Справа № 2-а-1557  

2010 рік  

  П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И  

16 грудня 2010 року  Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Хотянової В.В.,

при секретарі Мельніковій А.М.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Алушта адміністративну справу за позов ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Алуштинської міської ради про визнання рішення недійсним, зобов’язання вчинити певні дії, -  

В С Т А Н О В И В:  

 Позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про визнання рішення органу місцевого самоврядування незаконним та зобов’язання виконати певні дії та просить суд зобов*язати  відповідачів  відновити її черговість з 1995 року на позачергове отримання житла як молодого фахівця,  у списках осіб з числа депортованих громадян, шляхом винесення відповідного рішення.

 Позовні вимоги мотивовані тим, що в 1995 році Міністерством освіти АР Крим направлена на роботу у якості вчителя математики в Алуштинську загальноосвітню школу №1. Рішенням виконкому Алуштинської міської ради від 26.12.1996 року №854 її було прийнято на квартирний облік і внесено в списки на поліпшення житлових умов, як особа у якій є правом на позачергове отримання житла. Рішенням Виконавчого комітету від 28.03.1997 року №198 її було внесено в списки осіб з числа депортованих громадян на поліпшення житлових умов. Відділ по міжнаціональним відносинам Виконкому Алуштинської міської ради не врахував її направлення з Міністерства освіти Криму, про що позивачу стало відомо з листа заступника міського голови по питанням виконавчих органів ради Локтіонова В.А.. Цим же листом позивачу було рекомендовано відновити черговість з 1996 року на позачергове отримання житла, як молодшого спеціаліста, в списках осіб з числа депортованих громадян у судовому порядку.

 Позивач та її представник  в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, та просить їх задовольнити.

 Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала.

 Вислухавши думку сторін,їх представників ,  дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню , окрім позовних вимог про  спонукання прийняти  конкретне  рішення, що не входить до компетенції суду, є виключною компетиенцію виконавчого комітету.

 У відповідності до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожен при розгляді питання про його цивільні права та обов’язки має право на відкритий та справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

 Складовою частиною справедливого судочинства, зокрема, є доступ до процедури зо всіма атрибутами контролю, тобто право на судовий контроль органів державної влади.

 Частина друга й третя статті 55 Конституції України визначають, що права і свободи громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб, кожному гарантується право на землю.

 Положення Конвенції і Конституції України з цього питання відтворенні у ст.1 ЦПК України про завдання цивільного судового провадження.

 Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 В судовому засіданні встановлено, що відповідно до направлення Міністерства освіти Криму ОСОБА_3 було направлено до Алуштинського міського управління освіти на посаду вчителя математики.Рішенням Виконавчого комітету Алуштинської міської ради №854 від 26.12.1996 року ОСОБА_3 було прийнято на квартирний облік та внесено в списки на поліпшення житлових умов.

 Рішенням Виконавчого комітету від 28.03.1997 року №198 ОСОБА_3 було внесено в списки осіб з числа депортованих громадян на поліпшення житлових умов.

 Станом на 01.03.2010 року черговість ОСОБА_3 по загальному списку – 103, а з правом позачергового отримання житла (вчитель) – 15.

 Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що Виконавчий комітет Алуштинської міської ради приймаючи рішення №198 від 28.03.1997 року про внесення до списків осіб з числа депортованих громадян на поліпшення житлових умов не врахував того факту, що позивача вже було внесено до списків осіб на поліпшення житлових умов відповідно до рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської ради №854 від 26.12.1996 року

 Враховуючи всі обставини справи, аналізуючи норми діючого законодавства України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на Законі і підлягають частковому задоволенню.

Ухвалою суду від 23 листопада 2010 року клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку звернення до суду задоволено.

      На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1,2,8-12,14,69-72,128,18,19,143,158-163, 167  КАС України, суд -  

П О С Т А Н О В И В:  

    Позов   ОСОБА_3 –   задовольнити частково.  

      Визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської ради №198 від 28 березня 1997 року в частині внесення ОСОБА_3 в списки черговості громадян для отримання житла з числа депортованих громадян.

      Зобов’язати Алуштинську міську раду відновити черговість ОСОБА_3 на квартирному обліку з 1996 року на позачергове отримання житла, як молодого фахівця, в списках осіб на отримання житлового приміщення із числа депортованих громадян.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку  і строки передбачені ст.  ст.186 КАС України.

              Суддя: