Справа № 2-1227/ 2010 р.  

    ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

  20 грудня 2010 року      Краснопільський районний  суд Сумської  області у складі:  

    головуючого        судді     -     Басової В.І.  

    з участю секретаря       -     Авраменко О.Є.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Краснопілля справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Краснопільського районного нотаріального округу Сумської області Клименко Леонід Олексійович, Угроїдська селищна рада про визнання правочинів довіреності та купівлі-продажу житлового будинку і земельних ділянок недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів, -  

  В С Т А Н О В И В:  

    У вересні 2010 року Позивачка  звернулась до суду з позовом до відповідачів про визнання правочину недійсним та визнання права власності на нерухоме майно, мотивуючі тим, що на праві приватної власності мала житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку площею 0,0744 га за адресою АДРЕСА_1, згідно Свідоцтва про право на спадщину, виданого Краснопільською державною нотаріальною конторою Сумської області 17.05.1996 року, та Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Угроїдською селищною радою 28.03.2008 року. Проживала в даному господарстві разом з чоловіком, його сином і невісткою – відповідачами по справі. Не маючі власних дітей та порадившись з чоловіком вирішили, що належне їй та чоловіку майно після смерті має належати відповідачу ОСОБА_2 Для цього необхідно було за життя скласти документ. Маючи похилий вік та слабке здоров’я, вирішила довірити оформлення документів відповідачці ОСОБА_5 та 10 січня 2008 року у сільській раді підписала довіреність на її ім’я, а оскільки не розуміється в правових питаннях вважала, що документом, який підписувала уповноважує відповідачку оформити в нотаріальній конторі документ, згідно якого право власності на домоволодіння перейде до ОСОБА_2 після її смерті за умови надання допомоги їй та чоловіку, як людям похилого віку. Після того, десь у вересні 2008 року була розмова, що ОСОБА_2 вже господар будинку та земельної ділянки, але позивачка не звернула на це уваги, бо вважала, що після її смерті все майно і так перейде до нього. Наприкінці 2008 року відповідачі переїхали у інше місце та перестали надавати допомогу, і вони з чоловіком мешкали самі в будинку, користувалися всім майном сплачували комунальні послуги  та допомагали один-одному.  ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивачки помер, вона залишилась сама  та потребувала догляду і допомоги, відповідачі жодним чином не допомагали, а навпаки почали телефонувати її племіннику ОСОБА_6 та пропонувати забрати її до себе, з наміром продати домоволодіння. Не розуміючи, що відбувається вона звернулась до Угроїдської селищної ради, де отримала копію договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, з якого слідувало, що 05 серпня 2008 року  ОСОБА_7, яка діяла від імені позивачки продала ОСОБА_2 житловий будинок за 800 (вісімсот) гривень та земельну ділянку  за 100 (сто) гривень, у договорі також було зазначено, що продавець, тобто позивачка отримала гроші за його продаж 900 (дев’ятсот) гривень до підписання договору, хоча ніяких грошей вона не отримувала і про продаж нічого не знала, крім того не хотіла його продавати, а мала намір залишити все майно відповідачу при умові, що він буде утримувати і допомагати їй до смерті, вважала що вона залишається власником. До того ж ніколи б в житті не продала своє господарство на таких вкрай невигідних умовах, тобто за мізерну сумму в 900 гривень, за умови, що в договорі вартість житлового будинку з господарськими будівлями по оцінці Сумського БТІ складає 34159 (тридцять чотири тисячі сто п’ятдесят дев’ять) гривень, а земельної ділянки 12587 (дванадцять тисяч п’ятсот вісімдесят сім) гривень. Вважає, що відповідачка - ОСОБА_7, являючись дружиною відповідача-покупця ОСОБА_2 домовившись з ним, скориставшись  похилим віком, станом здоров’я та необізнаністю в законодавстві ввели її в оману при оформленні довіреності, і все, в чому її запевняли відповідачі і про що вони домовлялися, було здійснено лише для того, щоб заволодіти її майном та продати  його. Вказує, що якби вона не була введена в оману і насправді мала намір продати будинок, то здійснила б цей продаж за значно більшу суму, ніж 900 гривень. Враховуючи вищевикладене та посилаючись на ст. 229 ЦК України просила визнати договір купівлі-продажу недійсним; визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку, розташовані за адресою  АДРЕСА_1.  

  В судовому засіданні 08 грудня 2010 року позивачка надала змінену позовну заяву, в якій посилалась на виявлення в процесі судового розгляду нових фактів, про які їй не було відомо при зверненні до суду у вересні 2010 року. Зазначила, що підписуючи в сільській раді довіреність, вважала, що уповноважує відповідачку оформити в нотаріальній конторі документ, згідно якого право власності на домоволодіння перейде до ОСОБА_2 після її смерті за умови надання допомоги їй та чоловіку, як людям похилого віку, тобто помилялась щодо повноважень, які надавала відповідачці та природи правочину. Просила визнати довіреність, посвідчену 10 січня 2008 року секретарем виконкому Угроїдськогї селищної ради Краснопільського району Сумської області за реєстровим №02 недійсною, як видану внаслідок помилки.  

А враховуючи, що на підставі цієї довіреності 05 серпня 2008 року за  реєстровим №874 приватним нотаріусом Краснопільського районного нотаріального округу Клименко Л.О. було посвідчено договір купівлі-продажу,  згідно якого ОСОБА_7, діючи згідно довіреності від імені ОСОБА_1 продала, а  ОСОБА_2 купив житловий будинок та земельну ділянку, площею 0,0744 га призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовані за адресою АДРЕСА_1, а також 05 серпня 2008 року за  реєстровим № 877 - договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,1756 га, призначеної для ведення особистого підсобного господарства, просила визнати  вказані правочини недійсними, як такі що не відповідають ч.3 ст.203,  ч.1 ст.215 ЦК України.  

Позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.  

Відповідачі в судові засідання не з’явились, заперечень не надали,  про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином за місцем державної реєстрації, що підтверджується розписками судової повістки, про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи у їх відсутність не подали, ухвалами суду (а.с.18, 117) відповідачам роз’яснювались їхні права та наслідки неявки,  пропонувалось у разі невизнання позову надати заперечення, та повідомити свою правову позицію в даному спорі. Жодних заяв чи клопотань від відповідачів не надходило, у зв’язку з чим, в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача, суд ухвалив слухати справу за відсутності відповідачів, в порядку заочного розгляду справи.  

Третя особа - Приватний нотаріус Краснопільського районного нотаріального округу Сумської області Клименко Л.О.- надав заяву про розгляд справи без його участі (а.с.25).  

Представник  третьої особи – Угроїдської селищної ради ОСОБА_8- допитана також і в якості  свідка в судовому засіданні позовні вимоги визнала та пояснила, що дійсно нею 10 січня 2008 року за р.№02  була посвідчена довіреність від імені  ОСОБА_1 на ім’я ОСОБА_9 на продаж житлового будинку  та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1. На початку січня 2008 року  до них звернулась самостійно ОСОБА_9 з приводу можливості оформлення довіреності, потім  ОСОБА_9 прийшла разом із позивачкою для оформлення документів. Фактично зі слів позивачки було зрозуміло, що вона хоче залишити свою нерухомість відповідачу ОСОБА_2 після смерті, але ОСОБА_9 наполягала на оформленні довіреності на продаж нерухомості, пояснюючи це необхідністю отримання кредиту, для якого необхідно щоб  ОСОБА_2 мав  нерухомість. ОСОБА_9 запевняла позивачку, що все буде добре, її з дідом будуть доглядати та ніхто до їх смерті не розпорядиться нерухомістю. Позивачка при підписанні довіреності фактично не заперечувала проти її укладення, погоджуючись з ОСОБА_9, але враховуючи її похилий вік могла і не розуміти різниці між правочинами купівлі- продажу та довічного утримання, а враховуючи, що укладення договору довічного утримання за довіреністю неможливе, і була складена довіреність на укладення договору купівлі-продажу. Бланк довіреності стандартний, ніяких уточнень стосовно істотних умов договору (сторін, вартості майна) туди не вносилось, позивачка з  текстом довіреності була ознайомлена та власноручно підписала її. Стосовно її волі на укладення договору купівлі-продажу, а не договору довічного утримання остаточно не з’ясовувалось та наслідки даних правочинів фактично не роз’яснювались, тому зробити висновок про дійсне волевиявлення позивачки не було можливим, з її слів було зрозуміло, що хоче залишити своє майно після смерті, хоча і проти підписання довіреності не заперечувала.  Примірник довіреності їй на руки не видавався, був виданий лише ОСОБА_9 Заяв від позивачки про скасування дії довіреності до сільської ради не надходило.  Станом на 10 січня 2008 року Державні акти на земельну ділянку за вказаною адресою позивачкою ще не були оформлені, і їх оформленням займалась ОСОБА_9 Десь на початку серпня 2008 року до сільської ради прийшов ОСОБА_2 та була здійснена реєстрація договору купівлі-продажу земельної ділянки на його ім’я. В кінці травня 2010 року до сільської ради звернулась ОСОБА_1 та просила допомогти визначитись що ж відбувається з її домоволодінням і як це вона вже не власниця. На що їй було надано копії договорів купівлі-продажу від 05 серпня 2008 року, згідно яких власником житлового будинку та земельної ділянки за вказаною адресою є ОСОБА_2  

Допитаний в якості свідка ОСОБА_6 повідомив, що позивачка проживала разом зі своїм чоловіком його сином та невісткою - відповідачами у справі. Відповідачі проживали разом з подружжям ОСОБА_1 до тих пір поки ті віддавали пенсію та забезпечували продуктами харчування, а коли дід сказав, що досить, самим слід заробляти на життя відповідачі переселились в інше місце. Стосовно продажу домоволодіння йому стало відомо на початку 2010 року, після того, як помер чоловік позивачки та почав телефонувати ОСОБА_2 і пропонувати забрати позивачку до себе, а він мав намір продати нерухомість.  

  Суд, з   аслухавши пояснення позивачки, третьої особи, свідків,   перевіривши матеріали справи та дослідивши наявні докази, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню. Встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.  

  Позивачці на праві власності згідно Свідоцтва про право на спадщину, виданого Краснопільською державною нотаріальною конторою Сумської області 17.05.1996 року, належали житловий будинок з надвірними будівлями, а також на підставі Державних актів на право власності на земельну ділянку, виданих Угроїдською селищною радою 28.03.2008 року земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0744 га. та для ведення особистого селянського господарства площею 0,1756 га., розташовані за адресою АДРЕСА_1.  

    10 січня 2008 року за р.№2 секретарем виконкому Угроїдської селищної ради посвідчена довіреність від імені позивачки, згідно якої вона уповноважила ОСОБА_9 продати за ціну і на умовах за своїм розсудом спірні будинок та земельну ділянку (а.с.26). Довіреність видана терміном на один рік.  

  05 серпня 2008 року за р.№874 приватним нотаріусом Краснопільського районного нотаріального округу Сумської області Клименко Л.О. посвідчений договір купівлі-продажу належних позивачці житлового будинку та земельної ділянки (а.с.10), згідно якого  позивачка, від імені якої на підставі довіреності діяла ОСОБА_7  продала, а ОСОБА_2 купив  житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0744 га, розташовані в АДРЕСА_1 під номером вісімнадцятим.  

  Згідно п.2.1. договору вартість майна визначена за домовленістю сторін, а оплата проведена до його підписання, так вартість житлового будинку з надвірними будівлями складає 800 (вісімсот) гривень, вартість земельної ділянки визначена в 100 (сто) гривень.  

  В п.2.2. зазначено, що загальна вартість житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами  згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно КП «Сумське МБТІ» від 29.07.2008 року становить 34159 (тридцять чотири тисячі сто п’ятдесят дев’ять) гривень, а вартість земельної ділянки згідно звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки ПП ЕКЦ «Альянс-2000» від 13 березня 2008 року становить 1528 (одна тисяча п’ятсот двадцять вісім) гривень, нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно витяга з технічної документації Краснопільського районного відділу земельних ресурсів №207 від 28.07.2008 року становить 12587 (дванадцять тисяч п’ятсот вісімдесят сім) гривень.  

05 серпня 2008 року за р.№877 приватним нотаріусом Краснопільського районного нотаріального округу Сумської області Клименко Л.О. посвідчений договір купівлі-продажу належної позивачці земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,1756 га., розташованої за тією ж адресою (а.с.10, 98),  

Згідно п.2.1. договору вартість майна визначена за домовленістю сторін, а оплата проведена до його підписання, вартість земельної ділянки визначена в 100 (сто) гривень.  

В п.2.2. зазначено, що вартість земельної ділянки згідно звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки ПП ЕКЦ «Альянс-2000» від 13 березня 2008 року становить 3 607 (три тисячі шістсот сім) гривень, нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно витяга з технічної документації Краснопільського районного відділу земельних ресурсів №207 від 28.07.2008 року становить 2671 (дві тисячі шістсот сімдесят одну) гривню.  

  В державному реєстрі прав власності на нерухоме майно 07 серпня 2008 року за ОСОБА_10 зареєстроване право приватної власності на житловий будинок з надвірними спорудами, про що зроблено запис в реєстрову книгу №7 за реєстровим №419 на стор.116 (а.с.12).  

На земельну ділянку, площею 0,0744 га, кадастровий номер 5922355600:01:004:0133 призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд зареєстроване право власності за  ОСОБА_2 та відділом Держкомзему у Краснопільському районі 24 жовтня 2008 року виданий  державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №391091 (а.с.100).  

На земельну ділянку, площею 0,1756 га, кадастровий номер 5922355600:01:004:0134 призначену для ведення особистого селянського господарства зареєстроване право власності за  ОСОБА_2 та відділом Держкомзему у Краснопільському районі 24 жовтня 2008 року виданий  державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №391092 (а.с.99).  

Позивачка зареєстрована і проживає у спірному домоволодінні, сплачує комунальні платежі (а.с.6, 14-17).  

При визначенні правовідносин, які мали місце між сторонами, а також з'ясуванні фактів,  з якими закон пов'язує право оспорювати цивільно-правову угоду, суд вважає, що спірні правовідносини виникли при посвідченні односторонньої угоди по видачі довіреності на представництво інтересів довірителя перед третіми особами та керується статтями 237-239, 244-245 ЦК України, які визначають представництво як правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Особливістю відносин представництва є те, що вони виникають та існують в інтересах особи, яка добровільно надала іншій особі право вчинити певний перелік дій, які вона заздалегідь схвалює. Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки лише для особи, яку він представляє.  

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Така дія повинна бути правомірною, а її неправомірність є підставою для визнання правочину недійсним.  

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги до правочинів, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Їх невиконання є підставою для визнання правочинів недійсними.  

Відповідно до ст. 229 ЦК України,  якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом. У разі визнання правочину недійсним особа, яка помилилася в результаті її власного недбальства, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки. Сторона, яка своєю необережною поведінкою сприяла помилці, зобов’язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.  

Аналізуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що при укладенні правочину довіреності від 10 січня 2008 року, позивачка дійсного наміру на продаж нерухомості не мала, підписуючи в сільській раді довіреність не усвідомлювала правової природи повноважень, які надала відповідачці на вчинення дій в її інтересах та від її імені, не розуміла, що підписуючи довіреність може позбавити себе права власності на нерухомість   .   Неправильне сприйняття позивачкою предмета та  істотних умов довіреності вплинуло на її волевиявлення, за відсутністю котрого за обставинами справи можна вважати, що довіреність на продаж нерухомості не була б підписана.  

  В судовому засіданні знайшов підтвердження факт, що при підписанні довіреності на відчудження житлового будинку та земельної ділянки позивачка вважала, що укладає договір довічного утримання, тобто помилялась щодо обставин, які існували саме на момент вчинення правочину довіреності та правових наслідків правочину, така помилка дійсно мала місце і це є обставиною, що має істотне значення, а тому є передбачені ст. 229 ЦК підстави для визнання недійсним правочину довіреності.  

  Такі обставини впливають на дійсність угод, оскільки в силу  ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину, серед іншого, є недодержання в момент його вчинення стороною чи сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, зокрема  однією з підстав недійсності правочину є вчинення його без волевиявлення учасника правочину, яке має бути вільним і відповідати його внутрішній волі та спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.      

  Про недійсність договорів свідчать і ті факти, що позивачка не отримувала коштів від продажу нерухомості, це вбачається з її пояснень, яким у суду немає підстав не довіряти, відповідачі ж, маючі можливість явки в судові засідання жодним доказом не спростували  такі твердження позивачки. Крім того, після укладення договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельних ділянок 05 серпня 2008 року, позивачка не мала наміру і внутрішньої волі передавати їх будь-кому, оскільки не переселилася з будинку, за відсутності іншого житла у неї, обробляла земельну ділянку; продовжила проживати в ньому, сплачує комунальні платежі і проживає по даний час.  

  Згідно положень Конституції України, ЗУ “Про власність” право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права.  

  Поскільки при розгляді справи встановлено, що правочини купівлі-продажу укладені без волевиявлення їх сторони,     права позивачки підлягають поновленню у судовому порядку.  

  Вищенаведене являється підставою для визнання недійсними з моменту укладення договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельних ділянок, посвідчених 05 серпня 2008 року з застосуванням зазначеної довіреності.  

А з урахуванням того, що в силу ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю, беручи до уваги, що спірне майно не вибуло з користування позивачки, слід застосувати наслідки недійсності, відновивши становище, яке існувало до порушення права  та повернути у власність ОСОБА_1 житловий будинок з надвірними будівлями і земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0744 га. та для ведення особистого селянського господарства площею 0,1756 га., розташовані за адресою АДРЕСА_1.  

  Відповідно ст. 88 ЦПК Україниіз відповідачів на користь позивачки підлягають стягненню понесені нею судові витрати, інша частина цих витрат підлягає стягненню з відповідачів на користь держави.  

  Керуючись ст.ст. 16, 202-203, 215- 216, 229, 237-239, 244-245, 655  ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-64, 88, ч.4 ст.169, 212, 215- 218 Цивільного процесуального кодексу України, -  

  В И Р І Ш И В   :  

  Позов ОСОБА_1 задовольнити.  

  Визнати недійсною довіреність, посвідчену 10 січня 1008 року секретарем виконкому Угроїдськогї селищної ради Краснопільського району Сумської області за реєстровим №02, якою ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_9 здійснити продаж житлового будинку і земельної ділянки.  

  Визнати недійсними:  

- договір купівлі-продажу, посвідчений  приватним нотаріусом Краснопільського районного нотаріального округу Клименко Л.О. 05 серпня 2008 року за  реєстровим № 874,  за умовами якого ОСОБА_7, діючи згідно довіреності від імені ОСОБА_1 продала, а  ОСОБА_2 купив житловий будинок та земельну ділянку, площею 0,0744 га призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовані за адресою АДРЕСА_1;  

- договір купівлі-продажу, посвідчений  приватним нотаріусом Краснопільського районного нотаріального округу Клименко Л.О. 05 серпня 2008 року за  реєстровим № 877,  за умовами якого ОСОБА_7, діючи згідно довіреності від імені ОСОБА_1 продала, а  ОСОБА_2 купив земельну ділянку, площею 0,1756 га, призначену для ведення особистого підсобного господарства та розташовану за адресою АДРЕСА_1.  

  Повернути у власність ОСОБА_1  житловий будинок та земельні ділянки за адресою АДРЕСА_1, скасувавши реєстрацію права власності  за ОСОБА_2:  

- на житловий будинок,  проведену КП «Сумське МБТІ»  07 серпня 2008 року за реєстровим №419 в реєстрову книгу №7;  

- на земельну ділянку, площею 0,0744 га, кадастровий номер 5922355600:01:004:0133 призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд право власності на яку, зареєстроване за ОСОБА_2 згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №391091,  виданого Відділом Держкомзему у Краснопільському районі 24 жовтня 2008 року;  

- на земельну ділянку, площею 0,1756 га, кадастровий номер 5922355600:01:004:0134 призначену для ведення особистого селянського господарства, право власності на яку, зареєстроване за ОСОБА_2 згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №391092,  виданого Відділом Держкомзему у Краснопільському районі 24 жовтня 2008 року.  

  Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3  на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі  587 п’ятсот вісімдесят сім) гривень 46 копійок.  

  Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3  на користь держави судовий збір в сумі 35 (тридцять п’ять) гривень  21 копійка.  

  Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Краснопільський районний суд Сумської області протягом 10 днів з дня його проголошення.  

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу і рішення за цією скаргою не скасовано, воно набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.    

  Повний текст рішення виготовлений 25 грудня  2010 року.  

  Суддя             підпис           В.І. Басова  

Копія : звірена з оригіналом  

Суддя                     В.І. Басова  

                  Оригінал зберігається в матеріалах справи