Справа   2 – 1925 -2010 рік  

  Р І Ш Е Н Н Я  

  І М Е Н Е М                           У К Р А Ї Н И  

 07.12. 2010  року       Алуштинський   міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого      судді                                  Хотянової В.В.

при секретарі                                             Мельниковій А.М.

  розглянувши   у   відкритому   судовому засіданні в м.Алушті   цивільну    справу   за позовом  

  ОСОБА_1 до відділу реєстрації актів цивільного стану Алуштинського міського управління юстиції АР Крим, треті особи ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання розірвання шлюбу фіктивним, про визнання актового запису недійсним, анулювання свідоцтва про розірвання шлюбу від 30.10.1990 року,  

  В С Т А Н О В И В  :  

   ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання розірвання шлюбу фіктивним, про визнання актового запису недійсним, анулювання свідоцтва про розірвання шлюбу від 30.10.1990 року.

 Свої вимоги мотивує тим, що 30.07.1988 року вона уклала шлюб з ОСОБА_5 У період шлюбу вони мешкали однією родиною в АДРЕСА_1 та разом працювали в ДП «Завод им.Малишева». в жовтні 1990 року ними було прийнято рішення розірвати шлюб, оскільки чоловіку у зв’язку з займаною посадою необхідно було не знаходитись в зареєстрованому шлюбі. Після розірвання шлюбу вони продовжували однією родиною за зазначеною адресою, вели спільний сімейний бюджет, разом працювали на підприємстві і не мали наміру припиняти шлюбні стосунки. В цей час, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народилася друга дитина син ОСОБА_6. Позивач зазначає, що в момент розірвання шлюбу вона знаходилась в стані вагітності, у зв’язку з чим прийняте 30.10.1990 року рішення про розірвання шлюбу повинно бути визнано недійсним.

 Позивач в судовому засіданні підтримала доводи позовної заяви та просить її задовольнити.

 Поставники відповідача у судове засідання не з’явились, причини неявки суд не повідомили.

 Треті особи та їх представник  у судовому засіданні не заперечують проти задоволення позову.

Представник третьої особи ОСОБА_4 проти позову заперечував.

 Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав:

 Відповідно зі статтею 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог та на підставі доданих доказів. Частиною 2 статті 11 ЦПК України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами на власний розсуд.  

Згідно частини 4 статті 10 ЦПК України суд лише сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи для чого роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дії і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Обов’язок доказування відповідно зі статтею 10 ЦПК покладений на сторони у справі. Крим того, відповідно зі статтею 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Відповідно зі статтею 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому їх дослідженні.  

На підставі наданих суду доказів встановлено, що рішенням Алуштинського міського народного суду від 10 жовтня 1990 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, зареєстрований 30.06.1988 року Алуштинським РАГЗ було розірвано.

Згідно свідоцтва про укладання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 07.03.1996 року було зареєстровано шлюб.

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивач в своїй позовній заяві просить визнати фіктивним розірвання їхнього шлюбу Алуштинським міським народним судом 10 жовтня 1990 року з тих підстав, що після розірвання шлюбу вони продовжували мешкати разом за однією адресою, вести спільне господарство, також те, що на момент розірвання шлюбу вона була вагітна другою дитиною.

Частина 1 статті 108 Сімейного Кодексу України передбачає, що за заявою заінтересованої особи розірвання шлюбу, здійснене відповідно до положень ст..106 цього кодексу, може бути визнане судом фіктивним, якщо буде встановлено, що жінка та чоловік продовжували проживати однією родиною і не мали намір припинити шлюбні відносини.  

Аналізуючи норми СК України можна дійти до висновку , що розірвання шлюбу, підтверджене свідоцтвом, виданим державним органом реєстрації актів цивільного стану і скріплене гербовою печаткою, створює презумпцію дійсності наміру хоча б когось з подружжя на припинення шлюбу до тих пір, поки таке розірвання шлюбу не буде визнане фіктивним. З огляду на зазначене, суд вважає, що заявникові належить спростувати вищеназвану презумпцію, подавши докази фактичного продовження шлюбних відносин (листи, показання свідків тощо).

Крім того, відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з тих підстав, що ст.108 СК України містить в собі вичерпний перелік категорій розлучень, які можна визнати фіктивними, а саме розірвання шлюбу органом РАГС за заявою подружжя, яке не має дітей.

Визнання  фіктивним  розірвання шлюбу, проведеного судом, за статею 108 СК не допускається. У цьому разі заінтересована особа може длобитися захисту своїх  інтересів лише за допомогою перегляду рішення суду про розірвання шлюбу.

З огляду на зазначене не підлягають задоволенню вимоги позивача стосовно  зобов’язання Відділ реєстрації актів цивільного стану Алуштиснького міського управління юстиції визнати актовий запис недійсним та анулювати свідоцтво про розірвання шлюбу від 30.10.1990 року, оскільки позивачу не вдалося доказати факт фіктивного розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_5

На підставі викладеного, керуючись ст.108 СК України, ст.ст.10,11,60,212-215 , 218 ЦПК України, суд

  ВИРІШИВ :  

          У задоволені позову   ОСОБА_1 до відділу реєстрації актів цивільного стану Алуштинського міського управління юстиції АР Крим, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання розірвання шлюбу фіктивним, про визнання актового запису про розірвання шлюбу № 315 від 30 жовтня 1990 року  недійсним, анулювання свідоцтва про розірвання шлюбу від 30.10.1990 року – відмовити.

         Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку      через  Алуштинський міський суд  в порядку та строки встановлені ст.ст., 294, 295 ЦПК України.

       Суддя                                                                                                                          В.В.Хотянова