Справа № 2- 1179- 2010 рік

  Р І Ш Е Н Н Я  

  ІМЕНЕМ                                УКРАЇНИ  

 29.11.2010 року  Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим  у складі:   головуючого судді – Хотянової В.В.

при секретарі –          Мельниковій А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Алушта цивільну справу за позовом  

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи:  Алуштинський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим, Республіканське підприємство «Алуштинське ремонтно-будівельне управління» про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

                                                         ВСТАНОВИВ:  

      ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до  ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Алуштинський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим, Республіканське підприємство «Алуштинське ремонтно-будівельне управління» про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням.

Позовні вимоги мотивовані тим, що  на підставі сівдоцтва про право власності на житло від 30 .09.1999 року позивачам належить квартира АДРЕСА_1.

Раніше зазначена квартира мала статус гуртожитку та складалась із двух кімнат № 7 та № 8, зазначені кімнати в гуртожитку були надані позивачам власником гуртожитку Державним підпріємством АЖЄУ «Алуштабуд» , після чого  було змінено статус гуртожитку , квартира позивачами приватизована.  

В  листопаді 2009 року при отриманні довідки про стан сім*ї в Ж Е К позивачам стало відомо, що за зазначеною адресою зареєстровані відповідачі по справі, але в квартирі не проживають  з 1999 року.

Позивачі зазначають, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 втратили право користування жилим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1  з дня їх вибуття на постійне місце проживання в інше жиле приміщення на підставі ч.2 статті 107 ЖК України у зв*язку з розірванням з їх боку договору найму цієї квартири.

У судовому засіданні позивачі позов підтримали.

Відповідачі у судове засідання не з*явились, про час, місце розгляду справи повідомлені належним чином, через  засоби масової інформації.

Представник РП «Алуштинське ремонтно-будівельне управління»   у судовому засіданні позов визнав.

Представник Алуштинського МВ ГУ МВС України в АР Крим у судове засідання не з*явився, про час, місце розгляду справи повідомлені належним чином, просять справу розглянути без їх участі, про що направили письмову заяву.

 Вислухавши пояснення сторін, їх представників, пояснення свідків , дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов обгрунтований та  підлягає задоволенню.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно  зі статтею 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог та на підставі доданих доказів.

Обов*язок доказування відповідно зі статтею 10 ЦПК покладений на сторони у справі, а суд тільки сприяє всебічному та повному з’ясуванню  обставин справи шляхом роз*яснення прав та обов*язків та сприяє в їхньому здійснені. Крім того, відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов*язанна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно зі статтею 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному , об’єктивному та безпосередньому їх дослідженню.

Матеріалами справи встановлено,  що на  підставі свідоцтва про право власності від  30 вересня 1999 року   ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3   є співвласниками квартири АДРЕСА_1  у рівних частках.

Із довідки директора Республіканського підприємства « Алуштнське  ремонтно-будівельне управління»  від 29.03.2010 року  вбачається, що ОСОБА_4 зареєстрована за адресою – АДРЕСА_1 з 19.02.1993 року, а її син ОСОБА_5 з моменту народження ,  разом з матір*ю з 1995 року. В 1999 році зазначена кімната була виділена ОСОБА_1, як пояснив позивач у судовому засіданні, відповідачі були виселені із спірної кімнати за несплату,  пізніше статус кімнати було змінено на квартиру, яку він приватизував з членами своєї родини.

Позивачі  вважають, що їх право власності  порушено, так як в квартирі  зареєстровані особи, які в  квартирі не мешкають з 1999 року,  вибули на постійне  місце проживання  в інше жиле приміщення, тобто втратили право користування жилим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1, оплату за квартиру не проводять, з ре6єстрації не знялись.

Статтею 383 ЦК України встановлено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів сім*ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.      

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що для захисту порушених прав необхідна наявність факту такого порушення внаслідок дії, або бездіяльності відповідача, які вчинені в межах процедури володіння або користування майном, що належить на праві власності, або обмежує можливість щодо цих  повноважень.

Наданні позивачами докази  свідчать про те, що ОСОБА_4 та її  син ОСОБА_5  втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 , в якій не проживають без поважних причин з 1999 року. Судом  встановлено, що відповідачі  втратили право користування жилим приміщенням з дня їх вибуття на постійне місце проживання в інше жиле приміщення  на підставі частини 2 статті 107 ЖК України у зв*язку з розірванням з їх боку договоруц найму цією квартирою.

Факт непроживання відповідачів за зазначеною адресою з 1999 року підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_6,  ОСОБА_7, ОСОБА_8, також зазначені обставини підлтверджуються письмовими доказами : актами перевірки за місцем проживання позивачів ( а.с.38, 39, 40, 41).

На підставі викладенного, керуючись ст. 107,  71 ЖК України, ст.  383, 391 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 215,  218 ЦПК України, суд  

  ВИРІШИВ:  

    Позовні вимоги  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3   задовольнити.

 Визнати ОСОБА_4, ОСОБА_5 такими, що втратили право користування жилим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1.

       Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного Суду Автономної Республіки Крим через Алуштинський міський суд, шляхом подачі  в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час  проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

              Суддя