Справа № 144/1199/24

Провадження № 2/144/336/24

    Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2024 р.

Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Магдяк Н. І.,

з участю секретаря судового засідання Гончарук Т. М..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Теплик цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Соболівської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування за законом, -        

в с т а н о в и в :

В серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно, яке складається з житлового будинку АДРЕСА_1 , що залишилось після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Соболівка Теплицького району Вінницької області. Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 була його бабусею, та проживала у житловому будинку АДРЕСА_1 , про що свідчить запис у погосподарській книзі по селу Соболівка Гайсинського району Вінницької області. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Він, як онук, прийняв своєчасно спадщину після своєї бабусі, так як проживав з нею разом. Був на її утриманні як неповнолітній онук. Його мати – ОСОБА_3 , є дочкою ОСОБА_2 , інших спадкоємців немає. У серпні 2024 року він звернувся до приватного нотаріуса Кусюк О.А. з проханням видати свідоцтво про право на спадщину на належний ОСОБА_2 житловий будинок. Проте отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями після смерті бабусі ОСОБА_2 та оформити право власності на житловий будинок не має можливості, так як правостановлюючі документи, що засвідчують право власності на будинок по АДРЕСА_1 відсутні. У зв`язку з неможливістю отримання свідоцтва про право на спадщину, позивач звернувся до суду.

Ухвалою судді Теплицького районного суду Вінницької області від 14 серпня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, а 05 вересня 2024 року постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце його проведення були повідомлені належним чином, подали до суду письмові заяви, у яких просять проводити судове засідання у їх відсутності.

У поданій до суду заяві позивач ОСОБА_1 вказав про підтримання позовних вимог, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач – представник Соболівської сільської ради у заяві зазначила, що проти задоволення позовних вимог не заперечує та просить розглянути справу за її відсутності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Біруїнца, Лазовський район, Республіка Молдова, що стверджується даними паспорта громадянина ОСОБА_4 . В його свідоцтві про народження батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

Мати позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відповідності до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 30 березня 1953 року є дочкою ОСОБА_2 , а остання була бабусею позивача.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача ОСОБА_2 , про що виконавчим комітетом Соболівської сільської ради Теплицького району Вінницької області 11 жовтня 2001 року складено відповідний актовий запис №57 та на підставі чого видане свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 07 грудня 2023 року Теплицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку АДРЕСА_1 , на які відсутні правовстановлюючі документи. На випадок своєї смерті ОСОБА_2 заповідального розпорядження не залишила.

Як вбачається з довідки, виданої виконавчим комітетом Соболівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області за № 785 від 01.12.2024 року, згідно погосподарської книги №6, особовий рахунок НОМЕР_3 , житловий будинок АДРЕСА_1 відноситься до суспільної групи службових дворів та станом на 15.04.1991 року склад двору: ОСОБА_2 , 1920 року народження.

Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Соболівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області № 849 від 26.12.23р. гр. ОСОБА_1 , 1988 р. н., дійсно проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 в будинку бабусі ОСОБА_2 , 1920 року народження, з 1999 року, згідно погосподарської книги № 8 за 1996-2000 роки. Особовий рахунок № НОМЕР_4 .

ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини після смерті матері не зверталась.

Позивач ОСОБА_1 своєчасно прийняв спадщину після смерті бабусі, так як проживав з нею, був на її утримання як неповнолітній внук, що відповідає вимогам ст. 548 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року). Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном.

Із врахуванням викладеного ОСОБА_2 станом на 15 квітня 1991 року мала право на житловий будинок АДРЕСА_1 .

За прийняттям спадщини позивач звернувся до приватного нотаріуса Теплицького районного нотаріального округу Вінницької області Кусюк О.А. Однак постановою приватного нотаріуса за № 22/01-31 від 08.08.2024 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 , після смерті його бабусі ОСОБА_2 , оскільки документи, що підтверджують право власності на житловий будинок, відсутні, та рекомендовано звернутись до суду.

Державна реєстрація об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, була введена Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року, і стосувалась реєстрації будинків та домоволодінь виключно у містах і селищах міського типу.

Таким чином, на час життя померлої ОСОБА_2 і виникнення права власності на житловий будинок з господарськими будівлями, діяли норми, які не пов`язували набуття права власності на нерухоме майно в сільській місцевості з державною реєстрацією цих прав в відповідних БТІ. Її право власності на житловий будинок підтверджується записом в погосподарській книзі Соболівської сільської ради.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Саме з вказаних підстав позивач змушений звернутися до суду з цією позовною заявою.

Найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.

Потреба такого способу захисту права власності як пред`явлення позову про його визнання виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється (п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2014 р. №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».)

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 року (Закон № 475/97-ВР), визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до приписів ст. 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. 321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст. 382 ч. 2, ст. 392 ЦК України).

Технічну інвентаризацію спадкового житлового будинку проведено, згідно витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва № ТІО1:4193-8484-4792-8249 та технічного паспорту на житловий будинок садибного типу.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Таким чином, враховуючи ті обставини, що позивач надав суду достатньо доказів, які підтверджують позовні вимоги, а визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом після смерті бабусі ОСОБА_2 має законне право на визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 548, 549 ЦК Української РСР (в ред. від 18 липня 1963 року), ст. ст. 3, 16, 321, 382, 392, 1216, 1218, 1220, 1222, 1223, 1262, 1268, 1296 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 43, 49, 200, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_6 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстрованим АДРЕСА_1 , право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно, яке складається з житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , що залишилось після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач Соболівська сільська рада Гайсинського району Вінницької області, адреса: вул. Данила Галицького, 7 с. Соболівка Гайсинського району Вінницької області, ЄДРПОУ 04330792.

Суддя: