УХВАЛА

03 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 545/1707/23

провадження № 61-8263 ск 24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Ситнік О. М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником ОСОБА_2 , на додаткову постанову Полтавського апеляційного суду від 29 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, завданої злочином,

ВСТАНОВИВ:

1. У липні 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , подана її представником ОСОБА_6 , на додаткову постанову Полтавського апеляційного суду від 29 травня 2024 року, в якій скаржник просить скасувати оскаржуване судове рішення.

2. Верховний Суд ухвалою від 13 серпня 2024 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків шляхом подання до суду нової заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для такого поновлення.

3. На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 13 серпня 2024 року представником скаржника надіслано до Верховного Суду нову заяву про поновлення строку на касаційне оскарження додаткової постанови Полтавського апеляційного суду від 29 травня 2024 року.

4. Обґрунтовуючи поважність пропуску строку вказує на те, що в межах строку для касаційного оскарження додаткової постанови Полтавського апеляційного суду від 29 травня 2024 року Верховним Судом була постановлена ухвала (від 26 червня 2024 року) про залишення без руху касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 20 травня 2024 року у цій же справі, що впливало на доцільність подання касаційної скарги на додаткову постанову Полтавського апеляційного суду від 29 травня 2024 року.

5. Крім того зазначає, що строк на касаційне оскарження додаткової постанови суду апеляційної інстанції збігся з посиленням ракетних обстрілів об`єктів енергетики, в наслідок яких представник відповідача не мав можливості надати правову допомогу через відключення електроенергії, зв`язку, інтернету та збоїв в роботі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».

6. Розглянувши зазначені доводи Верховний Суд дійшов висновку, що наведені заявником підстави для поновлення строку для касаційного оскарження судового рішення не можуть бути визнані поважними з огляду на таке.

7. Так за приписами статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

8. Тобто підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, у встановлений законом процесуальний строк, подання касаційної скарги.

9. За приписами статті 43 ЦПК України учасники справи мають як право оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках так і обов`язок виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

10. Крім цього частиною першою статті 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

11. ЦПК України не містить жодних заборон щодо звернення із касаційною скаргою на додаткове рішення суду паралельно або одночасно з касаційною скаргою на основне судове рішення.

12. Таким чином волевиявлення скаржника не звертатися до Верховного Суду із касаційною скаргою на додаткову постанову Полтавського апеляційного суду від 29 травня 2024 року до вирішення питання щодо відкриття касаційного провадження за її касаційною скаргою у цій же справі на постанову Полтавського апеляційного суду від 20 травня 2024 року не може вважатися поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження.

13. Також Верховний Суд у постанові від 06 червня 2024 року у справі № 559/2655/23 вже звертав увагу на те, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання також не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки воєнний стан на території України оголошено 24 лютого 2022 року і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли російською федерацією населених пунктів України, в тому числі об`єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня, оскільки це складний логістичний процес. Разом із цим, судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому Законом порядку.

14. Крім цього ОСОБА_2 не надано жодного доказу і того, що у нього не було можливості користуватися послугами поштових операторів або самостійно прибути як до клієнта так і до суду.

15. Пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) передбачено, що кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

16. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» зазначив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

17. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

18. ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви № 17160/06 та № 35548/06).

19. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України»).

20. Тобто метою встановлених ЦПК України процесуальних строків є дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій.

21. Крім цього безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є і порушенням вимог статті 6 Конвенцію щодо справедливого судового розгляду.

22. Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

23. Відповідно до положень частини третьої статті 393 ЦПК України якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

24. Таким чином, оскільки ОСОБА_2 , як представником ОСОБА_1 , не наведено поважних підстав для поновлення строку касаційного оскарження у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 260, 390, 393, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою її представником ОСОБА_2 , на додаткову постанову Полтавського апеляційного суду від 29 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, завданої злочином.

2. Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу..

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді /підпис/ В. В. Пророк

/підпис/ Є. В. Петров

/підпис/ О. М. Ситнік