У х в а л а

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

6 вересня 2006 року                                                            м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1до ВАТ “Полтавський алмазний завод” про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки розрахунку, зобов'язання надати відпустку, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

         У квітні 2002 року ОСОБА_1 звернувся із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з вересня 1997 року працював у ВАТ “Полтавський алмазний завод” оператором установок синтезу алмазів та надтвердих матеріалів. Наказом від 22 березня 2002 року його звільнено у зв'язку із скороченням штату за п.1 ст.40 КЗпП України. Вказував на незаконність звільнення, так як вважав, що адміністрацією відповідача не надана йому можливість працевлаштуватись у цьому товаристві за наявності вільних вакансій. У зв'язку з цим просив визнати наказ про звільнення незаконним, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та зобов'язати відповідача скасувати наказ про часткову відпустку та надати йому відпустку у повному обсязі. У листопаді 2002 року позивач доповнив свої вимоги і просив поновити його на роботі, стягнути на його користь середній заробіток з моменту звільнення по день поновлення на роботі. У лютому 2003 року подав доповнення до позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди, яку оцінив у 6000 грн. та мотивуючи її спричинення погіршенням стану здоров'я та необхідністю проведення лікування. У квітні 2004 року ОСОБА_1 збільшив позовні вимоги по відшкодуванню моральної шкоди до 30000 грн.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 17 червня 2004 року позов задоволено частково. ОСОБА_1 поновлено на роботі оператором установок синтезу алмазів та надтвердих матеріалів цеху №1 ВАТ “Полтавський алмазний завод” з 22 березня 2002 року. Стягнуто з товариства на користь ОСОБА_1а середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 23047 грн. 74 коп., 1000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в сумі 853 грн. 62 коп. допущено до негайного виконання. У задоволенні інших вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 25 січня 2005 року рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 червня 2004 року скасовано в частині стягнення з ВАТ “Полтавський алмазний завод” середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зменшено суму , яка підлягає стягненню, та визначено її в розмірі 16028 грн. 28 коп. (без обов'язкових платежів) та суми до негайного виконання рішення за один місяць у розмірі 593 грн. 64 коп. У решті рішення суду залишено без змін.

У касаційних скаргах ВАТ “Полтавський алмазний завод”, ОСОБА_1  просять скасувати ухвалені рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

         Касаційні скарги задоволенню не підлягають.

Згідно вимог ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.        

За правилами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Рішення суду ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для їх скасування не встановлено.

Керуючись ст. ст. 332, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

                Касаційні скарги ВАТ “Полтавський алмазний завод”, ОСОБА_1відхилити, а рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18 червня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 20 січня 2004 року залишити без змін.

         Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                Гуменюк В.І.

Судді:                                                                          Григор'єва Л.І.

Костенко А.В.