МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, смт Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001,

тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2024 р. Справа № 370/2654/24

Провадження № 1-кп/370/404/24

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді

ОСОБА_1 , у приміщенні суду в смт Макарів Київської області у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, розглянувши обвинувальний акт та додані до нього документи у кримінальному провадженні № 12024116210000069 від 13 червня 2024 року, згідно з яким:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець

селища Макарів Київської області, громадянин України, розлучений, освіта середня, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 164 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в:

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до рішення Баришівського районного суду Київської області від 04 лютого

2015 року зобов`язаний сплачувати на користь ОСОБА_3 кошти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня подачі заяви до суду, тобто з 20 січня 2015 року.

ОСОБА_2 достовірно знав про необхідність виплати аліментів на утримання малолітньої доньки, однак, у період з липня 2020 року по 31 серпня 2024 року умисно ухилявся від виконання своїх обов`язків, покладені на нього як батька частиною другою статті 51 Конституції України, статтею 180 Сімейного кодексу України та статтями 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з якими батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати інтереси дітей, маючи реальну можливість сплачувати аліменти.

Цілком працездатний ОСОБА_2 у зазначений період часу офіційно не працевлаштувався, документів які б свідчили про погіршення стану здоров`я до Макарівського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не надавав. До Макарівського відділу Бучанської філії Київського обласного центру зайнятості не звертався, та як безробітний на обліку не перебував. Доходи отримував від тимчасових підробітків, але про розмір заробітку, джерела доходів державного виконавця не повідомляв та аліменти не сплачував.

Внаслідок зазначених умисних дій ОСОБА_2 у період з липня 2020 року по 31 серпня 2024 року утворилась заборгованість зі сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дочки ОСОБА_4 (аліментів), яка згідно з розрахунку Макарівського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 01 вересня 2024 року складає 196279 (сто дев`яносто шість тисяч двісті сімдесят дев`ять) гривень 25 копійок, тобто за 50 (п`ятдесят) місяців та відповідно перевищує розмір заборгованості більш ніж за три місяці платежів. Такими діями ОСОБА_2 порушив право дитини на повноцінне життя та всебічний (фізичний, психічний і соціальний) розвиток.

Отже ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений частиною першою статті 164 Кримінального кодексу України, а саме: злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Прокурор, в порядку частини першої статті 302 Кримінального процесуального кодексу України звернулася до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акта стосовно ОСОБА_2 в цьому кримінальному провадженні у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Приписами частин другої, третьої статті 381 Кримінально процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно з загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акта додано письмову заяву підозрюваного ОСОБА_2 , складеної у присутності захисника ОСОБА_5 , відповідно до якої ОСОБА_2 погоджується на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без його участі, беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 164 Кримінального кодексу України. Згодний зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, йому роз`яснено та зрозуміло зміст, встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також він обізнаний щодо позбавлення права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

До обвинувального акта також додано письмову заяву потерпілої ОСОБА_3 щодо згоди зі встановленим досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні без її участі.

Ураховуючи викладене, а також те, що вимоги Кримінально процесуального законодавства України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому статтями 381–382 Кримінально процесуального кодексу України.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений частиною першою статті 164 Кримінального кодексу України, а саме: злісне ухиляння від сплати, встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Обвинувачений ОСОБА_2 , щодо обставин, вчинення ним кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 164 Кримінального кодексу України, не заперечує, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі. Позиція ОСОБА_2 є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку та кваліфікує його дії за частиною першою статті 164 КК України, а саме: злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Згідно з частиною другою статті 50 Кримінального кодексу України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому

ОСОБА_2 суд, відповідно до вимог статті 65 Кримінального кодексу України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , не встановлено.

Відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі статтею 12 Кримінального кодексу України є кримінальним проступком.

Ставлення ОСОБА_2 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що ОСОБА_2 раніше не судимий. Згідно з характеристикою, виданою Макарівською селищною радою Бучанського району Київської області від 25 червня 2024 року скарг та компрометуючих письмових матеріалів на ОСОБА_2 не надходило.

Відповідно до довідок КНП «Макарівська БЛІЛ» МСР від 14 червня 2024 року № 567 та № 581 ОСОБА_2 за амбулаторною допомогою до лікаря-нарколога та лікаря-психіатра за останні п`ять років не звертався.

Згідно з повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17 червня 2024 року № 3211

ОСОБА_2 на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 не перебуває.

Відповідно до Довідки Управління соціальної та ветеранської політики Бучанської районної державної адміністрації від 17 червня 2024 року № 2407 ОСОБА_2 на обліку не перебуває та соціальних допомог не отримує.

За таких обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання в межах, встановлених у санкції частини першої статті 164 Кримінального кодексу України у виді громадських робіт. Саме така міра покарання сприятиме вихованню особи в дусі додержання законів України, тобто формування в нього звички законослухняної поведінки й не бажання в майбутньому повторювати дії, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід не обирався.

Речові докази відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

На підставі статтями 12, 50, 65, частиною першою статті 164 Кримінального кодексу України, керуючись статтями 368–371, 373, 374, 381, 382, 394 Кримінально процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Визнати винним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 80 (вісімдесят) годин громадських робіт.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Макарівський районний суд Київської області, в порядку, передбаченому статті 393 Кримінального процесуального кодексу України, з урахуванням особливостей, встановлених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України, у строки, встановлені статтею 395 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1