У х в а л а

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

6 вересня 2006 року                                                            м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1до Державного підприємства “Енергоринок”, третя особа ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, внесення запису у трудову книжку,

в с т а н о в и л а:

         У серпні 2003 року ОСОБА_1 звернувся із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 14 липня 2000 року по 17 липня 2003 року він працював на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 ДП “Енергоринок”. Наказом №НОМЕР_1 від 17 липня 20003 року він був звільнений з роботи у зв'язку з втратою довір'я на підставі п.2 ст.41 КЗпП України. Підставою звільнення було невідповідне перерахування коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання ДП “Енергоринок” на поточний рахунок одного з кредиторів зазначеного підприємства-ВАТ “Центренерго”. Вважав звільнення незаконним та просив позов задовольнити.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 березня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 5 серпня 2004 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

         Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно вимог ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.        

За правилами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Рішення суду ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для їх скасування не встановлено.

Керуючись ст. ст. 332, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

                Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 березня 2004 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 5 серпня 2004 року залишити без змін.

         Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                В.І. Гуменюк

Судді:                                                                          Л.І. Григор'єва

А.В. Костенко