справа № 1-1109/10

В И Р О К  

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И  

 м.Луцьк                                                                                                           29 грудня 2010 року

 Луцький міськрайонний  суд Волинської області під головуванням

 судді -                                                          Сівчука А.Є.

за участю секретаря -                                Іваничко Т.Г.

прокурора -                                                 Ткачука М.М.

захисника -                           ОСОБА_1

представника служби у справах дітей -     ОСОБА_2

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, росіянина, гр. України, уродженця м. Петрозаводськ Карелія Росія, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого АДРЕСА_1, раніше судимого 11.05.2010 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.ст. 190 ч.1, 190 ч. 2, 70, 75 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік, -

- за ст.185 ч. 2 КК України, -

  В С Т А Н О В И В  

 Неповнолітній підсудний ОСОБА_3 в кінці вересня 2010 року близько 11 год. в АДРЕСА_2 умисно, повторно, знаходячись в кімнаті спальні будинку ОСОБА_4, де тимчасово проживав, переслідуючи корисливу зацікавленість та мету таємного викрадення чужого майна, таємно викрав золоте кільце вагою 5,25 г вартістю 1207,50 грн., яке знаходилось в шкатулці на полиці шафи, чим спричнив потерпілій матеріальних збитків на вищезазначену суму.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3. свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та показав, що дійсно, у вказані  час, місце та спосіб вчинив зазначений злочин. Збитки потерпілій ОСОБА_4 відшкодовані повністю, претензій вона до нього не має. У вчиненому підсудний щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.

Крім повного визнання вини самим підсудним, його винність у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового процесу зокрема,

•   показами даними в судовому засіданні потерпілою ОСОБА_4, яка суду показала, що працює і проживає в даний час в м. Луцьку, однак має будинок в АДРЕСА_3 де проживає її брат. Час від часу вона приїжджає до брата в село, там у неї зберігаються особисті речі в її кімнаті, зокрема, фотографії та кільце вона зберігала в шкатулці. 2.10.2010 року вона виявила зникнення золотого кільця із своєї шкатулки. Брат їй повідомив, що кільця він не брав та сказав, що в них невеликий період часу проживав ОСОБА_3;

•   показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_5, який суду показав, що в 20-тих числах вересня 2010 року до нього додому прийшов його знайомий ОСОБА_6 та попросив його щоб у нього пожив деякий час ОСОБА_3, оскільки останній посварився з родичами. Під час проживання ОСОБА_3 в нього вдома, сестра виявила зникнення золотого кільця.

Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч. 2 КК України.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями, спрямованими на таємне викрадення чужого майна, вчиненими повторно, скоїв злочин, передбачений ст. 185 ч. 2 КК України.  

Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно підсудного ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, всі обставини справи та дані про особу підсудного.

До обставин, що пом’якшують покарання підсудного, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, з’явлення із зізнанням та вчинення злочину будучи неповнолітнім.

 Обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд не вбачає.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_3 вину визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, має постійне місце проживання, характеризується позитивно, зобов’язався в подальшому дотримуватись бездоганної поведінки, збитки потерпілій відшкодовані в повному обсязі, однак підсудний перебував на обліку у службі у справах дітей,  є раніше судимим, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив новий корисливий злочин в період іспитового строку, а тому, суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,  -

  З А С У Д И В  

 ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України та призначити покарання у виді одного року позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, частково невідбуте покарання за вироком Луцького міськрайонного суду від 11.05.2010 року – шість місяців позбавлення волі – остаточно визначити до відбуття ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк один рік шість місяців.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 залишити попередній – тримання під вартою.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання, тобто з 14.10.2010 року.

Речовий доказ – кільце з металу жовтого кольору вагою 5,25 г – передати за належністю потерпілій ОСОБА_4

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання копії даного вироку.

   ГОЛОВУЮЧИЙ