7 вересня 2006 року                                                                        м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2та ОСОБА_3про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

У грудні  2003 року ОСОБА_1. звернулась із  позовом до ОСОБА_2та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 28 березня 1995 року вона уклала договір добровільного додаткового пенсійного забезпечення з Українським недержавним пенсійним фондом “Добробут”, згідно з яким внесла у фонд внески у сумі 580 грн., а фонд зобов”язався виплатити їй цю суму з відсотками. Оскільки фонд свої зобов”язання перед нею не виконав, рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 25 травня 2001 року на її користь із фонду “Добробут” стягнуто 6652 грн. 87 коп. Рішення суду не виконано у зв”язку з відсутністю у боржника коштів, оскільки керуючий фондом ОСОБА_2та його директор ОСОБА_3. безпідставно направили кошти фонду у різні підприємства м. Кривого Рогу. Постановою  Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 10 листопада 2003 року кримінальна справа, порушена проти відповідачів за ст. 165 ч. 2 КК України, закрита по амністїї. Оскільки кошти у фонді були відсутні з вини відповідачів, просила стягнути з них 6719 грн. 39 коп. матеріальної шкоди та 10000 грн. моральної шкоди. 

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу  від  24 лютого 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 червня 2004 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1.  просить скасувати ухвалені рішення  суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та   процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно вимог ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За правилами ст.335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи скарги висновків суду не спростовують.

Рішення суду ухвалені з додержанням норм матеріального і  процесуального права. Підстав для їх скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст. 332, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити, а рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 24 лютого 2004 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 червня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.