Справа 2-а-788
2010 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 грудня 2010 року Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Хотянової В.В.,
при секретарі Мельниковій А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ізобільненської сільської ради м.Алушти АР Крим, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання рішення протиправним та його скасування,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративною позовною заявою про визнання протиправним і скасування рішення Ізобільненської сільської ради від 21.05.2010 року №79/107.
Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Ізобільненської сільської ради від 25.09.2009 року №61/28 їй а також іншим співвласникам будинку АДРЕСА_1 було затверджено матеріали вибору місця розташування земельної ділянки для будівництва і обслуговуванню житлового будинку а також дозволено розробку проекту відводу земельної ділянки площею 0,1456 га строком на 1 рік. Крім того рішенням Ізобільненської сільської ради від 11.12.2009 року №69/16 дозволено складання технічної документації з землеустрою, про складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку площею 0,1465 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель по АДРЕСА_1. На підставі зазначеного рішення сільської ради було розроблено технічну документацію з землеустрою, яку було надано для затвердження до сільської ради. Однак рішенням від 21.05.2010 року №79/107 заявникам було відмовлено в затвердженні технічної документації з посиланням на клопотання Управлінням державної земельної інспекції Республіканського комітету по земельним ресурсам АР Крим від 1.05.2010 року, зі змісту якого вбачається, що при розробці технічної документації не враховано межі з банею, яка належить Ізобільсненській сільській раді, на підставі чого рекомендовано привести рішення сільської ради від 11.12.2009 року у відповідність до вимог земельного законодавства. Позивач вважає, що рішення сІзобільненської сільської ради є незаконним і підлягаючим скасуванню.
Представник позивача а також сам позивач позовні вимоги та зміст позову підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача Ізобільненської сільської ради, в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та надав заперечення в яких просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Третя особа ОСОБА_5 у судовому засідання проти задоволення позову не заперечує.
Інші треті особи в судове засідання не з*явились, про час , місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Вислухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи та надані письмові докази, повно та всебічно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх мотиви, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується, це право набувається та реалізується громадянами виключно у відповідності до закону.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадови особи зобов’язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.
В судовому засіданні встановлено, що рішенням Ізобільненської сільської ради №61/28 від 25 вересня 2010 року було затверджено матеріали вибору місця розташування земельної ділянки ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_5 ОСОБА_4 наданого для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарчих споруд і будівель, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та дана згода зазначеним особам на розробку проекту земле влаштування по відводу земельної ділянки площею 0,1465 га в рахунок земель Ізобільненської сільської ради для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарчих споруд і будівель, розташованого в АДРЕСА_1 ( а.с.7).
Рішенням Ізобільненської сільської ради №69/16 від 11 грудня 2009 року була дана згода ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4 на складання технічної документації по земле влаштуванню і складання документів посвідчуючи право на земельну ділянку площею 0,1465 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарчих споруд і будівель, з земель Ізобільненської сільської ради, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.6).
Рішенням Ізобільненської сільської ради №79\107 від 21 травня 2010 року ОСОБА_3., ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_4 було відмовлено в затверджені технічної документації по земле влаштуванню по складанню документів посвідчуючи право на земельну ділянку площею 0,1456 га для будівництва і обслуговуванню жилого будинку, господарчих споруд і будівель, розташованого в АДРЕСА_1.(а.с.5).
Підставою для прийняття зазначеного рішення стало клопотання Держземінспекції м.Алушти «Про приведення рішення у відповідність з діючим законодавством» (а.с.8-10).
Позивач в своїй позовній заяві просить визнати прийняте рішення Ізобільненською сільською радою про відмову в затверджені технічної документації по землевлаштуванню по складанню документів посвідчуючи право на земельну ділянку площею 0,1456 га для будівництва і обслуговуванню жилого будинку, господарчих споруд і будівель, розташованого в АДРЕСА_1 як незаконне, і підлягаюче скасуванню.
До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, відповідно до вимог п.а, б, в, ст.12 ЗК України належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Відповідно до вимог ст.118 ЗК України громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель відповідно до сільської, селищної, міської ради або районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. До заяви додаються матеріали, передбачені ч.5 ст.151 ЗК України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, відповідно до ст.19 Конституції України, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та іншими законами України.
Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи відповідно до вимог ч.3 ст.24 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Відповідно до вимог п.34 ч.1 ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Рада в межах своїх повноважень, відповідно до вимог ч.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.374 ЦК України, суб'єктами права власності на землю (земельна ділянка) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Поняття «Розпорядження майном» є складова частина змісту права власності та означає право власника визначати юридичну долю майна: продавати, дарувати, здавати в оренду, віддавати в заставу і тому подібне.
Правом власності, відповідно до вимог ч.1 ст.316 ЦК України, є право особи на майно, яке воно здійснює відповідно до закону по своїй волі, незалежно від волі інших осіб.
Зі змісту ч.2 ст.318 та ч.3 ст.319 ЦК України слідує, що всі суб'єкти права власності рівні перед законом і всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Аналізуючи вказані норми Земельного кодексу України, ЗУ «Про самоврядування в Україні» та Конституції України слід дійти висновку про те, що відповідна сільська рада розглядаючи заяву про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки,затвердження технічної документації з землеустрою повинна перевіряти певні обставини, наявність документів передбачених ст.ст.124, 151 ЗК України та інше.
Крім того, орган місцевого самоврядування повинен діяти в межах своїх повноважень та приймати рішення у спосіб передбачений діючим законодавством та Конституцією України.
Оскільки відповідач розглядаючи заяви позивачки та третіх осіб про затвердження технічної документації з землеустрою діяв відповідно до вимог ЗК України, ЗУ «Про місцеве самоврядування» та Конституції України та виконав покладену на нього функцію та процедуру, діяв у межах своєї компетенції, суд вважає, що будь-якого порушення з боку відповідача, при прийнятті вказаних рішень, допущено не було.
В судовому засіданні також встановлено, що підставою для відмови в затвердженні технічної документації було клопотання Управління Державної земельної інспекції Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим від 13 травня 2010 року № 10/120-09 рік , зі змісту якого вбачається, що при розробці технічної долкументації не враховано межи з банею, яка належала Ізобільненській сільській раді, що розташована по АДРЕСА_2 та на підставі цього рекомендовано привести рішення сільської ради від 11 грудня 2009 року № 69/16 у відповідність до вимог земельного законодавства (а.с.8-10).
Відповідно до вимог ч. 1, 2, 6 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Кожна особа має право, відповідно до вимог ст.16 ЦК України, звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд, відповідно до ст.21 ЦК України, визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
При таких обставинах суд вважає, що рішення сільської ради є законним, не порушує прав, свобод та законних інтересів позивача .
На підставі викладеного і керуючись, статтями 14, 19, 55 Конституції України, ст.ст. 24, 26, 33 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 12, 78, 81, 116, 118 ЗК України, ст.ст. 1, 2, 8-12, 14, 69 - 72, 128, 138, 139, 143, 158-163 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Ізобільненської сільської ради м.Алушти АР Крим, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання рішення Ізобільненської сільської ради м.Алушти АР Крим від 21 травня 2010 року №79/107 «Про розгляд заяви ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1» – відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку, згідно вимогам ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з подачею скарги через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя