000 грн.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Зважаючи на викладене, при призначенні покарання, з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчинення нових кримінальних правопорушень і досягнення інших цілей покарання, враховуючи обставини, які пом`якшують його покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, відношення обвинуваченого до скоєного, беручи до увагу думку прокурора, яка просила застосувати ст. 69 КК України та призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, але нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції інкримінованої статті, та застосувати до нього ст.75 КК України, оскільки ОСОБА_4 позитивно характеризується, має постійне місце реєстрації та проживання, має соціальні зв`язки - матір, з якою спілкується та підтримує родинні відносини, його щире каяття, відсутність претензій від потерпілого та його законного представника, вважає дані обставними такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, та з урахуванням особи винного, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливо при призначенні йому покарання за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі, із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України та призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, із застосуванням до обвинуваченого положень ст.75 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне правопорушення, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Як зазначено в пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або не призначення обов`язкового додаткового покарання (ст.69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості і вчиненого злочину, з урахуванням особи винного. У кожному такому випадку суд зобов`язаний в мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом`якшення покарання, а в резолютивній частині посилатись на ч. 1 ст. 69 КК України. При цьому, необхідно врахувати не тільки мету й мотиви, якими керувалась особа при вчиненні злочину, а й роль серед співучасників, поведінку під час та після вчинення злочинних дій тощо.

Отже, суд при застосуванні ч. 1 ст. 69 КК України, враховує: дійсне щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину та судовому розгляду, тяжкий збіг життєвих обставин та тяжкий матеріальний стан обвинуваченого. Також суд враховує вартість та обсяг викраденого майна, та те, що обвинувачений частково відшкодував майнову шкоду. Обвинувачений з початку кримінального провадження та в судовому засіданні не спростовував події скоєного злочину, надавав правдиві показання.

Встановлення провини обвинуваченого та призначення покарання є дискреційними повноваженнями суду, тому суд приходить до висновку про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 нижче від найнижчої межі, встановленої ч. 4 ст. 185 КК України. Призначення саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Разом із тим, при обранні міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким, особу обвинуваченого, приходить до переконання про необхідність призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі , із застосуванням ст.ст.75,76 КК України звільнити останнього від відбування покарання з іспитовим строком. Остаточне покарання слід призначити за правилами ст. 70 КК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 118 КПК України витрати на залучення експертів є процесуальними витратами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124, п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Цивільний позов задовольнити частково на суму 7 283,50 грн.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не застосовувався.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд ,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 4 роки 8 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання за даним вироком суду більш суворим покаранням за вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 13.09.2023, остаточно призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього вироком суду обов`язки.

Зобов`язати ОСОБА_4 протягом іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання, роботи та навчання.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирати.

Цивільний позов задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 7 283,50 грн,

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в розмірі 956,00 грн.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Полтави, а засудженим у той же строк з моменту його отримання.

Головуючий суддя                 ОСОБА_1