7 вересня 2006 року                                                                        м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :

розглянувши справу за  скаргою ОСОБА_1на неправомірні дії начальника управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації,

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

У серпні  2003 року ОСОБА_1. звернувся із скаргою на неправомірні дії начальника управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації, посилаючись на те, що суб”єкт оскарження не задовольнив його вимогу про взяття на облік як особу, яка має право на пільги відповідно до Закону України “Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні”.

Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя  від  26 січня  2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Севастополя від 29 квітня 2004 року, у задоволенні скарги відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати ухвалені рішення  суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та   процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно вимог ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За правилами ст.335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи скарги висновків суду не спростовують.

Рішення суду ухвалені з додержанням норм матеріального і  процесуального права. Підстав для їх скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст. 332, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 26 січня 2004 року та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від  29 квітня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.